Данилишин Т.Р., Галак Ж.В.
Буковинська державна фінансова академія
Науковий керівник:
Господінова О.І.
Стратегічні напрямки реалізації економічної безпеки України
в умовах кризи
Ефективність і
конкурентоспроможність національної економіки на внутрішньому і світовому
ринках тісно пов’язані з економічною безпекою країни. Економічна безпека є
найбільш важливою складовою у структурі національної безпеки країни, тому що
решта всіх видів безпеки не може існувати без достатнього економічного
забезпечення. Тому сьогодні, в умовах світової економічної кризи, необхідність
забезпечення економічної безпеки держави набуває особливого значення як основи
збереження національної безпеки України.
Проблема аналізу стану економічної
безпеки України досліджували у працях такі економісти, як Я. Жаліло [2], П.Д.
Біленчук, Ф.М. Медвідь [1], А.В. Бесчастний [3], Ю.П. Дудка [4] та інші.
Існує багато визначень поняття
економічної безпеки держави. Зокрема під економічною безпекою держави розуміють
стан захищеності економіки, коли сукупність державних і суспільних гарантій
забезпечує сталий розвиток, захист пріоритетних інтересів народу, джерел його
матеріального і духовного розвитку від внутрішніх і зовнішніх загроз, ризиків і
небезпек [1].
Найбільш ґрунтовним вважається
визначення Жаліла, який трактує економічну безпеку України «як складну
багатофакторну категорію, що характеризує здатність національної економіки до
розширеного відтворення з метою задоволення на визначеному рівні потреб
власного населення і держави, протистояння дестабілізуючій дії чинників, що
створюють загрозу стійкому збалансованому розвитку країни; забезпечення
конкурентоспроможності національної економіки у світовій системі
господарювання» [2].
Економічна безпека досягається за
рахунок створення ефективних інтересів. Серед основних виділяють наступні:
створення конкурентоспроможної, розумної, орієнтованої на людей, потужної
національної економіки; підвищення рівня добробуту громадян; вирішення
соціальних питань; підтримка національних культурних традицій. Саме це формує
стратегію забезпечення економічної безпеки. Тому насамперед треба вирішувати
завдання, пов’язані з подоланням деформацій у структурі української економіки.
Найбільш важливою складовою
вважається сировинно-ресурсна безпека, зміцнення якої передбачає розвиток
гірничо-видобувної та гірничо-переробної промисловості, їх технічне
переоснащення, освоєння копалин на основі новітніх технологій, досягнення
сучасних стандартів, якості продукції та безпеки праці.
Енергетична безпека пов’язана зі
сталим розвитком власного паливно-енергетичного комплексу, ефективним
використанням енергії у виробництві та побуті, зменшенням залежності
національної економіки від імпорту палива на основі розвитку власного
виробництва.
Фінансова безпека країни
передбачає вдосконалення фінансової, грошової, кредитної, валютної,
банківської, бюджетної, податкової систем з метою забезпечення ефективного
функціонування економіки, її структурної збалансованості та стійкості до
негативних впливів світової фінансової кризи.
Соціальна небезпека передбачає
спеціальні заходи із зупинення падіння реальних доходів населення, а в
подальшому – із забезпечення їх зростання порівняно з цінами.
На рівень продовольчої безпеки
впливає здатність національного АПК своєчасно реагувати на кон’юнктуру ринку,
стабільність ресурсного забезпечення АПК, наявність необхідних обсягів запасів;
платоспроможність населення; ступінь захищеності вітчизняних виробників.
Також необхідно зазначити про
внутрішню загрозу економічної безпеки України, а саме про тіньову економіку та
посилення її криміналізації. За розрахунками, тіньовий сектор складає 40-60%
ВВП. Наявний рівень тініації економіки дійшов до тієї небезпечної межі, яка
говорить про систему розширеного відтворення тіньових економічних відносин.
Одним із найнебезпечніших наслідків розвитку тіньової економіки є її негативний
вплив на зростання корумпованості та криміналізації суспільства. Тіньова
економіка негативно вливає на загальний стан економічної безпеки і перелічених
вище її видів [3].
Реальними ризиками, які впливають
на процес гарантування економічної безпеки до цього часу були по-перше,
недосконалість проведення державної економічної політики, яка полягає у
непослідовності проведення змін і відсутності системи чітких орієнтирів
стосовно подальшого розвитку економіки, законодавчої бази, плідної співпраці
органів влади України з міжнародними інстанціями. По-друге, відсутність чіткої
системи загальнодержавної політики стосовно напрямків та перспектив розвитку
конкурентоспроможності національних підприємств на світовому ринку [4].
Отже, для того, щоб забезпечити економічну
безпеку країни в умовах світової економічної кризи, необхідно здійснити такі
заходи: інвестиції в модернізацію економіки, які багаторазово перевищують її
можливості нагромадження; кредитування реального сектора економіки і
інфраструктурних проектів; пряме кредитування НБУ стратегічних підприємств –
атомних електростанцій, підприємств металургійної, нафтохімічної і вугільної
промисловості; обґрунтування збалансованості програми не одиничних, а системних
рішень по подоланню джерел слабкості української економіки про які йшлося вище;
відновлення контролю держави над ПЕК, яке дозволить не тільки забезпечити
обґрунтоване формування тарифів на тепло- і електроенергію, але і провести
прискорену модернізацію генеруючих і добувних потужностей; розумна
реструктуризація економіки; розумні рамки дефіциту державного бюджету;
реалістичність в плануванні пенсій, допомоги, стипендій. Реалізація цих
стратегічних напрямків дасть змогу підвищити як рівень економічної так і
національної безпеки України в цілому.
Список використаної літератури:
1.
П. Д. Біленчук,
Ф.М. Ведмідь Економічна безпека України в контексті небезпек, ризиків і загроз
національним інтересам України: політико-правові та соціально-психологічні засади
// Економіка. Фінанси. Право. – №5. – 2009. – С.38-39.
2.
Я. Жаліло
Стратегія забезпечення економічної безпеки України. Пріоритети та проблеми
імплементації // Стратегія національної безпеки України в контексті досвіду
світової спільності: збірник. – К.: Сатсанга, 2001. – С.141.
3.
А.В. Бестчастний
Економічна безпека України у контексті світової економічної кризи // Економіка
та держава. - №5. – 2009. – С.67-69.
4.
Ю.П. Дудка
Стратегія подолання ризиків та загроз економічній безпеці України в
глобалізованій економіці // Економіка та держава. - №3. – 2009. С.23-27.