Ратошнюк І.М.

Науковий керівник: Петруняк Т.С.

Буковинська державна фінансова академія ( м. Чернівці)

Облік грошових коштів на рахунках в банку

За умов ринкової економіки кожне підприємство для здійснення розрахунків з іншими підприємствами, організаціями та робітниками підприємства і окремими особами, для безготівкового обігу, а також зберігання власних коштів має відкриті в установах банків розрахункові рахунки. Сучасні умови існування підприємств, а також процеси, що протікають в економіці України ще раз підтверджують важливість і необхідність добре налагодженого фінансового обліку грошових коштів на рахунках в банках для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємствами.

Банки, здійснюючи своєчасне касове обслуговування клієнтів, забезпечують збереження їхніх грошових коштів, а також сприяють дотриманню емісійно-касової дисципліни, здійснюють аналіз і прогнозування готівкового обігу, організовують і виконують оперативні функції з реалізації єдиної грошово-фінансової політики на території регіону [1].

Значна маса готівкових коштів проходить через поточні рахунки клієнтів, що відкриваються у банках і використовуються для обліку руху коштів. Розрахунки між суб'єктами господарювання, у яких гроші є засобом платежу, здійснюються у вигляді безготівкових перерахувань шляхом записів на рахунках у банках або готівкою і нерозривно пов'язані з доходами та витратами населення [2].

Готівкова і безготівкова форми грошей мають велике значення для банку. Як складові платіжного обороту вони можуть трансформуватися. При вкладенні грошей на рахунок готівка стає безготівковими коштами, а при видачі грошей кошти на рахунках перетворюються на готівку. Отже, кошти, які є на банківських рахунках, можна в будь-який момент обміняти на готівку [3].

Готівка перебуває в обігу у вигляді грошових знаків — банкнот (паперових) і монет (металевих). Випуск грошей в обіг називається емісією, здійснюється виключно Національним банком і проводиться через його територіальні управління та Центральне сховище.

Готівкові кошти — це єдиний вид активу, який не потребує додаткових оцінок і є платіжним засобом, визнаним юридично. Синтетичний облік операцій за поточним рахунком здійснюють на грошовому рахунку 31 «Рахунки в банках». На дебеті рахунка відображають надходження (збільшення) грошей, на кредиті — їх списання. Сальдо рахунка може бути тільки дебетовим і показує залишок грошей на певну дату. На кредиті рахунка 31 відображають зменшення коштів у зв’язку з видачею готівки в касу, погашенням заборгованостей постачальникам, підрядникам, до бюджету, в банк за одержані кредити, тобто списання коштів. Операції за рахунком 31 "Рахунки в банках" відображають на підставі перевірених виписок банку і грошових документів, доданих до них. Аналітичний облік на рахунку 31 "Рахунки в банках" здійснюється за виписками банку, і лише за наявності на підприємстві розрахункових субрахунків відкривають окремі аналітичні рахунки для обліку відповідних. Аналітичний облік за рахунком 31 у розрізі

кореспондуючих рахунків відображають у листках-розшифровках на основі доданих до виписки банку розрахункових документів, у яких зазначено номер документа, дату, коротке найменування та суму операції [4].

Дані про операції за рахунками в банку за журнально-ордерної форми обліку систематизуються у двох багатографних реєстрах: у журналі-ордері №1 на кредиті рахунка 31 «Рахунки в банках» і у відомості № 1.2 — на дебеті рахунка. Записи в журналі-ордері та у відомості роблять після обробки банківських виписок.

Для полегшення обліку грошових коштів на рахунках в банках можемо запропонувати використання корпоративної банківської платіжної картки (КБПК), при цьому слід відкрити картрахунок як у гривнях так і в інвалюті (для закордонних відряджень). Підприємство, застосувавши КБПК, помітно заощаджуватиме сили і час при проведенні розрахунків. Так, відпадає необхідність одержувати в банку готівку для видачі авансу (на госппотреби або відрядження), не потрібно оформляти безліч додаткових паперів (прибуткові й видаткові касові ордери) — достатньо просто один раз відкрити картрахунок, перерахувати на нього кошти і видати співробітнику КБПК, відобразивши в журналі видачі КБПК. Після одержання КБПК у банку пропонуємо відобразити її на забалансовому рахунку 08 "Бланки суворої звітності" за фактичною вартістю емісії. Для цього можна відкрити окремий субрахунок, скажімо 08/1 "КБПК". По закінченні строку користування КБПК (при переході на обслуговування в інший банк, ліквідації підприємства, відмові від використання КБПК у госпдіяльності, закінченні строків її дії та ін.) підприємство поверне картку до банку і відобразить дану операцію за кредитом того самого субрахунка 08/1 "КБПК". Рух КБПК можна відображати в реєстрі або в журналі видачі із зазначенням дати отримання і повернення КБПК, ПІБ підзвітної особи, номера картрахунку, суми на картрахунку, номер і дату авансового звіту. Такий реєстр допоможе не тільки проконтролювати, кому і коли видано КБПК, але і як звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, дозволить контролювати цільове використання коштів на картрахунку. Вигода від застосування КБПК полягає й у тому, що підприємство не закуповуватиме готівкової валюти через банк на МВР.

Якщо розглядати розрахунки пластиковими картками, то при них на підприємствах пропонується для використання реєстр обліку використання пластикових карток. В запропонованому реєстрі є такі графи: «Сума в iноземній валюті», «Назва валюти» та «Код валюти», «Курс національної валюти» що значно спрощує облік i робить більш наглядним фіксування господарської операції. Крім цього, відобразити оплату постачальнику за поставлену сировину можна таким чином:

Дт 631 Кт 313 – розрахунок з національним постачальником;

Дт 632 Кт 314 – розрахунок з іноземним постачальником [4].

В Україні готівкові кошти обслуговують в основному сферу особистого споживання і, незважаючи на те, що обсяг готівки менший від обсягу безготівкового обігу, значення готівкових платежів в організації нормальних економічних відносин у народному господарстві велике. Саме у сфері готівкового обігу відбувається кінцева реалізація створених у народному господарстві товарів і перевіряється якість зв'язку між суспільним виробництвом та особистим споживанням. Тому від стану готівково-грошового обігу багато в чому залежить нормальна циркуляція грошей у країні та стійкість їх купівельної спроможності.

Отже, значущість інформації про рух грошових коштів на рахунках в банках обумовлюється необхідністю надання користувачам для прийняття рішень повної та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати

діяльності.

Список використаної літератури:

1. Закон України "Про банки і банківську діяльність" №2131-111 від 07.12.2000 р.

2. Закон України "Про платіжні системи і переказ грошей в Україні" № 2346-111 від 05.04.2001 р.

3. Інструкція №7 "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затверджена Постановою Правління НБУ №22 від 21.01.2004 р.

4. Інструкція "Про порядок відкриття, використання і закрита рахунків у національній та іноземній валютах", затверджена Постановою Правління національного банку України №492 від 12.11.2003р.