Фінансові відносини
Марченко Інна, магістрант.
Керівник: к.е.н., доцент. Заюкова Марина Сергіївна
Вінницький
торговелно-економічний інститут КНТЕУ
Фінансування
будівельної галузі у сучасних умовах
Будівельна
галузь є однією з найважливіших
галузей народного господарства, від якої залежить ефективність функціонування
всієї системи господарювання в Україні. Важливість цієї галузі для економіки
будь-якої країни можна пояснити наступним чином: капітальне будівництво, напевне,
як ніяка інша галузь економіки, створює велику кількість робочих місць і
споживає продукцію багатьох галузей народного господарства. Економічний ефект
від розвитку цієї галузі полягає у мультиплікаційному ефекті коштів, вкладених
у будівництво. Адже з розвитком будівельної галузі будуть розвиватися:
виробництво будівельних матеріалів і відповідного обладнання, машинобудівна
галузь, металургія і металообробка, нафтохімія, виробництво скла, деревообробна
і фарфоро-фаянсова промисловість, транспорт, енергетика тощо. Будівництво сприяє
розвитку підприємств малого бізнесу, особливо того, який спеціалізується на оздоблювальних
і ремонтних роботах, на виробництві та встановленні вбудованих меблів та. ін. Ріст
будівельної галузі неминуче викликає економічний ріст у країні і виникнення
необхідних умов для розв'язання багатьох соціальних проблем. Враховуючи вище сказане
я вважаю тему актуальною.
Метою статті є висвітлення проблем фінансування
будівництва в сучасних умовах. А також шляхи фінансування будівельної галузі.
Цю тему досліджували такі
вчені: Токарева О.В., Крикун К.В.,
Рогожин П.С., Гойко А.Ф. [1] і інші.
Будівельний процес – це
функціональна система матеріального виробництва, у
якій капітальні вкладення перетворюються в основні фонди у вигляді готових до
експлуатації будинків і споруд. Функціональне призначення будівництва -
реалізація інвестицій на створення нових і реконструкцію діючих виробничих і
невиробничих об'єктів, їх дальше технічне переозброєння. [1]
На сучасному
етапі розвитку будівництва будь-яка конкурентоспроможність галузі не представляється можливим. Якщо на регіональному рівні
чітко просліджується тенденція верховенства будівельних організацій центральних
районів та великих міст-мільйонерів у зв’язку з їх значними потужностями і
інвестиційною привабливістю, то на глобальному рівні будівельна галузь України
програє через брак необхідного фінансового забезпечення. Наприклад, якщо порівняти
капітальні інвестиції в таблиці 1 за січень – вересень 2009рр., то ми можемо
зробити висновки, що вони значно зменшились в умовах кризи.
Таблиця 1
Динаміка капітальних інвестицій
за січень – вересень 2009р.
|
Освоєно використано |
|||
капітальні інвестиції |
у т.ч. інвестиції в основний капітал |
|||
у фактичних цінах, тис. грн. |
у % до загального обсягу |
у фактичних цінах, тис. грн. |
у % до загального обсягу |
|
Усього |
2366271 |
100,0 |
2116891 |
100,0 |
у т. ч. за рахунок |
|
|
|
|
1.коштів державного бюджету |
48664 |
2,1 |
45237 |
2,1 |
2. коштів місцевих бюджетів |
46797 |
2,0 |
29062 |
1,4 |
3. власних коштів підприємств
та організацій |
956423 |
40,4 |
744367 |
35,2 |
4. коштів іноземних інвесторів |
13918 |
0,6 |
13799 |
0,7 |
5. коштів інвестиційних фондів |
34286 |
1,4 |
34263 |
1,6 |
6. коштів населення на
будівництво власних квартир |
188801 |
8,0 |
188801 |
8,9 |
7. коштів населення на
індивідуальне житлове будівництво |
112888 |
4,8 |
112888 |
5,3 |
8. кредитів банків та інших
позик |
892888 |
3,0 |
877102 |
41,4 |
9. інших джерел фінансування |
71606 |
37,7 |
71372 |
3,4 |
З таблиці 1 видно, що левовою часткою інвестицій
являються інвестиції за рахунок власних коштів підприємств та кредитів банків,
а сама держава бере дуже малу участь у фінансуванні будівельного сектору. [4]
Згідно
Господарського кодексу України джерелами формування майна підприємства і, отже,
джерелами фінансування будівельного процесу можуть бути: [5]
· власні фінансові ресурси (власний
капітал), в тому числі прибуток, одержаний від реалізації продукції, робіт, послуг,
а також від інших видів господарської діяльності;
· амортизаційні відрахування на
повне відтворення основних засобів;
· бюджетні асигнування;
· кредити комерційних банків та
інших юридичних осіб;
· безоплатні або благодійні внески,
пожертвування організацій, підприємств і громадян;
· інші джерела, не заборонені
законодавчими актами.
