Економічні науки/6. Маркетинг та менеджмент.

Холодовська І.

Науковий керівник: Давида З.Й.

Криворізький економічний інститут ДВНЗ «Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана»

МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ СПІВПРАЦІ З ТОРГОВИМ ПОСЕРЕДНИКОМ В ПРОМИСЛОВОМУ МАРКЕТИНГУ

Головним в оцінці каналів розподілу є аналіз діяльності його суб'єктів. Він виходить з того, що такі суб'єкти є незалежними фірмами, а тому, здійснюючи оцінювання, насамперед враховують ступінь контрольованості дій посередників. Проблемі оцінки ефективності співпраці з посередником присвячена увага таких науковців як Войчак А.В., Синяєва І, та інших.Так, Войчак А.В детально досліджував дане питання і пропонує наступну модель оцінювання показників діяльності посередників, яка включає три підходи. По-перше, нарізне оцінювання діяльності, яке доцільно використовувати коли загальна кількість посередників дуже велика, а кількість контрольованих аспектів не перевищує трьох. По-друге, оцінювання діяльності на основі неформального об'єднання контрольованих аспектів, коли різні оцінні показники об'єднуються за допомогою управлінського судження, що дозволяє дати загальну якісну оцінку діяльності члена каналу. Підхід простий і гнучкий, бо не вимагає формальних процедур для об'єднання окремих оцінних показників. По-третє, оцінювання діяльності на основі формального об'єднання критеріїв, згідно якого визначають критерії і оцінні показники діяльності, їх питому вагу,оцінюють діяльність посередника і рейтинг різних її аспектів (наприклад, від 0 до 10), питому вагу кожного критерію множать на його рейтингову оцінку, визначають суму отриманих результатів, що і є індексом діяльності посередника. Інга Синяева пропонує наступну “Модель комплексної оцінки ринкового потенціалу торгово-посередницьких структур”. При визначенні індексу ринкової ефективності бізнес-операції передбачена

Схема.1.1. Модель включає в себе п’ять основних блоків

оцінка комерційної діяльності не просто с позиції отримання залишку «чистого дохода», а з рахунком отримання індексу, враховуючого непередбачені втрати, пов’язаних з змінами купівельної здатності, ринковими цінами, матеріальними витратами, обумовленою перевитратою ресурсів,і т.

Індекс ринкової ефективності бізнес-операцій фірми ( Iр ) за весь період (t):

Ip = (1.1)

D - сумарні доходи від бізнес-операцій;

(R+Рр) - сумарні витрати на бізнес-операцію з врахуванням очікуваної сукупності ринкових втрат при її проведені.

Рр - сукупні можливі ринкові втрати, визначаються за формулою:

Рр = Рпс +Рц +Рмз + Рз + ДРоб + Рр (1.2.)

Рпс – ймовірні втрати в вартості вираження від зниження визначеного обсягу виробництва товарів чи послуг за рахунок певних факторів;

Рпс =Q* Цр, де: (1.3.)

Q - вірогідне сумарне зменшення обсяг випуску продукції;

Цр - ціна реалізації за одиницю виробленої продукції; Рц- вірогідні втрати від зниження ціни, за якими планується реалізувати продукцію в зв’язку зі змінами ринкової кон’юктури, зниженням попиту на товари і послуги, інфляційними очікуваннями

Роб= Qут_*Цут ----- (1.4.)

Qут - кількість загубленого або зіпсованого товару у фізичному виражені; Цут- ціна одиниці втраченого товару

Рр - вірогідні втрати, котрі залежать від стани конкуренції, падіння попиту, стихійних бід, в результаті яких товар залишиться нереалізованим.

Рр = Qнп* Цнп, (1.5.)

Qнп - обсяг непроданої продукції; Цнп - відпускная ціна од. продукції.

Завершальний етап моделі оцінки комерційної діяльності доцільно доповнити моделлю обліку сукупних ризиків при здійснені комерційній діяльності. Якщо через F представити сумарну величину очікуваних втрат від ризиків, то її можна представити формулою

F=F₁W₁+ F₂W_2…+ F_mW_m= F_іW_і (1.6.)

F_і - значення вірогідних втрат від кожного і-го ризику, які як правило визначаються в абсолютних чи відносних показниках зниження прибутку;

W_і – вірогідність отримання відповідних результатів від і-го ризику;

m- число вірогідних видів ризиків в бізнес операції

В ході аналізу зазначених підходів ми виявили ряд недоліків. При використанні підходу на основі неформального об'єднання можуть виникнути і деякі проблеми, зокрема визначення рейтингу того чи іншого аспекту діяльності, порівняння результативності різних посередників, а також те, що тут немає спільного кількісного індексу, який відображав би загальну оцінку. Застосовуючи другу модель не враховується якісна сторона оцінки співпраці з посередником. Все це вказує на необхідність подальшого дослідження даного питання з метою виявлення оптимальної моделі оцінки співпраці з посередником, що інтегрує якісні та кількісні аспекти проблеми.