Моделі управління затратами вугледобувних підприємств

Студент групи ЕКМ-04-1_з Діденко О.Б.

Донбаський державний технічний університет, Україна

Актуальність теми дослідження. Необхідність управління затратами зумовлюється тією роллю, яку вони грають в економіці підприємства, їх прямою участю у формуванні прибутку підприємства. Прибуток, як правило, виступає найважливішою умовою конкурентоспроможності і життєстійкості промислового підприємства. Тому для переважної більшості підприємств основним завданням є збереження прибутку (у короткостроковому періоді) і підтримка потенціалу прибутковості (у довгостроковому періоді).

Управління затратами є дієвим, а часто і єдиним способом ефективного рішення цієї задачі. Особливо гостро постає ця проблема перед підприємствами, у яких вплив на ціни своєї продукції обмежені. До цієї категорії відносяться гірничодобувні підприємства і гірничо-збагачувальні комбінати. У такому разі, основним джерелом зростання ефективності діяльності підприємства є зниження або ефективніше використання затрат.

Прибуток будь-якого підприємства безпосередньо залежить від рівня затрат і ефективності їх використання, у свою чергу прибуток це кінцева мета управління підприємством. Тому витрати можуть служити критерієм ефективності управління підприємством.

При управлінні затратами гірничодобувного підприємства необхідно враховувати технологічні і економічні особливості подібних підприємств. Існуючі методи управління затратами не повною мірою дозволяють враховувати ці особливості. Виникає необхідність в розробці методів управління затратами гірничодобувних підприємств, що враховують їх економічні і технологічні особливості.

Ступінь наукової опрацьованності проблеми. Проблема управління затратами і прибутком на промислових підприємствах не нова, її рішенню присвячені дослідження численних зарубіжних і вітчизняних авторів. Багато питань ефективного управління затратами розглянуто і знайшли рішення в працях Балуковой В. А., Васіна Ф. П., Денісовой І. П., Ильїнського А. А., Керимова В. Е., Краюхіна Г. А., Крятова М. С., Кушнерова Ю. П, Лабзунова П.П., Лебедєва В. Г., Римера М. І., Черепа А. В., Садчікова І. А., Селіванова П. В., Сомова В. Е., Трубочкіной М. І., Хотінськой Р. І., Чистова A. M., Цал-Цалка Ю. С. і багато інших.

Більшість цих наукових праць присвячена загальнотеоретичним питанням щодо управління затрат без урахування специфіки діяльності окремих галузей, і в тому числі у вугледобувній галузі.

Управління затратами – це складний, багатоаспектний та динамічний процес, що включає управлінські дії, метою яких є досягнення високого економічного результату діяльності підприємства [2].

Проте у ринковій економіці управління затратами означає створення єдиної, раціональної, чітко та безперебійно функціонуючої системи з певними цільовими установками та взаємопов’язаними елементами.

Слід визначити, існують такі концептуальні методи управління затратами, як: стандарт-кост, директ-костінг, система JIT, функціонально-вартісний аналіз, АВС-аналіз, таргет-костінг та метод аналізу й оптимізації витрат.

Ефективне управління або ефективно управляти затратами в даний час неможливо без автоматизації процесів рішення задач і впровадження технічних засобів, програмного забезпечення і інформаційних технологій [1,3].

За останні десятиліття сформувалася певна філософія управління виробничими підприємствами (зокрема його затратами), склалися стандартні формати управління і організації бізнесу. Одна з груп стандартів, початок розробки якої доводиться на середину 70-х років і що набула найбільшого поширення, носить назву MRP (Material Requirement Planning – планування потреби в матеріалах). Її сучасна версія іменується MRP II (Manufacturing Resource Planning – планування загальних виробничих ресурсів підприємства). Вони, зокрема, реалізовані у всіх системах класу ERP (Enteфrise Resource Planning – планування загальногосподарських ресурсів підприємства), таких як SAP R/3, BAAN, Oracle Application і ін.[1,3].

Моделювання поведінки затрат підприємства є істотним компонентом аналізу його діяльності. Воно необхідне, оскільки системи, підприємства, що існують всередині, і що є джерелами витрат, часто є великими, складними і при ухваленні рішень важко пам'ятати всю відому про них інформацію. Чітка формалізація затрат і процесів їх формування, виражена у формі комплексу математичних моделей, необхідна, головним чином, для «об'єктивізації» інтуїтивних уявлень про їх рівень, джерела їх формування, а також рішення широкого круга завдань управління затратами. Побудова моделей є способом фіксації, організації і документації відомої інформації [5]. Також моделі забезпечують засіб для того, щоб зрозуміти і візуалізувати систему і підтверджувати її адекватність шляхом проведення експериментів.

Одним з інструментів для проведення експериментів і ухвалення управлінських рішень є імітаційне моделювання. Процес імітації дозволяє на основі сформованої моделі «як є» побудувати «майбутні» стани системи за різних умов. Використовуючи імітаційну модель, можливо проводити штучну хронологію системи, робити спостереження і на їх основі висновки щодо використовуваних в даний час процесів (функціонального зв'язку «входів» і «виходів» системи). На основі безлічі повторів вимірювань виходять декілька варіантів сценарію, що дозволяє дати точніші оцінки і виділити найбільш доречні інтервали для фіксації показників ефективності.

Сучасна модель підприємства ґрунтується на описі його основних бізнес-процесів [4]. По кожному виділеному бізнес-процесу будується кількісна модель, а потім шляхом консолідації інформації про всі бізнес-процеси виходить зведений кількісний опис підприємства.

На наступному етапі завданням дослідника є побудова математичної моделі діяльності підприємства. Слід зазначити, що не дивлячись на значну кількість теоретичних матеріалів з даної тематики, розробок в області модельного опису поведінки витрат явно недостатньо [5].

Як правило, в моделі знаходять віддзеркалення взаємозв'язку наступних елементів виробничої діяльності:

• процесу збуту;

• процесу виробництва;

• процесу постачання;

• процесу фінансування.

Модель будується за принципом визначення цільової функції підприємства і завдання системи обмежень, в яких йому доводиться працювати. У моделі представлений нескладний математичний апарат, який пояснює процедуру формування рішень. При роботі з інформаційними системами процедура визначення необхідних параметрів завдання, як правило, автоматизована, при цьому внутрішній устрій алгоритмів користувачам може бути невідомий.

Для формування динамічної моделі управління затратами скористаємося апаратом лінійних різницевих рівнянь і представити функціональний зв'язок витрат і випуску продукції в наступній формі:

у_t = β∙( θ ∙ у_t_-1 + κ_t_-1 – ρ ∙ κ_t_-2) (1.1)

де у_t – об'єм випуску продукції;

(θ ∙ у_t) – величина засобів, які будуть використані для виробництва продукції в наступному періоді;

β – коефіцієнт, що відображає співвідношення витрат і випуску продукції, виражених в грошовому еквіваленті;

κ_t – позикові ресурси;

ρ – норма повернення позикових засобів.

В рамках лінійно-різницевої моделі динаміки випусків підприємства (1.1) можуть бути сформульовані такі завдання, як визначення перспективних об'ємів випуску продукції, оцінка можливості досягнення перспективної мети випуску, оцінка впливу рішення, прийнятого на поточному етапі, на подальші періоди функціонування підприємства [6].

У якості політик управління витратами в запропонованій моделі можна виділити варіювання нормою накопичення θ, об'ємами залучених засобів κ, ефективністю виробництва β.

Аналітичне рішення лінійно-різницевого рівняння:

у_t₊₂ = β ∙ (θ ∙ ( у_t₊₁ − ρ ∙ γ ∙ у_t) + γ ∙ у_t₊₁), (1.2)

дозволяє отримати наступні вирази для динаміки розвитку модельованого підприємства:

у_t = (1.3)

Дослідження дискримінанта рівняння (1.3) дозволяє зробити висновок про характер динаміки об'ємів випусків фірми: при D ≥ 0 спостерігатиметься експоненціальне зростання (спад) залежно від значення λ, при D < 0 виникає т. з. коливальне рішення, яке, взагалі кажучи, здатне відходом величин у_t в негативну область, тобто розоренням підприємства.

Безперечним достоїнством лінійно-різницевої моделі динаміки є те, що вона відносно нескладно алгоритмізується а, отже, природним чином може знайти застосування в рамках програмного забезпечення підсистем управління фірмою (підприємством). При цьому мова може йти як про її практичну реалізацію у формі надбудови для офісного програмного забезпечення (класу MS Excel), так і про інтеграцію відповідних програмних модулів до складу професійних автоматизованих систем управління підприємством.

Практичне застосування розробленого математичного апарату доцільно здійснювати на основі ідеології імітаційного моделювання.

Імітаційні моделі, що конструюються на базі різницевих моделей динаміки розвитку вугледобувного підприємства, можуть розвиватися за як за рахунок введення в них ускладнюючих (додаткових) чинників, так і шляхом заміни детермінованих параметрів стохастичними.

Наукова новизна дослідження складається у побудовані імітаційних моделей на базі нейронних мереж, що дозволяють проводити аналіз впливу таких чинників, як вартість позикових засобів, норма накопичення, рентабельність на поведінку динаміки випусків вугледобувного підприємства.

Імітаційні експерименти, проведені на основі побудованих моделей дозволяють зробити висновок, що запропонований математичний апарат може адекватно служити засобом рішення задач управління затратами, що виникають в ході функціонування вугледобувних підприємств.

Література:

1. Гаврилов Д.А. Управление производством на базе стандарта MRP ІІ. Принципы и практика. СПб. : Питер, 2002. – 352 с.

2. Череп А.В. Управління витратами суб’єктів господарювання. Ч.1 : Монографія. – 2-е вид., стереотип. – Х. : ВД «ІНЖЕК», 2007. – 368 с.

3. Гужва В. Компьютеризация управленческих решений // Справочник экономиста, 2004. – №9.

4. Андерсен Б. Бизнес-процессы. Инструменты совершенствования. / Пер.с англ. С.В. Ариничева М. : РИА «Стандарты и качество», 2003. – 272 с.

5. Жданов С.А. Экономические модели и методы в управлении. – М. : Дело и сервис, 1998. – 176 с.

6. Налетова А.С. Экономико-математические модели управления издержками крупного промышленного предприятия. [Электронный ресурс] : Дис. канд. экон. наук : – СПб. : 2006.

7. Давидович І.Є. Управління витратами : Навчальний посібник. – К. : Центр учбової літератури, 2008. – 320 с.

8. Цал-Цалко Ю.С. Витрати підприємства: Навч.-посіб. – К. : ЦУЛ, 2002. – 656 с.