К.е.н.
Ягмур К. А. , Гузеєва В. Г., ДонНУЕТ
Проблеми обліку малоцінних та швидкозношувальних предметів
Для здійснення господарської діяльності підприємств всіх форм власності та
галузей економіки використовують цілий ряд ресурсів: трудових, матеріальних,
фінансових, які діють в тісному взаємозв’язку, адже без достатньої кількості
фінансових ресурсів неможливий вплив трудових ресурсів на матеріальні, що в
кінцевому результаті дає новий продукт розвитку господарюючого суб’єкта. В
сукупності ресурсів підприємства вагома частка належить матеріальним ресурсам –
засобам та предметам праці, в результаті поєднання яких здійснюється
процес виробництва підприємства.
Особливої актуальності набуває проблема
подальшого вдосконалення методики бухгалтерського обліку малоцінних та швидкозношувальних
предметів
(МШП), які є
складником ресурсів підприємства та використовуються протягом не більше одного
року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року.
Як свідчать теоретичні та практичні
дослідження, питання організації обліку МШП приділяється недостатня увага,
внаслідок чого ускладнюється дотримання основних методичних принципів ведення
обліку, спотворюється інформація про фінансовий стан підприємства, стан
розрахунків, знижується ефективність прийняття управлінських рішень.
Питання обліку МШП на підприємствах
мають дискусійний характер, про що свідчить наявність проблем, пов’язаних з
правильністю відображення на рахунках бухгалтерського обліку надходження МШП та
зміни їх вартості в процесі експлуатації, правильність віднесення до валових
витрат, нарахування зносу та списання МШП. Не буде перебільшенням стверджувати,
що головною причиною помилок у відображенні надходження МШП є нестабільність та
неоднозначність трактування законодавчої бази в Україні.
Термін «МШП» означає активи
підприємства, котрі утримуються для споживання при виробництві продукції,
виконанні робіт та наданні послуг, а також при управлінні підприємством. МШП
визначається як актив у тому випадку,
коли існує ймовірність, що підприємство отримає в майбутньому економічні
вигоди, пов’язані з їх використанням,
та їх вартість може бути достовірна визначена. Методологічні засади
формування в бухгалтерському обліку
інформації про МШП і розкриття її у фінансовій звітності визначають положення(стандарт)бухгалтерського
обліку «Запаси» і МСБО 2.
Виділення зі складу основних засобів
оборотних МШП у особливу групу, не дивлячись на такий же характер їх
використання на підприємстві, як і основних засобів, зумовлено двома причинами.
По – перше, таке виділення очищую категорію основних засобів від усякого роду
дрібних предметів, коли є можливість легко їх замінити іншими, з невеликими, як
правило, терміном служби. У складі основних засобів при такому виділення з їх
складу МШП залишаються предмети, що утворюють
виробничо – технічну базу підприємства.
По - друге, таке виділення дає можливість підприємству купувати
(поновлювати) МШП за рахунок своїх оборотних коштів таким же чином як і
матеріали, в той же час, як основні засоби поновлюється шляхом капітальних вкладень за рахунок спеціального
фінансування.
Таким чином, за своїм характером МШП
аналогічні основним засобам, а з точки зору порядку їх придбання – матеріалам.
В цілому малоцінні засоби праці
поділяють на дві групи: одна належить до запасів (які відповідно відображаються
в складі запасів у другому розділі активу балансу «Оборотні активи»), а друга
частина до складу «Малоцінних необоротних матеріальних активів»(які, в свою
чергу, відображаються в першому розділу активу балансу «Необоротні активи» в
складі основних засобів).
Особлива увага до МШП викликана тим, що
вони мають принципову розбіжність з іншими виробничими запасами, йдеться про
те, що при їх використанні (експлуатації) не відбувається їх зменшення
(зникнення) так, як це, наприклад, відбувається з матеріалами, сировиною чи
паливом. МШП до кінця їх використання (експлуатації), як правило, своїх якостей
не втрачають і зовні майже не змінюються (пластиковий стілець до кінця
експлуатації так і залишиться пластиковим стільцем, звісно, якщо він не
зламається).
Для МШП характерна багаторазова участь у виробництві та збереження
натуральної (речової) форми. Однак необхідно пам’ятати, що будь які предмети,
що купуються для подальшого продажу, до МШП не належать і обліковуються як
товари.
П(С)БО 9 та МСБО 2 передбачено, що з
метою бухгалтерського обліку запаси включають: МШП, які використовуються не
більше одного року або одного операційного циклу, якщо він більше року.
Віднесення предметів до основних
засобів і МШП впливає на трудомісткість обліку та собівартість продукції.
Синтетичний і аналітичний облік основних засобів більш трудомісткий порівнянно
з обліком МШП(знос об’єктів основних засобів нараховуються протягом тривалого
часу, потреба обчислення початкової вартості кожного об’єкта і використання
рахунку 15 досить складний порядок списання об’єктів при їх вибутті та ін..).
при віднесенні об’єктів до МШП підприємства мають значний вибір варіантів
списання їх вартості на витрати виробництва та обігу, а, отже, й управління
собівартості продукції. Цим пояснюється заінтересованість підприємств у віднесенні більшої кількості
предметів до МШП.
Порядок відображення в бухгалтерському
обліку операцій з МШП ведеться на рахунку №22 «МШП», який призначено для обліку
й узагальнення інформації про наявність і рух МШП, що належить підприємству та
знаходяться в складі запасів. Аналітичний облік МШП ведеться за місцями
зберігання і знаходження, а також за особами, відповідальними за їх зберігання.
До основних методів узагальнення і
реалізації результатів аналізу надходження МШП є систематизація результатів,
групування і узагальнення результатів, кількісне обчислення невикористаних
можливостей та результатів підвищення
ефективності використання МШП на підприємстві, прийняття управлінських
рішень і контроль за їх використанням.
Література: