Экономические науки/7.Учет и аудит
Кузьменко
А.В., Піголь І.Д. , Науковий керівник: Яковишина Н.А.
ВТЕІ
КНТЕУ, Україна
Бухгалтерська звітність органів Державного казначейства
України, як основне джерело інформації для підвищення ефективності виконання
бюджетів
Основою будь – якої діяльності в
усі часи виступала інформація. Не є винятком, у даному випадку, і діяльність
органів Державного казначейства, де основою для прийняття всіх управлінських
рішень виступає економічна інформація, основним джерелом та базою якої є
звітність. Саме важливість бухгалтерської звітності у процесі підвищення
ефективності використання наданих державою ресурсів формулює актуальність теми
даної роботи.
Питанням
бухгалтерського обліку та звітності в органах Державного казначейства України
присвячено роботи багатьох вітчизняних вчених серед яких: Юрій С. І., Стоян
В.І., Василик О.Д., Даневич О.С., Желюк Л. О. та ін.
Метою написання статті є
показати місце бухгалтерської звітності органів Державного казначейства
у підвищенні ефективності виконання бюджетів.
Звітність складається й
використовується в усіх ланках народного господарства — підприємство,
об'єднання, концерн, регіон, галузь і в цілому народне господарство країни.
Фінансова (бухгалтерська)
звітність – це система взаємопов’язаних
узагальнюючих показників, що відображають фінансовий стан бюджету та результати
його виконання за звітний період. Метою складання фінансової звітності про виконання бюджету є надання повної,
правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан і виконання бюджету
користувачам для ухвалення економічних рішень[2].
Бухгалтерська звітність є важливим
інструментом управління, що базується на даних бухгалтерського обліку як
системи суцільного, безперервного і суворо документального оформлення господарських
процесів.
В цілому бухгалтерський облік - це
рутинний процес систематизації господарських операцій, відображених у первинних
документах з двоякою метою: а)забезпечення контролю за наявністю, рухом і раціональним
використанням активів підприємства, своєчасним виконанням ним своїх зобов'язань
перед постачальниками і підрядниками, фінансово-кредитними органами тощо; б) формування
інформації для складання внутрішньої і зовнішньої звітності[3].
Важливим також є те, що
бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на певних
основоположних принципах[1]:
обачність - застосування в
бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки
зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства;
повне висвітлення - фінансова
звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки
господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на
її основі;
автономність - кожне підприємство
розглядається як юридична особа, відокремлена від її власників, у зв'язку з чим
особисте майно та зобов'язання власників не повинні відображатися у фінансовій
звітності підприємства;
послідовність - постійне (із року
в рік) застосування підприємством обраної облікової політики;
безперервність - оцінка активів та
зобов'язань підприємства здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність
буде тривати далі;
нарахування та відповідність
доходів і витрат - для визначення фінансового результату звітного періоду
необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для
отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в
бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення,
незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів;
превалювання сутності над формою -
операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з
юридичної форми;
історична (фактична) собівартість
- пріоритетною є оцінка активів підприємства, виходячи з витрат на їх
виробництво та придбання;
єдиний грошовий вимірник -
вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій підприємства у його
фінансовій звітності здійснюється в єдиній грошовій одиниці;
періодичність - можливість
розподілу діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової
звітності.
Перелічені вище принципи є
обов’язковими для будь – якого виду бухгалтерського обліку і саме відповідність
даним принципам дає змогу звітності, складеній як результат ведення обліку,
повноцінно та результативно впливати на повноту виконання поточних бюджетів, а
також забезпечувати, внаслідок виявлення вчинених помилок та порушень,
ефективніше виконання бюджетів, що створюватимуться в майбутньому.
Звітні показники використовуються
для аналізу діяльності на окремих етапах бюджетного процесу, визначення
позитивних і негативних сторін його здійснення, а також причин відхилень від
плану. Детальне вивчення бухгалтерських звітів розкриває причини всіх успіхів і
недоліків у проведеній роботі, що в кінцевому результаті й приводить до
підвищення ефективності виконання бюджетів.
Література:
1.
Закон України
«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність України» // Офіційний вісник
України вiд 03.09.1999 - 1999 р., № 33 зі змінами та доповненнями.
2.
Бухгалтерський
облік виконання бюджетів / Желюк Л. О., Іванечко Ю. М. Лучко М. Р. – Тернопіль:
“Економічна думка”, 2006. – 306 с.
3.
Хомин П.Я.,
Формування звітності в підсистемах управлінського, фінансового й податкового
обліку: Монографія: – Тернопіль: Економічна думка, 2004. – 345 с.