Фоменко Леонід Аркадієвич

Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича

Формування природовідповідної життєвої позиції сучасного дошкільника

Незаперечною є істина, що суспільство, яке прагне жити в гармонії з довкіллям, має не лише декларувати, а й формувати систему істинних цінностей у кожного громадянина. Тому одним із чинників благополуччя індивідуальності, родини та суспільства в цілому має стати здоров'я, як фундаментальна цінність. У наш час категорія здоров'я набула особливої актуальності, трансформувавшись у глобальну проблему існування людської цивілізації, зумовивши перегляд ставлення населення до власного здоров'я та впровадження оздоровчої ідеології. Основа таких змін – у формуванні природовідповідних життєвих позицій людини щодо самої себе й власного здоров'я в аспекті навколишнього світу.

Загальновідомо, що основи здоров'я закладаються в період раннього та дошкільного дитинства, а збереження, формування та зміцнення здоров'я малюка є пріоритетним завданням суспільства, родини та дошкільного навчального закладу. Для реалізації цього завдання особливо важливо сформувати у дитини відповідальне ставлення до власного здоров'я і знання про нього, оздоровчі уподобання, інтереси, потреби та життєві звички, що й становить основу валеологічноі освіти дошкільника.

Феномен здоров'я був предметом багатьох досліджень і тому розглядався у таких аспектах як філософський, медико-біологічний, соціально-педагогічний. Його вивчали, зокрема, М. Амосов, Е. Вайнер, В. Войтенко, І. Муравов, В.Петленко та інші. Категорію „здоров'я” дослідники визначають як інтегративну якість повноцінного гармонійного людського буття в усіх його вимірах та аспектах. Статистика свідчить, що сьогодні майже 80% дітей мають одне або кілька захворювань, лише 15%-20% малюків народжуються цілком здоровими, у кожної третьої дитини фіксуються відхилення у фізичному або психічному розвитку, смертність удвічі переважає народжуваність. У дітей дошкільного та шкільного віку переважають захворювання органів дихання, травлення, серцево-судинної системи, опірно-рухового апарату, нервової системи тощо.

Враховуючи актуальність проблеми здоров'я, національні програми „Освіта (Україна XXI століття)”, „Діти України”, Національна доктрина розвитку освіти та програма „Здоров'я нації” визначають найважливішими стратегічними завданнями перш за все всебічний розвиток дитини, становлення її духовного, психічного та фізичного здоров'я, формування відповідального ставлення до нього як найвищої індивідуальної та суспільної цінності.

Отже, перед усім педагогічним загалом поставлено стратегічну мету – пошук шляхів удосконалення процесу збереження, зміцнення та формування здоров'я юного покоління в цілому і кожної особистості зокрема.

Оскільки здоров'я є найважливішою цінністю, установка на його збереження має бути основою світогляду як вихователя, так і вихованця, завдання дошкільного закладу – формувати в дітей світоглядно-оздоровчу поведінку – на основі реалізації принципів: пізнай себе, створи себе і допоможи собі сам. Будь-які прогалини в процесі формування в дошкільнят відповідальності за власне здоров'я чи в пошуку ефективних шляхів його зміцнення можуть призвести до втрати здоров'я цілого покоління наших громадян.

Формування бережливого ставлення до власного здоров'я та здоров'я інших людей передбачає врахування всіх його складників і можливе лише за умов неперервності та комплексності освітньо-виховного впливу на особистість дитини. При цьому дошкільник має бути активним учасником і творчим суб'єктом виховного процесу. Здобута інформація має увійти в повсякденне життя малюка, і на основі усвідомлення і прийняття стати переконанням і мотивацією до збереження свого здоров'я. А для реалізації оздоровчої життєвої позиції особистості слід формувати щоденні вміння приймати оздоровчі рішення, надаючи кожній дитині психологічну підтримку.

Щоб значущі цінності трансформувалися в індивідуальні надбання, замало того, щоб дитина їх усвідомила та позитивно до них ставилася, важливо організувати безпосередню діяльність, спрямовану на реалізацію відповідної цінності. Організація самого процесу формування системи цінностей у дитини передбачає певну послідовність: отримання інформації, її усвідомлення, особистісне прийняття та переконання. Адже на основі переконань формуються норми, цілі, ідеали та погляди малюка, що слугують мотивом діяльності, стимулом та орієнтиром поведінки.

Педагогічними колективами ДНЗ№ 41, 45, 48 м. Чернівці за ухвалою методичного об'єднання інструкторів з фізичної культури впроваджена авторська програма валеологічного виховання „Про себе, про всіх, про світ”. Завданням якої визначено формування у дитини-дошкільника стійкої системи цінностей та природовідповідної життєвої позиції дошкільника.

Список використаних джерел

1. Круцевич Т.Ю. Оптимізація рухової активності дітей старшого дошкільного віку / Круцевич Т.Ю. // Гуманітарний вісник ДВНЗ Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди. – Переяслав-Хмельницький, ПП «СКД», 2008. – С.88-90.

2. Пангелова Н.Є., Мазоха Д.С. Фізична підготовка дітей старшого дошкільного віку в процесі занять з елементами туризму / Пангелова Н.Є., Мазоха Д.С // Гуманітарний вісник ДВНЗ Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди. – Переяслав-Хмельницький, ПП «СКД», 2008. – С. 98-100.

3. Проблемы совершенствования физического воспитания дошкольников: [ под ред. Бондаревского Е.Я.]. – М., 1988. – 213 с.