управління ринковим ризиком В ДІЯЛЬНОСТІ БАНКУ

Петрачкова М.І.

Науковий керівник к.е.н.Бєлоусова І.М.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського

В умовах економічної кризи, що охопила усі галузі діяльності людини, найбільш чутливою до нього виявилася банківська сфера. Дуже швидко зросла недовіра до діяльності банків з боку звичайних користувачів, великих інвесторів, а також – держави. На це також вплинуло банкрутство деяких великих банків, неспроможність окремих банків відповісти за своїми зобов’язаннями перед населенням. З іншого боку, криза сприяє нестабільності валютних курсів, зміні цін на дорогоцінні метали, що зумовлює можливість збільшення ринкового ризику банку.

Аналіз літературних публікацій виявив, що питанню виявленню та управлінню ринковими ризиками в діяльності банків присвячено недостатньо уваги. Окремі рекомендації можна знайти у роботах А.В.Белякова [1], О.І.Лаврушиної[3], Є. Карпик[2], але вони дають лише загальне уявлення про ринковий ризик, не показуючи як саме повинне проходити його виявлення.

Метою дослідження є надання визначення ринкового ризику та розкриття методики його виявлення.

Ринковий ризик – це ризик, обумовлений можливим впливом ринкових факторів, які впливають на вартість активів, пасивів та позабалансових статей[3]. Такими факторами, насамперед, є коливання курсів, зміна цін на дорогоцінні метали, а також зміни ринкової вартості фінансових інструментів.

Банк відповідно до прийнятої класифікації ризиків відносить ринковий ризик до категорії фінансових ризиків та виокремлює наступні види ринкового ризику: відсотковий ризик, валютний, фондовий ризик[2].

Аудит управління ринковим ризиком здійснюється для встановлення, з’ясування тих методів, підходів, які використовує банк для уникнення ризиків, що виникають в результаті невизначеності фінансового результату в майбутньому у зв’язку з мінливістю подій та факторів, які визначають цей результат.

Управління ринковим ризиком, зазвичай, здійснюється банком відповідно до його стратегічних завдань. Пріоритетним є забезпечення максимального збереження активів і капіталу на основі зменшення можливих збитків і недоодержання прибутку по вкладам банку у фінансові інструменти, включаючи вклади в іноземну валюту і дорогоцінні метали.

Метою управління ринковим ризиком для банку, а також підставою для аудиту повинно бути:

- розподіл відповідальності між суб’єктами управління ринковим ризиком;

- виявлення, визначення та вимірювання прийнятного рівня ринкового ризику;

- постійне спостереження та контроль за ринковим ризиком;

- вживання заходів для зменшення рівня ринкового ризику;

- дотримання всіма службовцями банку нормативних, правових актів, установчих і внутрішніх документів[1].

Основну роботу по виявленню та оцінці ринкового та інших ризиків має виконувати Відділ аналізу та управління ризиками. Його діяльність, насамперед, залежить від співпраці з кредитним Комітетом, Комітетом з питань управління активами та пасивами, Комітетом з управління фондовими операціями банку.

Відділ аналізу та управління ризиками здійснює:

- щомісячний моніторинг внутрішніх показників, параметрів, складових ринкового ризику;

- щоденний моніторинг дотримання встановлених НБУ економічних нормативів;

- своєчасно звітує щодо виконаних дій перед Правлінням банку;

- виконує розрахунки фондового, валютного, процентного, а також загального ринкового ризиків.

Аудит по виявленню, вимірюванню та визначенню прийнятного рівня ринкового ризику складається з наступних етапів:

- виявлення ринкового ризику;

- оцінка ринкового ризику, в т. ч. процентного, фондового, валютного;

- моніторинг ринкового ризику;

- контроль й/або мінімізація ринкового ризику[3].

Для цілей виявлення й оцінки ознак виникнення ринкового ризику банку необхідно оцінити набір параметрів, зміна стану й розміру яких означає виникнення іншої характеристики конкретного напрямку діяльності банку й прийняття банком якісно іншого ринкового ризику[2].

Основною метою системи параметрів управління ринковим ризиком є забезпечення прийняття належного управлінського рішення відносно певного напрямку діяльності банку по зниженню впливу ринкового ризику на банк у цілому.

Для оцінки рівня ринкового ризику банку доцільно дослідити наступні об’єкти : сукупний розмір ринкового ризику (РР), процентний ризик (ПР), фондовий ризик (ФР), валютний ризик (ВР).

Виявлення й оцінка рівня ринкового ризику здійснюється на постійній основі. По кожному набору показників, що використовуються банком для оцінки рівнів ризиків, визначається система лімітів, подолання яких означає збільшення впливу ризиків на банк у цілому й наближення його критичного стану.

Базову управлінську звітність про стан змін ринкового ризику доцільно формувати на основі інформації, яка може надаватися Відділом аналізу та управління ризиками, яка може бути виражена у вигляді таблиці, де також можна прослідкувати динаміку ринкового ризику для прийняття найбільш зважених рішень щодо наступних дій банку. З цією метою нами було розроблено таблицю оцінки рівня ринкового ризику(Табл. 1).

Таблиця 1

Оцінка рівня ринкового ризику

за ____квартал 20__р.

Ринковий ризик на початок періоду		Вартість торговельного портфелю, тис. грн	Ринковий ризик на кінець період		Вартість торговельного портфелю, тис. грн	Установлений ліміт,%
у тис.грн.	у % відносно до вартості торговельного портфелю		у тис.грн.	у % відносно до вартості торговельного портфелю
1	2	3	4	5	6	7

Джерелом інформації для заповнення наданої таблиці будуть звіти надані кредитним Комітетом, Комітетом з питань управління активами та пасивами, Комітетом з управління фондовими операціями банку.

Метою цієї таблиці є постійний контроль за рівнем ринкового ризику банку, та прийняття належних мір в разі його неконтрольованого росту.

Звіт запропонованого вигляду може подаватися не лише щоквартально, а й щомісячно, якщо існує така необхідність.

Таким чином, можна стверджувати, що управління ринковим ризиком у поточній діяльності банку має велике значення, і в цьому процесі значну роль відіграє служба внутрішнього аудиту банку. Адже саме на цю службу покладається відповідальність за здійснення аналізу якості процесу управління ринковим ризиком та своєчасне подання відповідних рекомендацій Спостережній Раді та Правлінню Банку щодо його вдосконалення, а також здійснення аудиту діяльності підрозділів банку, що виконують банківські операції, в частині управління ринковим ризиком на предмет відповідності встановленим лімітам, процедурам, регламентам. Управління ринковим ризиком позитивно впливає на судження учасників ринку стосовно стійкості банку, в тому числі у випадках виникнення кризових обставин.

ЛІТЕРАТУРА

1. Беляков А.В. Банковские риски: проблема учета, управления и регулирования/ А.В. Беляков.-М.:БДЦ-Пресс,2004.-256с.

2. Карпик Е.А. Ринкові ризики банку/Е.А. Карпик//Аудитор України.-2009.- № 17-18, с. 28-35.

3. Лаврушина О.И. Банковские риски / О.И. Лаврушина.-М.:КноРус, 2008.-232с.