Фінансові відносини

Марченко Інна, магістрант.

Керівник: к.е.н., доцент. Заюкова Марина Сергіївна

Вінницький торговелно-економічний інститут КНТЕУ

 

Фінансування будівельної галузі у сучасних умовах

 

Будівельна галузь є однією з найважливіших галузей народного господарства, від якої залежить ефективність функціонування всієї системи господарювання в Україні. Важливість цієї галузі для економіки будь-якої країни можна пояснити наступним чином: капітальне будівництво, напевне, як ніяка інша галузь економіки, створює велику кількість робочих місць і споживає продукцію багатьох галузей народ­ного господарства. Економічний ефект від розвитку цієї галузі полягає у мультиплікаційному ефекті коштів, вкладених у будівництво. Адже з розвитком будівельної галузі будуть розвиватися: виробництво будівель­них матеріалів і відповідного обладнання, машино­будівна галузь, металургія і металообробка, нафто­хімія, виробництво скла, деревообробна і фарфоро-фаянсова промисловість, транспорт, енергетика тощо.  Будівництво сприяє розвитку підприємств мало­го бізнесу, особливо того, який спеціалізується на оз­доблювальних і ремонтних роботах, на виробництві та встановленні вбудованих меблів  та. ін. Ріст будівельної галузі неминуче викликає економічний ріст у країні і виникнен­ня необхідних умов для розв'язання багатьох соці­альних проблем. Враховуючи вище сказане я вважаю тему актуальною.

Метою статті є висвітлення проблем фінансування будівництва в сучасних умовах. А також шляхи фінансування будівельної галузі.

Цю тему досліджували такі вчені:  Токарева О.В., Крикун К.В., Рогожин П.С., Гойко А.Ф. [1] і інші.

Будівельний процес – це функціональна система ма­теріального виробництва, у якій капітальні вкладення перетворюються в основ­ні фонди у вигляді готових до експлуатації будинків і споруд. Функціональне призначення будівництва - реалізація інвестицій на створення нових і реконструкцію діючих виробничих і невиробничих об'єктів, їх дальше технічне переозброєння. [1]

На сучасному етапі розвитку будівництва будь-яка конкурентоспроможність  галузі не представляється можливим. Якщо на регіональному рівні чітко просліджується тенденція верховенства будівельних організацій центральних районів та великих міст-мільйонерів у зв’язку з їх значними потужностями і інвестиційною привабливістю, то на глобальному рівні будівельна галузь України програє через брак необхідного фінансового забезпечення. Наприклад, якщо порівняти капітальні інвестиції в таблиці 1 за січень – вересень 2009рр., то ми можемо зробити висновки, що вони значно зменшились в умовах кризи.

Таблиця 1

Динаміка капітальних інвестицій за січень – вересень 2009р.

 

Освоєно використано

капітальні інвестиції

у т.ч. інвестиції в основний капітал

у фактичних цінах, тис. грн.

у % до загального

обсягу

у фактичних цінах, тис. грн.

у % до загального

обсягу

Усього

2366271

100,0

2116891

100,0

у т. ч. за рахунок

 

 

 

 

1.коштів державного

бюджету

48664

2,1

45237

2,1

2. коштів місцевих бюджетів

46797

2,0

29062

1,4

3. власних коштів підприємств та організацій

956423

40,4

744367

35,2

4. коштів іноземних інвесторів

13918

0,6

13799

0,7

5. коштів інвестиційних фондів

34286

1,4

34263

1,6

6. коштів населення на будівництво власних квартир

188801

8,0

188801

8,9

7. коштів населення на індивідуальне житлове будівництво

112888

4,8

112888

5,3

8. кредитів банків та інших позик

892888

3,0

877102

41,4

9. інших джерел фінансування

71606

37,7

71372

3,4

З таблиці 1 видно, що левовою часткою інвестицій являються інвестиції за рахунок власних коштів підприємств та кредитів банків, а сама держава бере дуже малу участь у фінансуванні будівельного сектору.  [4]

Згідно Господарського кодексу України джерелами формування майна підприємства і, отже, джерелами фінансування будівельного процесу можуть бути: [5]

· власні фінансові ресурси (власний капітал), в тому числі прибуток, одержаний від реалізації продукції, робіт, по­слуг, а також від інших видів господарської діяльності;

· амортизаційні відрахування на повне відтворення основ­них засобів;

· бюджетні асигнування;

· кредити комерційних банків та інших юридичних осіб;

· безоплатні або благодійні внески, пожертвування органі­зацій, підприємств і громадян;

· інші джерела, не заборонені законодавчими актами.

Найприйнятнішим для будівельної організації є комплексний підхід до вибору джерел фінансування. Тоді основною передумовою визначення оптимальної структури таких джерел може бути детальний аналіз:

-     можливого обсягу внутрішніх джерел фінансування своєї діяльності;

-      можливого обсягу залучення додаткових коштів, пов'язаного із подорожчанням капітальних витрат.

Не слід забувати, що порушення оптимального співвідношення між власними і залученими джерелами фінансування інвестиційної діяльності може призвести до погіршання фінансового стану підприємства.

В якійсь мірі існуючий стан фінансового забезпечення пов’язаний з недоліками в управлінні інвестицій­но-будівельною діяльністю (ІБД), а саме:• невпорядкованість нормативно-правового та методичного забезпечення ІБД, регулювання, розмежування і реалізації функцій управління ІБД, невідповід­ність новим умовам і вимогам;

• нерозвиненість сучасних організаційних форм управління;

• суміщення рядом учасників інвестиційно-будівельного процесу функцій кон­тролю і державного регулювання з функціями господарського управління;

• багаторазове дублювання окремих функцій на різних рівнях управління;

• відсутність чіткого механізму реалізації функцій, розподіл компетенції і від­повідальності між учасниками інвестиційно-будівельного процесу;

• неповне охоплення функцій управління, особливо пов'язаних із функціону­ванням будівельного комплексу в специфічних умовах перехідного періоду до ринкових відносин;

• недосконалість системи мотивації та стимулювання учасників ІБД, а також санкцій, які встановлюють відповідальність за невиконання, неповне або не­належне виконання функцій управління;

• домінування орієнтації в управлінні на організації та трудові колективи, а не на кінцеві результати ІБД;

• нерозвиненість інформаційної інфраструктури, недостатня інформаційна під­тримка ІБД та їх організаційна розрізненість;

• неповний облік складу зацікавлених учасників ІБД.[1]

Список використаних джерел:

1. Рогожин П. С., Гойко А. Ф. Економіка будівельних організацій. – К.: Видавничий дім „Скарби”, 2001. – 448 с.

2. Закон України „Про підприємства в Україні”

3.  Ігнатенко А.В.  Моделювання відносин великих та малих суб’єктів будівельного ринку на  основі комерційної концесії// Шляхи підвищення ефективності будівництва в умовах формування ринкових відносин: Зб. наук. праць. – К.: КНУБА, 2006.  – Вип.16.– С.152-161.

4.  Сайт державного комітету статистики // http://www.ukrstat.gov.ua.

5. Господарський кодекс України вiд 16.01.2003  № 436-IV

 

 

Відомості про автора:

1.     22500, Вінницька обл., Липовецький р-н., м. Липовець, вул.. Леніна 88а, кв. 20.

2.     0971522953

3.     inetka_13@mail.ru.

4.     Вінницький торговелно-економічний інститут КНТЕУ.