Джулинська А. В., Обушак Д.М.

Буковинська державна фінансова академія, Україна

Михайловська О.В.

Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Проблеми щодо залучення інвестицій в Україні та перспективи їх стратегічного вирішення

У сучасних умовах інвестиції виступають найважливішим засобом забезпечення умов виходу з економічної кризи, також є важелем структурних зрушень у народному господарстві, зростанням технічного прогресу, підвищенням якісних показників господарської діяльності на мікро- і макрорівнях. Активізація інвестиційного процесу є одним із надійніших механізмів соціально-економічних перетворень у державі.

Перехід економіки України до стійкого зростання потребує істотного поглиблення інституційних реформ та суттєвої трансформації структурно-інвестиційної політики. Досвід розвинутих країн показує, що необхідним є державне втручання в економіку, яке компенсує недоліки інституційних структур, що гальмують розвиток економіки в цілому [1, 86с.].

Постановка проблеми. Дослідження проблеми інвестування економіки держави обумовлено тим, що інвестиції торкаються найглибших основ господарської діяльності та визначають процес економічного зростання в цілому.

Однією з найгостріших проблем для інвесторів, яку необхідно вирішити найближчим часом, є сплата та повернення ПДВ. Вона набуває більшої ваги пропорційно зростанню експорту українських товарів.

Слід сказати, що на сьогодні Україна має вкрай несприятливий інвестиційний клімат. Основними проблемами є: обтяжливі процедури відкриття бізнесу, ненадійний захист інвесторів та недостатній розвиток приватних організацій і низькі стандарти корпоративного управління. Також постає проблема забезпечення: стабільного економічного зростання та структурних зрушень в національній економіці.

Ще одним негативним фактором несприятливості інвестиційного клімату є те, що сукупний державний і корпоративний борг України щорік зростає. Така ситуація лякає іноземного інвестора.

Як свідчить офіційна періодика, Україна знаходиться на 70 місці із 82 держав в світі за рівнем підприємницької привабливості і на 139 місці із 178 країн світу за простотою ведення бізнесу [3,87c.].

Аналіз останніх публікацій.

Дані проблеми досліджували і аналізували наступні науковці: О.О.Кахович, розглядав особливості формування структурно-інвестиційної політики України [1]; К.Паливода, досліджував грошовий обіг, як гальмо інвестиційної активності в Україні [2]; Р.Р.Гудима, аналізував стан інвестиційного клімату [3]; В.С.Кравчук, досліджував інвестиційний ринок та його проблеми розвитку [4]; С.Рум’янцева, визначала місце України на інвестиційному ринку [5]; Р.В.Попельнюхові, проводив аналіз інвестиційного клімату в Україні [6] і інші.

В умовах структурної перебудови економіки України особливо важливого значення набуває активізація інвестиційної та інноваційної діяльності. Результати фундаментальних досліджень українських та зарубіжних вчених однозначно свідчать про те, що процеси економічного росту обумовлюються обсягом і темпами зростання інвестицій, їх структурою та якісними характеристиками [6, 24с.].

Постановка завдання. Мета даної роботи полягає в тому, щоб дослідити основні проблеми інвестування в Україні та надати рекомендації, які були б спрямовані на активізацію інвестиційних процесів в економіці держави.

Виклад основного матеріалу. Інвестиціями вважаються ті економічні ресурси, які направлені на збільшення реального капіталу суспільства, тобто на розширення чи модернізацію виробничого потенціалу.

Функціонування господарського комплексу країни неможливе без інвестицій, які забезпечують безперервність відтворення, розробку та реалізацію виробничих і соціальних програм, дозволяють збільшити обсяги та підвищити ефективність виробництва. На сьогоднішній день для нашої країни постало дуже гостро питання, щодо розвитку міжнародного економічного співробітництва, а зокрема залучення прямих іноземних інвестицій, які покращили б стан національної економіки. Із перших днів існування України як незалежної держави слово «іноземні інвестиції» стало синонімом економічного одужання, стрімких перетворень у напрямі розвитку ринкової економіки.

