Магаляс Анастасія Ігорівна, Арич Михайло Іванович

Науковий керівник:Удовенко Віра Володимирівна

ОСОБЛИВОСТІ І СПЕЦИФІКА ФІНАНСУВАННЯ КРАЇН-ЧЛЕНІВ МВФ У ДОКРИЗОВИЙ І КРИЗОВИЙ ПЕРІОД (2006 – 2008 РОКИ)

Постановка проблеми

Головна функція МВФ полягає в наданні кредитів країнам, які мають проблеми з дефіцитом платіжного балансу, що надає можливість національним органам грошово-кредитного регулювання реструктурувати власні міжнародні резерви, стабілізувати грошову одиницю, здійснювати виплати по імпорту та відновити стабільність на грошово-кредитному ринку. Кредити МВФ є досить дешевими і спокусливими для уряду, однак сьогодні значно зменшилися обсяги кредитування країн, що є вкрай небажаним для Фонду. Зараз спостерігається тенденція, коли країни намагаються все менше брати кредити і виходити і після кризового становища самостійно.

Актуальність дослідження

В умовах сучасних глобалізаційних процесів співпраця фінансових інститутів та національних економік все більше поглиблюється та інтегрується. Особливо актуальним під час кризи і після кризового періоду є співробітництво органів державного управління із МВФ. Саме тому метою нашої статті є висвітлення практики Фонду стосовно надання кредитів країнам, а також аналіз наданих кредитів у передкризовий і кризовий період (2006-2008 роки).

Аналіз останніх досліджень і публікацій

У науковій літературі недостатньо досліджень із цієї теми (слід відзначити працю Салтинського В.В. [10]), однак вдосталь статистичної інформації, зокрема на офіційному сайті МВФ. Під час написання роботи використовувалися також такі літературні джерела таких авторів: Кучик О.С. [2], Михайловська І.М., Ларіонова К.Л. [3], Мозговий О.М. [4], серед використаних джерел із періодичних видань - Круглик С., Єременко О. [8], Салтинський В.В. [10].

Виклад основного матеріалу

Перед отриманням кредиту керівні органи кожної країни повинні конкретизувати окремі напрямки економічної політики. Ця програма з детальною конкретизацією заходів складається національними органами державного регулювання відповідної країни під час консультацій з МВФ, після чого передається на розгляд Виконавчій владі Фонду у вигляді Листа про наміри. Після ухвалення угоди Виконавчою владою починається виплата кредиту у вигляді траншів – часткових виплат у міру реалізації встановленого механізму фінансування. Разом із тим слід сказати, що фінансування у вигляді кредитів МВФ, сприяє підвищенню довіри до національних органів державного регулювання, зокрема монетарного, так як діє буфер проти майбутніх потрясінь [10, 60-65].

Розглянемо більш детальніше кредитне фінансування МВФ економік різними механізмами фінансування. По-перше, будь-який механізм кредитування – це сума коштів, що визначається в залежності від розміру квоти, а відповідно і від розміру голосів конкретної країни в загальному Фонді голосів. Тому країни, що мають найбільшу кількість голосів у Фонді отримують більші суми кредитів на основі спеціальних механізмів фінансування, а відповідно країни із меншими кількостями голосів і меншими резервними частками у Фонді – отримують кредити на менші суми відповідно звичайними і пільговими механізмами фінансування. Ми можемо розглянути динаміку кредитів і виданих позик протягом 2006-2008 фінансових років (табл. 1):

Таблиця 1

Кредити і видані позики протягом 2006-2008

фінансових років, в млн. СДР [13]

Вид кредиту	2006	2007	2008
1	2	3	4
Кредитні транші	11,317	6,205	4,985
Програми розширеного фінансування	7,477	0,717	0,647
Політика розширеного доступу	0,268	0,262	0,167
Компенсаційне фінансування і надзвичайна кредитна лінія	0,084	0,079	0,039
Механізм додаткового фінансування	0,081	0,07	0,029
Всього наданих кредитів	19,227	7,333	5,867

Як видно із таблиці найбільше було видано кредитних позик у вигляді кредитних траншів протягом аналізованих років. Однак поступово розмір наданих позик зменшується, це насамперед пов’язано із змінами у Світовій фінансовій системі.

