Аспірант Патряк Т.С.

Тернопільський національний економічний університет, Україна

Міжринковий аналіз як серйозний інвестиційний інструмент

Ще у кінці 90-х рр. минулого століття серед фінансових аналітиків та учасників фінансового ринку була розповсюджена думка у сумнівності існування значимих зв’язків між різними міжнародними фінансовими ринками. При цьому, практичне використання методів міжринкового технічного аналізу для прогнозування перетікання процесів формування певних ринків і, власне торгівлі на них вважалося не можливим і безперспективним [1]. Але останніми роками, взаємозалежність між міжнародними ринками товарів, валют, облігацій, акцій, деривативів і т.д. стала загальновизнаною.

Наявність і важливість міжринкових зв’язків найяскравіше виявилися в міжнародному масштабі у 2008 р., коли криза на ринку іпотечного кредитування у США “потягла вниз” за собою усі фінансові ринки світу. Необхідно вказати, що ще у 1997 р. згадувані міжринкові зв’язки стали індикатором залежності міжнародних фінансових ринків коли валютна криза у Південно-східній Азії потрясла фінансові ринки всього світу. Саме тоді підвищення процентних ставок азійськими центральними банками задля підтримки своїх валют викликало падіння ринків акцій в цих країнах (ефект дії міжринкових зв’язків), зазначає Дж. Мерфі [1]. Саме тоді, дефляційні тенденції, що зародилися у Азії привели до обвалу світових товарних ринків, а це у свою чергу негативно позначилося на країнах-експортерах основних товарів (Австралії, Канаді, Латинській Америкці, Росії та ін.).

Детально аналізуючи наслідки азійської кризи кінця 90-их рр. та кризи 2008 р. науковці та експерти міжнародних організацій утвердилися в думці про те, що абсолютно не можливо передбачити напрям руху певного фінансового ринку чи його сегменту в окремо узятій країні без адекватної інформації та аналізу ситуації на фінансових ринках в інших країнах. Беззаперечним є також твердження про те, що процеси на світових ринках валют, товарів і облігацій взаємопов’язані між собою, а цей взаємозвязок визначає перспективи економічного розвитку усього світу.

Основоположник міжринкового технічного аналізу Дж. Мерфі у своїй роботі [1] стверджує, що аналіз багатьох ринків дає велику перевагу над фундаментальним аналізом, що полягає у включення у аналіз ширшого набору чинників. Саме тому міжринковий аналіз як серйозний інвестиційний інструмент сформувався і набув розвитку у технічному аналізі.

Нині у багатьох працях дослідники емпірично довели, що фінансові ринки США суттєво впливають на всі зовнішні ринки, а ті у свою чергу – на американські. Таким чином можна говорити про існування ефекту кругової причинності у динаміці міжнародних та національних фінансових та товарних ринків.

Треба зауважити, що теорія технічного аналізу розвивається до сьогодні та має на меті систематизацію міжринкових відносин, що склалися в межах світового господарства [1]. Фактично, можна стверджувати, що міжринковий технічний аналіз має за об’єкт дослідження міжринкові зв’язки у межах світового господарства.

Концепція міжринкового аналізу змінила погляди фахівців на міжнародні фінансові та товарні ринки. І якщо технічний аналіз завжди за об’єкт дослідження мав конкретний ринок на основі використання великої кількості “внутрішніх” технічних індикаторів кожного. Зокрема ті учасники ринку, що цікавилися акціями не відстежували ситуацію на ринку облігацій, а ті – що працювали на ринку облігацій, не звертали уваги на динаміку товарних ринків. Таким чином, результати технічного аналізу одного конкретного ринку вважалися цілком повним і адекватним джерелом інформації для прийняття рішень на даному ринку. Врахування зовнішніх чинників по відношенню до даного ринку визнавалося абсолютно не потрібним для прийняття стратегічних рішень учасниками ринку.

Ринки є невичерпним джерелом інформації. Облігації показують, в якому напрямі змінюються процентні ставки, а це у свою чергу визначає ціни на акції. Товарні ціни відображають рівень інфляції, яка впливає на ціни облігацій і процентні ставки. Динаміка курсу долара багато в чому визначає темпи інфляції і напрям руху товарних ринків [1, 2].

Оскільки всі ринки є частиною глобальної фінансової системи, цінні відомості про розвиток ринків США дають зарубіжні ринки. Завдання технічного аналізу - вирішення ринкових завдань незалежно від того, в якій сфері ці ключі заховані. Якщо ключ до вирішення технічної проблеми знаходиться на іншому ринку, значить, шукати його треба саме там. Якщо рух цін на ринках можна вивчати за допомогою цінових графіків, а ринки зв'язані між собою, не варто відмовлятися від такої корисної інформації. Технічний аналіз вивчає рух ринків. І ніде не сказано, що аналітик повинен вивчати рух одного ринку або тільки тих ринків, на яких він працює.

Міжринковий аналіз - це ще один крок на шляху еволюційного розвитку технічного аналізу. Міжринкові дослідження збагачують теоретичну базу технічного аналізу і додають нову ланку в аналітичний процес. Зокрема, Дж. Мерфі у своїй роботі [1] вказує, що між різними ринками існує багато дуже різних зв’язків, а тому аналіз процесів формування будь-якого ринку має бути базований на наступних передумовах:

1. всі ринки взаємозв’язані і ні один із них не розвивається в ізоляції;

2. міжринкові дослідження є джерелом важливих допоміжних даних;

3. міжринкові дослідження ґрунтовані на зовнішній, а не внутрішній інформації;

4. основним інструментом дослідження ринків є технічний аналіз;

5. динаміку ринків в основному визначають міжнародні ф’ючерсні ринки.

Література

1. Мэрфи Дж. Межрыночный технический анализ. / Джон Дж. Мэрфи. - М.: Диаграмма, 1999. - 317 с.

2. Bloomberg // www.bloomberg.com