Економічні науки/14. Економічна теорія

 

Малявіна І.В.

Донбаський державний технічний університет, Україна

ЕВОЛЮЦІЯ ТЕОРІЇ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ

 

Конкуренція  - одна з головних рис ринкового господарства. Саме вона забезпечує творчу свободу особистості, створює умови для її самореалізації у сфері економіки шляхом розробки і створення нових товарів і послуг. Конкуренція виконує роль регулятора темпів і обсягів виробництва, спонукаючи виробника запроваджувати науково-технічні досягнення, підвищувати продуктивність праці, вдосконалювати технологію, організацію праці тощо. Вона сприяє витісненню з виробництва неефективних підприємств, раціональному використанню ресурсів, запобігає диктату виробників-монополістів [1]. Підвищення рівня конкурентоспроможності підприємств будь-якої форми власності, оптимізація їх функціонування та виживання в ринковому середовищі – фундаментальна проблема сучасної економіки. Від її рішення багато в чому залежить якість відтворювальних процесів, дохідність підприємств, їх адаптація до ринкових умов та подальший економічний розвиток. Конкуренція веде до постійного росту ефективності виробництва. Вона заставляє виробників уникати збитків та скорочувати витрати [2].

Проводячи дослідження та аналіз наукових праць, які присвячені тематиці конкурентоспроможності, автор зіштовхнувся з такою  проблемою, що термін конкурентоспроможність підприємства досі не є  чітко визначеним. А без чіткого розуміння самого поняття не можливо дати відповідь, що конкретно належить до терміну «конкурентоспроможність підприємств» та методів його оцінки.

Метою роботи є аналіз еволюції теорії конкурентоспроможності та удосконалення системи визначень, які використовуються у сфері конкурентоспроможності.

Наведеним питанням присвячені дослідження багатьох вчених. А. Сміт, Д. Ріккардо, Дж. Міль, А. Маршал, Дж. Робінсон, Е. Чемберлін, К.Р. Макконнелл, С.Л. Брю, Й. Шумпетер та інші послідовно розвивали вчення про конкуренцію. Сформульовані ними положення були розвинені у працях наших сучасників - зарубіжних і вітчизняних вчених: М. Портера, Г. Азоєва, Р. Фатхутдінова, Кобиляцький Л.С., Міронова І.Г.,  А. Юданова, Букринського Б.В., Федулова Л.І., Червнева Д.М., Рейкова Л.І., Гельвановського М.Н.

Найбільш цілісні теоретичні положення про сили конкурентної боротьби, що її рухають, з'явились лише у середині ХVІІІ ст. з виникненням класичної школи в економічній торії. А.Сміт  вперше пояснив, що конкуренція вирівнює норми прибутку, приводить  до  оптимального розподілу праці та капіталу.

В трудах представників класичної школи (Д. Ріккардо, Дж. С. Мілль¸ Дж. Робінсон та Е. Чемберлен) основна увага приділяється ціновій конкуренції [2].

Аналіз термінів «конкуренція» та «конкурентоспроможність» проведений у таблиці.

Таблиця  – Аналіз термінів «конкуренція» та «конкурентоспроможність»

Автор

Визначення

К.Р. Макконнелл,

С.Л. Брю

Конкуренція – це існування на ринку більшої кількості незалежних покупців та продавців, здатність вільно входити на ринок та лишати його [3].

Шумпетер І.

Конкурентоспроможність – це постійні радикальні нововведення, які забезпечують здатність товарів займати певну ринкову нішу [4].

Федулов Л.І.

Конкурентоспроможність – це процес управління певною сферою діяльності для завоювання довгострокових конкурентних позицій [5].

Г. Л. Азоєв

Конкуренція – суперництво на якомусь полі діяльності між окремими юридичними та фізичними особами, що зацікавлені в досягненні однієї цілі [6].

А.Ю. Юданов

Ринкова конкуренція – це боротьба фірм за обмежений об'єм платоспроможного попиту споживачів, що ведеться ними на приступних сегментах ринку [6].

Черванев Д.М., Рейкова Л.І.

Конкурентоспроможність – це сукупність відмінних від аналогів якісних та вартісних характеристик, які забезпечують потреби споживачів [7].

Гельвановський М.Н.

Конкурентоспроможність – це стан ціни та якості конкурентних товарів, які вироблені певним підприємством [8].

Дослідна організація «Юропієн менеджмент форум»

Конкурентоспроможність фірми – це реальна та потенційна здатність компаній, а також можливостей, які вони мають для цього, проектувати, виробляти та збувати товари, які за ціновими та неціновими характеристиками є найбільш привабливі для споживачів, ніж товари конкурентів [2].

Закон України "Про захист економічної конкуренції" від 11 січня 2001 року № 2210-ІІІ

Конкуренція – це змагання між суб'єктами господарювання з метою одержання прибутку завдяки власним зусиллям переваг над іншими суб'єктами господарювання [9].

Авторське визначення

Конкурентоспроможність підприємства – це боротьба фірми на ринку; комплекс економічних, технологічних, маркетингових та інших можливостей, реалізація яких призводить до підвищення успіху на ринку.

 

Аналіз структури і змісту різних трактувань поняття "конкуренція" дозволяє зробити висновок, що в даний час існує безліч різноманітних визначень і кожний з них характеризує один з безлічі аспектів конкуренції. З урахуванням розглянутих наукових праць було запропоновано термін конкурентоспроможності підприємства, який найбільш повно, за думкою автора, розкриває сутність поняття.

У статті була доведена актуальність подальшого розвитку теорії конкурентоспроможності, був проведений аналіз базового поняття теорії конкурентоспроможності – конкурентоспроможність підприємства. Автором даної статті було запропоновано нове визначення терміну «конкурентоспроможність підприємства».

 

Література:

1.                 Кобиляцький Л.С. Управління конкурентоспроможністю: Навчальний посібник. – К.: Зовнішня торгівля, 2003. – 304с.: іл. – Бібліогр.: с. 281-290.

2.                 Миронов И.Г. ВАША КОНКУРЕНТОСПОСОБНОСТЬ. – М.: Издательство «Альфа-Пресс», 2004. – 160с.

3.                 Макконнелл К.Р., Брю С.Л. Экономикс: принципы, проблемы и политика. Пер. с англ. 11-го изд., К.:ХаГар, 2000. – 785с.: табл., граф.

4.                 Шумпетер Й. Теория экономического развития. – М.: Прогресс. – 1982. – 456 с.

5.                 Федулова Л.І. та ін. Менеджмент організацій Київ: Либідь, 2003. – 445с.

6.                 Фатхутдинов Р.А. Конкурентоспособность: экономика, стратегия, управление. – М.: ИНФРА – М. – 2000. – 312с. – (Серия «Высшее образование»)

7.                 Черваньев Д.М., Рейкова Л.І. Менеджмент інноваційно-інвестиційного розвитку підприємств україни. – К.: Знання. – 1999. – 514 с.

8.                 Гельвановский М.Н. Конкурентоспособность в микро- и макроизменениях // Российский журнал. – 1998. - №3. – с. 5-17.

9.                 Закон України «Про захист економічної конкуренції» від 1 січня 2001р. №2210 // Відомості верховної Ради України. -2001.- №12- С.64.