Таблиця 2

Аналіз наданих кредитів і позик протягом 2006-2008

фінансових років, в млн. СДР[13]

Вид кредиту	Відхилення звітного періоду (+;-) , тис. СДР		Відносне відхилення звітного періоду від (+;-), %
	2006	2007	2006	2007
1	2	3	4	5
Кредитні транші	-6,332	-1,22	-59,95	-19,66
Програми розширеного фінансування	-6,801	+0,041	-90,96	-5,72
Політика розширеного доступу	-0,101	-0,095	-37,69	-36,26
Компенсаційне фінансування і надзвичайна кредитна лінія	-0,045	-0,04	-53,57	-50,63
Механізм додаткового фінансування	0,052	-0,041	-64,19	-58,57
Всього наданих кредитів	-13,36	-1,466	-92,59	-19,99

Отже, отримана таблиця кількісно визначає зміну обсягу наданих кредитів. Як ми бачимо із таблиці таке різке зниження обсягів наданих кредитів негативно впливає і на сам Фонд і на країни, які отримали кредити у 2006-2008 роках. У 2006 з’явилися перші провісники кризи – дефіцити торгівельних балансів, зниження обсягу виробництва, високий рівень інфляції, згубно вплинули на економіки країн. Тому у 2006-2007 роках зріс попит на кредити і кредитні механізми. Розглянемо використання кредиту найактивнішими їх споживачами (табл. 3).

Таблиця 3

Динаміка споживання кредиту найбільшими позичальниками МВФ та їх відсотки від загальної кількості кредитних виплат протягом 2006-2008 фінансових років, в млрд. СДР[13]

	2006 ФР		2007 ФР		2008 ФР
	Сума	%	Сума	%	Сума	%
Найбільші споживач кредиту	8,898	46,3	5,237	71,4	4,180	70,9
3 найбільших споживачі кредиту	15,347	79,8	6,020	82,1	4,910	83,3
5 найбільших споживачів кредиту	16,738	87,1	6,581	89,7	5,319	90,2

Серед цих країн в 2006 році найбільшими позичальниками були (в порядку зростання): терція, Індонезія, Уругвай, Україна, Сербія і Македонія. У 2007 році – Турція, Україна, Домініканська республіка, Ірак та Судан, і у 2008 році – Турція, Домініканська республіка, Ліберія, Судан і Україна.

Зупинимося на трьох найпоширеніших механізмах фінансування: “стенд-бай”, розширене фінансування і боротьби із бідністю, економічного зростання і засобів усунення зовнішніх потрясінь (PRGF-ESF).

Найпоширенішим механізмом фінансування є кредитування “стенд-бай” (табл. 4).

Таблиця 4

Розміщені в Загальному рахунку ресурсів механізми

кредитування “стенд-бай” 2006-2008 фінансові роки, в тис. СДР[13]

Країна-член	Вид домовленості	Дата затвердження	Затверджена сума
Вірменія	28-міс. “стенд-бай”	06.03.09	368.000
Білорусія	15-міс. “стенд-бай”	12.01.09	1618.100
Коста-Ріка	15-міс. “стенд-бай”	11.04.09	492.300
Сальвадор	15-міс. “стенд-бай”	16.04.09	213.900
Грузія	18-міс. “стенд-бай”	15.09.08	477.100
Гватемала	18-міс. “стенд-бай”	22.04.09	630.600
Венгрія	17-міс. “стенд-бай”	06.11.08	10537.500
Ісландія	24-міс. “стенд-бай”	19.11.08	1400.000
Латвія	27-міс. “стенд-бай”	23.12.08	1521.600
Монголія	18-міс. “стенд-бай”	1.04.09	153.300
Пакистан	23-міс. “стенд-бай”	24.11.08	5168.500
Сербія	15-міс. “стенд-бай”	16.01.09	350.800
Сейшельські острови	24-міс. “стенд-бай”	14.11.08	17.600
Україна	24-міс. “стенд-бай”	5.11.08	11000.000
Всього надано	-	-	34249.300

Особливістю цього механізму є і те, що в разі, якщо країна не використала всієї суми кредиту або дефіцит платіжного балансу скоротився до прийнятного розміру, країна повертатиме кредит і відсоток на нього лише від тієї суми, яку вона використала, а не до загальної наданої суми. Як ми бачимо із таблиці кредити такого типу зазвичай використовують країни із низько розвиненою економікою, оскільки вони: по-перше, є короткостроковими, а по-друге, є механізмами екстреного фінансування. Україна і Венгрія є найбільш масштабними позичальниками такого механізму [3, 248-250]. Іншим кредитним механізмом, що належить до загальних механізмів фінансування є механізм розширеного фінансування (табл. 5).

Таблиця 5

Надані кредити за загальним механізмом

розширеного фінансування протягом 2006-2008 фінансових років, в тис. СДР[13]

Країна-член МВФ	Дата розміщення	Дата повного погашення	Затверджена загальна сума	Фактично виплачено
Албанія	01.02.06	31.01.09	8,523	2,435
Ліберія	14.03.08	13.03.11	342,768	-
Всього	-	-	1180,019	2,435

Підставою для звернення країни до МВФ з проханням про надання кредиту в рамках розширеного кредитування є серйозні порушення рівноваги платіжного балансу, які були спричинені несприятливими структурними змінами в виробництва, торгівлі або цін.