Таблиця 1

Країни-лідери прямого іноземного інвестування в Україну

Країна	Об‘єм ПІІ, млн. дол. США	% до загального обсягу
Кіпр	8063,7	21,2
Німеччина	6530,9	17,2
Нідерланди	3717,1	9,8
Австрія	2490,0	6,6
Сполучене Королівство	2330,0	6,1
Російська Федерація	2125,1	5,6
США	1369,2	3,6
Віргінські острови (Брит.)	1323,7	3,5
Франція	1573,2	4,1
Швеція	1259,1	3,3

У 2008 році ПІІ надійшли в Україну із 119 країн світу [4]. Вже кілька років поспіль лідерами прямого іноземного інвестування в українську економіку залишаються 10 промислово розвинутих країн (більше 83% загального обсягу прямих інвестицій в економіку України).

Основними країнами-донорами ПІІ до України є: країни ЄС, Росія та США. Взаємовідносини в інвестиційній сфері між світовим лідером США та Україною є чітко прогнозованими та порівняно меншими, ніж з ЄС та Росією. Однак взаємовідносини України-реципієнта та ЄС-донора є цікавими для дослідження з позиції того, що ЄС збільшує кількість країн-членів, які самі по собі не є сильними донорами на інвестиційному ринку, а, навпаки, в попередні роки були конкурентами України за інвестиційні ресурси.

Іноземні інвестиції сприяють впровадженню новітніх технологій, сучасних видів устаткування, передового досвіду іноземних підприємств, методів управління та виробничої культури, збільшенню продуктивності праці, підвищенню добробуту населення тощо.

Загалом зовнішні інвестиції є частиною інвестиційної політики держави. Іноземний капітал сьогодні особливо необхідний в тих сферах економіки, активізація яких допоможе вивести її з кризового стану та зняти наростаюче соціальне напруження у суспільстві [4, 139с.].

Фінансова криза, що бере свій початок з обвалу іпотечного ринку США, отримала глобальний характер і зачепила практично всі ринки розвинених і країн, що розвиваються, починаючи від локальних фондових ринків і ринків нерухомості до валютних ринків, ринків сировинних товарів, аж до міжнародного ринку капіталу [7].

За прогнозами ЮНКТАД, цього року інвестиційний ринок не відновиться, обсяг прямих іноземних інвестицій в 2010 р. складе $1,4 трлн., Що буде майже на 30% менше від рівня 2007 р. і на 17% нижче 2008р.Відновлення зростання відбудеться не раніше 2011 р., коли прямі іноземні інвестиції очікуються в обсязі $1,8 трлн. Для України, що постраждала від кризи чи не найбільше за всіх інших, роком відновлення зростання інвестицій буде 2012 р.

Для розуміння важливості підвищення інвестиційного клімату, розглянемо динаміку прямих іноземних інвестицій за минулі роки, проведемо його аналіз, щоб здійснити прогноз інвестицій на 2010 рік (рис. 1).

Як бачимо, до IV кварталу 2006 року спостерігалась тенденція росту обсягів прямих інвестицій, і досягала значення 7357,8 млн. дол. США, після чого їх обсяги почали знижуватись і в ІІ кварталі 2009 року досягли позначки 3555,2 млн. дол. США. Це, звичайно більше ніж у 2004-2005 роках, але за даними статистики все ж не достатньо для забезпечення розвитку економіки України [5, 15].

Таблиця 2

Динаміка прямих іноземних інвестицій за 2004-2009рр.

Період	Обсяг інвестицій, млн. дол. США	Період	Обсяг інвестицій, млн. дол. США
2004,І	132,8		7357,8
	432,9	2007,І	509,2
ІІІ	175,4		1528,2
	581,5	ІІІ	984,4
2005,І	152,1		1695,5
	378,3	2008,І	826,4
ІІІ	436,7		2684,8
	1285,5	ІІІ	1738,1
2006,І	1		3353,6
	264	2009,І	2685,5
ІІІ	470,8		3555,2

Рис.1 Динаміка прямих іноземних інвестицій

Проблемі покращення інвестиційного клімату на державному рівні увага приділяється ще з 1991 року. На сьогодні в Україні вже створено правове поле для здійснення інвестиційної діяльності. Зокрема, ця сфера діяльності регулюється низкою Законів України ("Про інвестиційну діяльність", "Про режим іноземного інвестування" тощо), понад 10 Указами Президента, а також Постановами та Розпорядженнями КМУ.

Перебіг сучасних політичних процесів та практична реалізація встановлених цілей та пріоритетів поліпшення інвестиційного клімату в Україні переважно негативно впливають на інвестиційний клімат й, зокрема на міжнародну інвестиційну привабливість України, підвищують ризики для інвесторів, зумовлюючи тим самим втрати в конкурентній боротьбі за світові інвестиційні ресурси.