Найприйнятнішим для будівельної
організації є комплексний підхід до вибору джерел фінансування. Тоді основною
передумовою визначення оптимальної структури таких джерел може бути детальний
аналіз:
- можливого обсягу
внутрішніх джерел фінансування своєї діяльності;
- можливого обсягу
залучення додаткових коштів, пов'язаного із подорожчанням капітальних витрат.
Не слід
забувати, що порушення оптимального співвідношення між власними і залученими
джерелами фінансування інвестиційної діяльності може призвести до погіршання
фінансового стану підприємства.
В якійсь
мірі існуючий стан фінансового забезпечення пов’язаний з недоліками в управлінні
інвестиційно-будівельною діяльністю (ІБД), а саме:• невпорядкованість
нормативно-правового та методичного забезпечення ІБД, регулювання, розмежування
і реалізації функцій управління ІБД, невідповідність новим умовам і вимогам;
•
нерозвиненість сучасних організаційних форм управління;
•
суміщення рядом учасників інвестиційно-будівельного процесу функцій контролю і
державного регулювання з функціями господарського управління;
•
багаторазове дублювання окремих функцій на різних рівнях управління;
•
відсутність чіткого механізму реалізації функцій, розподіл компетенції і відповідальності
між учасниками інвестиційно-будівельного процесу;
•
неповне охоплення функцій управління, особливо пов'язаних із функціонуванням
будівельного комплексу в специфічних умовах перехідного періоду до ринкових
відносин;
•
недосконалість системи мотивації та стимулювання учасників ІБД, а також
санкцій, які встановлюють відповідальність за невиконання, неповне або неналежне
виконання функцій управління;
•
домінування орієнтації в управлінні на організації та трудові колективи, а не
на кінцеві результати ІБД;
•
нерозвиненість інформаційної інфраструктури, недостатня інформаційна підтримка
ІБД та їх організаційна розрізненість;
• неповний облік складу зацікавлених учасників ІБД.[1]
Список використаних джерел:
1. Рогожин
П. С., Гойко А. Ф. Економіка будівельних організацій. – К.: Видавничий дім
„Скарби”, 2001. – 448 с.
2. Закон України
„Про підприємства в Україні”
3. Ігнатенко А.В. Моделювання відносин великих та малих суб’єктів будівельного
ринку на основі комерційної концесії//
Шляхи підвищення ефективності будівництва в умовах формування ринкових
відносин: Зб. наук. праць. – К.: КНУБА, 2006.
– Вип.16.– С.152-161.
4. Сайт державного комітету статистики // http://www.ukrstat.gov.ua.
5. Господарський кодекс України
вiд 16.01.2003 № 436-IV
Відомості про автора:
1.
22500, Вінницька обл., Липовецький р-н., м. Липовець, вул.. Леніна 88а, кв.
20.
2.
0971522953
4.
Вінницький торговелно-економічний інститут КНТЕУ.