Іншим поширеним механізмом фінансування є механізм боротьби із бідністю, економічне зростання і засоби усунення зовнішніх потрясінь (PRGF-ESF). Розглянемо статистичні дані за країнами, що користуються кредитами такого типу (табл. 6).

Таблиця 6

Динаміка загальної суми фінансування механізмами боротьби із бідністю, економічного зростання і засобів усунення зовнішніх потрясінь (PRGF-ESF) протягом 2006-2008 фінансових років, у тис. СДР[13]

Країна-член	Дата затвердження	Дата повного погашення	Затверджена сума	Фактично використано
Афганістан	26.06.06	25.01.09	81.000	33.900
Албанія	01.02.06	31.01.09	8.523	2.435
Центральна Африканська республіка	22.12.06	21.12.09	36.200	15.500
Гамбія	21.02.07	20.02.10	14.000	8.000
Гренада	17.04.06	16.04.09	10.530	8.970
Гуєна	21.12.07	20.12.10	48.195	41.310
Гаїті	20.11.06	19.11.09	73.710	30.140
Ліберія	14.03.08	13.03.11	239.020	31.760
Мадагаскар	21.07.06	20.07.09	54.990	23.566
Мавританія	18.12.06	04.05.09	16.100	7.720
Молдова	05.05.06	04.05.09	110.880	34.320
Нікарагуа	05.10.07	04.10.10	71.500	59.600
Всього	--------------	-----------------	764.648	297.491

Механізм боротьби із бідністю, економічного зростання і засобів усунення зовнішніх потрясінь (PRGF-ESF) є другим за обсягом наданих позик кредитом, що надається країнам.

Висновки

Автори проаналізували обсяги наданих кредитів і траншів, як виявилося, протягом аналізованих років загальний об’єм наданих кредитів скоротився: якщо порівнювати базовий рік із 2006 фінансовим роком – зменшення на 13,36 млн. СДР, що становить зменшення наданих кредитів на 92,59%, і якщо порівнювати базовий рік із 2007 фінансовим роком – то зменшення відбулося на 1,466 млн. СДР, що становить – 19,99%. Значне скорочення кредитних позик, як ми зазначали пов’язане як із змінами у Світовій фінансовій системі, так із кризою, яка по-різному протікала в різних країнах, а в деяких ще й не закінчилася.

Список використаних джерел

1. Боринець С. Міжнародні фінанси: підручник. – К.: Знання – Прес., 2002.- 311 с.

2. Кучик О.С.Міжнародні організації: навч.посіб. / За ред. О.С. Кучика. – 2-ге вид., перероб. і доповн. – К.: Знання, 2007. – 749 с.

3. Михайловська І.М., Ларіонова К.Л. Гроші і кредит: навч. посібник. – Львів: Новий світ. – 2000, 2007. – 432 с.

4. Мозговий О.М. Міжнародні фінанси: навч. посібник / О.М. Мозговий, Т.Є. Оболенська, Т.В. Мусієць та ін..; За заг. ред. д-ра екон. наук, проф. О.М. Мозгового. – К.: КНЕУ, 2005. – 504 с.

5. Румянцев А.П. Міжнародна економіка: підручник /А.П. Румянцев, Г.Н. Климко, В.В. Рокоча та ін..; За ред. А.П. Румянцева. – 2-ге вид., випр., і доп. – К.: Знання, 2004. – 449 с. – (Вища освіта XXI століття)

6. Савлук М.І. Гроші і кредит: підручник – 4-те вид., перероб. і доп. / М.І. Савлук, А.М. Мороз, І.М. Лазепко та ін.; За заг. ред. М.І. Савлука. – К.: КНЕУ, 2006. – 744 с.

7. Шемет Т.С. Міжнародні фінанси: підручник/ За заг. ред. А.А.Мазаракі.- К.: Київ. нац. торг.- екон. ун-т, 2000. – 336 с.

8. Круглик С., Єременко О. Проблеми реформування управління Міжнародним валютним фондом/ Круглик С., Єременко О.// Вісник НБУ. – 2009. - №1. – С. 50-53

9. Круглик С., Єременко О. Міжнародний валютний фонд перед новими викликами/ Круглик С., Єременко О.// Вісник НБУ. – 2008. - №3. – С. 8-13

10. Салтинський В.В. Особливості організації кредитування національних економік Міжнародним валютним фондом/ Салтинський В.В.// Фінанси України. – 2009. - №2. – С. 60-65

11. http://www.imf.org/external/pubs/ft/ar/2007/eng/pdf/ar07supp.zip - Annual Report of the Executive board for the Financial Year Ended April 30. 2007; Virtual CD: Supplementary material from the 2007 Annual Report; available for download as a zip file

12. http://www.imf.org/external/pubs/ft/ar/2008/eng/pdf/ar08CD.zip - Virtual CD: Supplementary material from the 2008 annual Report – Download ZIP file

13. http://www.imf.org – Офіційний сайт МВФ