Для підвищення привабливості іноземних інвестицій в Україну необхідно прискорити економічні реформи, зокрема які активізують залучення та раціональне розміщення інвестицій, та зможуть створити привабливий інвестиційний клімат. До таких заходів можна віднести наступне:

- вдосконалення системи захисту прав інвесторів;

- здійснення податкової реформи, що передбачає спрощення податкової системи та зниження податкового тиску на підприємства;

- удосконалення інститутів спільного інвестування;

- конкретизація заходів державного регулювання інвестиційної діяльності;

- страхування інвестиційних ризиків;

- формування чіткого та стабільного законодавства, що стосується інвестиційної діяльності;

- проведення ефективної інвестиційної політики держави та вибір чіткої стратегії її розвитку.

Розглянемо прогноз іноземних інвестицій в Україну (рис. 2). Як ми бачимо, прогноз є оптимістичним і передбачає збільшення припливу іноземного капіталу. За прогнозними даними в кінці 2010 року обсяг інвестицій в Україну має досягти позначки 1930,74 млн. дол. США, що передбачає зміцнення економічної стабільності та стабілізації інвестиційного клімату країни.

Таблиця 3

Поквартальний прогноз прямих іноземних інвестицій на 2009-2010 рр., млн. дол. США

2009,III	2009,IV	2010,I	2010,II	2010,III	2010,IV
1584,09	1653,39	1722,7	1792,03	1681,39	1930,74

Рис.2 Поквартальний прогноз прямих іноземних інвестицій на 2009-2010 рр., млн. дол. США

Для перетворення зазначених факторів у переваги, Україні необхідно створити сприятливий інвестиційний клімат не тільки для іноземних інвесторів, але й для вітчизняних. Приватному капіталу також потрібні гарантії від примусових вилучень і свавілля влади, система страхування від некомерційних ризиків, а також стабільні умови роботи при здійсненні довгострокових інвестицій [3, 90с.].

Не менш важливим є й забезпечення реального дотримання міжнародних договорів і виконання рішень іноземних арбітражів. Міжнародна інвестиційна спільнота має бути впевнена в тому, що будь-які угоди відповідають прийнятим міжнародним нормам і правилам, мають силу в Україні.

Аналізуючи теорію конкурентоспроможності М.Портера та його візит в Україну у 2006р. на її основі, він стверджує, що в нашій державі необхідно розвивати кластери тобто інфраструктуру, а пізніше після розвитку та вдосконалення кластерів необхідно розвивати галузі. На нашу думку в нашій країні є дві галузі, які мають найбільші переваги серед інших щодо залучення інвестицій це: сільське господарство та туристична галузь.

Висновки. Отже, на сьогоднішній день інвестиційний клімат України залишається несприятливим для інвесторів зокрема: складний процес входження іноземних інвестицій у країну, невисока довіра до стабільності урядових рішень, відсутність стійких змін в економіці, втручання уряду в роботу приватного бізнесу, відсутність боротьби з корупцією, невпевненість у політичній стабільності., і нарешті, сьогоднішня світова економічна криза основна перепона для їх надходження і зростання.

Всі держави, зацікавлені в економічному розвиткові через збільшення інвестування, але кожна із них визначає, які сегменти та сектори інвестиційного ринку є пріоритетними, що потрібно зробити, щоб не тільки захистити, але й заохотити інвесторів робити вклади у певні активи. Ці дослідження покликана впроваджувати державна інвестиційна політика, її реалізація є метою державного регулювання інвестиційного ринку.

Література:

1. Особливості формування структурно-інвестиційної політики: Економіка та держава / О.О.Кахович, 2009 - №9, 86-88с.

2. Доларизація грошового обігу як гальмо інвестиційної активності в Україні: Банківська справа / К.Паливода, 2009 - №5, 32-39с.

3. Стан та шляхи покращення інвестиційного клімату в Україні: Фінанси / Р.Р.Гудима, 2009р. 84-90с.

4. Інвестиційний ринок: проблеми та перспективи розвитку: Фінанси / В.С.Кравчук 2009р. 138-141с.

5. Місце України на інвестиційному ринку: Цінні папери України / С.Рум’янцева, 2009 - №16, 14-15с.

6. Інвестиційна привабливість економіки України: Інвестиції: практика та досвід / Р.В.Попельнюхов, 2009 - №21, 24-28с.

7. www.diloverivne.com