Коваленко В.В.

Науковий керівник: Юдіна Х.К.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДУ ЛЕВЕРИДЖУ В УПРАВЛІННІ СТРУКТУРОЮ ПРИБУТКУ Й КАПІТАЛУ

Успішна діяльність будь-якого підприємства в умовах ринкової економіки залежить від того, яким , чином формується інформація про результати діяльності підприємства, що підвищує поінформованість учасників ринку капіталів про ділову активність керівників підприємства. У діловому світі інформація про ефективність формування й використання капіталу розглядається як найважливіша частина фінансової звітності підприємства. Для підприємств України актуальними є питання формування інформації про фінансові результати у зв’язку з тим, що у звітності знаходить висвітлення багатопрофільна діяльність інтегрованих підприємств. Відсутність у менеджменту таких підприємств, навичок прийняття оптимальних управлінських рішень, нестійкість роботи в умовах ринку, непоінформованість про процедури й правила забезпечення економічної безпеки підприємства істотно підвищили їхню вразливість від недоодержуваних прибутків діяльності.

Вагомий внесок у дослідження проблем оцінки й збільшення фінансових результатів підприємств зробили такі вітчизняні і зарубіжні вчені, як І. Бланк, 0. Завгородній, В. Ковальов, М. Коробов, Н. Костіна, 0. Орлов, Р. Тян, Р. Сайфулін, А. Шегда, А. Шеремет і інші. У їхніх роботах досліджені проблеми формування фінансових результатів діяльності підприємства з врахуванням української і зарубіжної специфіки [2, с. 67].

Метою дослідження є висвітлення використання розгорнутої інформації про структуру прибутку й капіталу для управління за допомогою методу левериджу й розробка пропозицій про вдосконалення існуючих форм звітності з метою одержання більш повної й всебічної інформації про фінансові результати підприемств.

На наш погляд, діяльність з управління фінансовими результатами й капіталом підприємства повинна охоплювати всі сфери його діяльності, і в першу чергу фінансовий аналіз і фінансову інформацію в цілому.

Будь-які управлінські дії як зовні, так і усередині підприємства можуть привести до значних матеріальних втрат і як наслідок - до банкрутства. Підприємство може виявитися на грані кризи не тільки в результаті діяльності, але й у результаті неефективного менеджменту.

Ми запропонуємо принципово нову концепцію управління підприємством на основі використання методу левериджу й принципів менеджменту, що дозволить забезпечити економічну безпеку й стабільність розвитку підприємства.

Раціонально побудована звітність підприємства є основним джерелом для користувачів і важливим інструментом управління, як відзначають М. В. Кравченко, В. Г. Линник: «Базуючись на даних бухгалтерського обліку як системи безперервного документального оформлення господарських процесів, звітність відображає й дає можливість оцінити результат діяльності, прогнозувати напрямки, що дозволяють оптимізувати структуру капіталу й збільшувати його вартість» [1, с.145].

Для оптимізації структури капіталу й підвищення ефективності управління ним використовують метод левериджу.

Виробничий леверидж показує потенційну можливість впливати на величину доходу за допомогою зміни обсягу виробництва й структури поточних витрат. Рівень виробничого левериджа (ВЛ) розраховується за формулою: ПЛ = Iвд / Ion,де Iвд і Ion – індекси (темпи зміни) валового доходу й обсягу виробництва.

Якщо ВЛ < 1 то варто зробити висновок про неефективність виробничої діяльності підприємства, тому що ріст валового доходу відстає від росту обсягу виро6ництва. І, навпаки, чим вищий рівень виробничого левериджу, тим швидше зростає валовий дохід компанії навіть при незначному збільшенні обсягу виробництва.

Фінансовий леверидж показує можливість впливати на прибуток підприємства за допомогою зміни обсягу й структури довгострокових пасивів. Фінансовий леверидж залежить від співвідношення власних і позикових коштів, характеризує взаємозв’язок між чистим прибутком і величиною і доходу до виплати податків і відсотків: ФЛ =Інп / lвд, де ФЛ - рівень фінансового левериджа; Інп - індекс(темп зміни)чистого прибутку.

Виробничо-фінансовий леверидж (ВФЛ) синтезує два попередні види левериджа, тобто враховує розмір виручки, виробничі й фінансові видатки, чистий прибуток і розраховується за формулою: ВФЛ = ВЛ х ФЛ - (Інп /Ion).

Виробничо-фінансовий леверидж характеризує залежність темпів приросту чистого прибутку від темпів приросту обсягу виробництва. При зміні темпів росту обсягу виробництва на 1% темп зростання чистого прибутку зміниться більш істотно, тобто в геометричній прогресії.

Для підприемств, які є багатогалузевими, розкриття інформації про фінансові результати лише по видах діяльності у формі №2 «Звіт про фінансові результати» є недостатні, тому вводиться в практику складання внутрішньовідомчої або внутріфірмової звітності за формою «Звіт про фінансові результати», у якій по видах діяльності, а саме: торгівлі, підприємств харчування, заготівлі, промисловості, будівництву, транспорту та інших, розраховуються такі види фінансових результатів: валовий прибуток (збиток); фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування й після оподаткування; чистий прибуток (збиток). Крім цього, у даній формі звітності наводиться інформація про фінансовий результат, кількість підприемств, організацій, підрозділів, які мають самостійний баланс із виділенням збиткових підприемств і суми збитку. Тобто, така деталізація інформації, на наш погляд, є обґрунтованою, вона широко використовується для проведення аналізу й прийняття рішень.

Прибуток підприємства є критерієм ефективності конкретної операційної діяльності. Індивідуальний рівень прибутку підприємства в порівнянні з галузевим характеризує ступінь вміння керівників успішно здійснювати господарську діяльність в умовах ринкової економіки. Середньогалузевий рівень прибутку підприемств характеризує ринкові й інші зовнішні фактори, що визначають ефективність виробничої діяльності, і е основними регуляторами «переливу капіталу» у галузі з більш ефективним його використанням.

Кризовий стан обумовлюється впливом вищевикладених факторів, однак, виходячи з цього, необхідно розробити єдину програму, що повинна підкорятися єдиній меті. Важливими завданнями запропонованого підходу до управління варто вважати: запобігання перевитрат усіх видів ресурсів, пов'язаних з виробництвом і виведенням на ринок товарів і послуг, що не користуються попитом; запобігання або мінімізація витрат всіх видів ресурсів, пов’язаних з виробництвом і випуском на ринок товарів і послуг, за якими стимулювання попиту не дозволить досягти цілей підприємства; цільове використання всіх видів ресурсів для забезпечення повного задоволення потреб і запитів потенційних покупців товарів і послуг, виведених підприємством на ринок.

Впровадження внутрішньовідомчої звітності є доцільною і забезпечує органи управління необхідною інформацією для прийняття рішень. Подальше дослідження проблеми пов'язане з використанням даних звітності підприемств про фінансові результати для аналізу ділової активності сy6'єктів господарювання й прийняття управлінських рішень.

ЛІТЕРАТУРА

1. Кравченко М.В., Линник В.Г. Менеджмент корпорації: Підручник / М.В. Линник. – К.:КНЕУ, 2008. – 334 с.

2. Верига Ю.А., Волошин А.М. Бухгалтерська фінансова звітність підприємства: Навчальний посібник. – К.:НМЦ, 2007. – 320 с.

3. Фінансова звітність: Навчальний посібник / Під ред.. проф.. В.О. Шевчука. – К.: Державна академія статистики, 2008. – 227 с.