Экономические науки/1. Банки и
банковская система.
Студентка 4 курсу Сьоміна Г.О.
Східноукраїнський Національний університет імені Володимира
Даля, Україна
Причини банківської кризи в
Україні та шляхи її подолання
Анотація. У статті розглянуті
можливі та існуючі причини банківської кризи, які сприяли уповільненню розвитку
банківської діяльності в Україні. Проаналізовано діяльність банків у кризовий
період. Запропоновано основні шляхи подолання кризових явищ у банківській
системі Украни.
В статье рассмотрены
возможные и существующие причины банковского кризисна, которые способствоволи
замедлению развития банковской деятельности в Украине. Проанализирована
деятельность банков в период кризисна. Предложены основне пути преодоления
кризисних явлений в банковской системе Украины.
In this article
possible and existing reason of banking crises are considered, which have
solved the development of banking activity in Ukraine. It was also analyzed
banking activity in period of finance crisis and the basic ways of overcome of
crisis actions in banking system of Ukraine were proposed.
Ключові слова: банківська система,
банківська криза, ліквідність, ресурсна база, фінансовий стан, якість активів.
Відповідно до закону «Про банки
та банківську діяльність» банківська система – це законодавчо визначена, чітко
структурована сукупність фінансових посередників грошового ринку, які
займаються банківською діяльністю [1]. Вже
із самого законодавчого визначення банківської системи зрозуміло, що вона є
тією ланкою, через яку проходять грошові розрахунки та платежі суб’єктів
господарювання та населення в цілому. Саме банки виконують важливу функцію
мобілізації тимчасово вільних грошових ресурсів і перетворення їх у реальний
капітал, здійснюючи різноманітні операції, забезпечуючи, таким чином, потреби
економіки в додаткових коштах. Але в цей складний час для банківської системи
України, говорити о додаткових коштах і тимчасово вільних ресурсах не має сенсу
На сучасному етапі розвитку української економіки, серед
проблем, пов’язаних із втручанням фінансової кризи у діяльність банків, досить
актуальним є запровадження нових пропозицій, щодо відновлення банківської
системи України та повернення її стану на до кризовий рівень.
Дослідженням проблеми подолання кризи в банківській сфері займалися
зарубіжні і вітчизняні вчені, такі як: Пацера М.В. [3], Багратян Г. К.,Кравченко І.А. [4], Бакун
О.К., Євтух О. А. та інші. Проте порівняно мало дослідженою залишається
проблема визначення пріоритетних джерел подолання кризових явищ в економіці країн
як з урахуванням досвіду іноземних країн, так і з втіленням вітчизняних
пропозицій щодо даної проблеми.
Тому метою статті є виявлення
основних проблем у діяльності банків України та визначення шляхів розвитку
банківської системи й забезпечення її стабільного функціонування.
За роки незалежності України
банківська система стала домінуючою ланкою фінансової системи. Але динамічний
розвиток банківської діяльності в Україні відбувався переважно екстенсивним
шляхом, тобто за рахунок збільшення кількості банків. Тепер, закономірно,
розвиток повинен був відбутися інтенсивним шляхом, тобто за рахунок підвищення
якості послуг та операцій, які здійснюють банки. Тільки цьому процесу суттєво
перешкоджає сучасна фінансова криза, яка знизила рівень розвитку банківської
системи України до стану на 2000-2002 рр.
Станом на 1
січня 2010 р., обсяг активів
банківської системи становив 880,3 млрд. грн., зменшення за рік склало 45,8
млрд.грн. В основному воно відбулося за рахунок скорочення обсягів кредитних
операцій, частка яких становить 79,2% усіх активів. У структурі кредитного портфелю значно збільшилась частка проблемних
кредитів - у 3,63
рази, що значною мірою вплинуло на фінансовий результат банків.
Протягом 2009 року зобов’язання банків зменшилися на 502 млн. грн., та на
01.01.2010 року становили 765100 млн. грн. Власний капітал банківської системи
України збільшився на 502 млн. грн. і за станом на 01.01.2010 року становив
119810 млн. грн. Слід зазначити, що збільшення обсягу статутного капіталу
банків з початку року склало 367 млн. грн. (на 44,6%). Протягом 2009 року банки отримали збиток у розмірі 27636 млн. грн ,(у
2008 році прибуток складав 7,3 млрд.грн.) [2].
Узагальнимо причини банківської
кризи в Україні.
Негативними
наслідками впливу банківської кризи на фінансову стійкість
українських банків є такі [3]:
-
зниження якості банківських активів;
-
втрата довіри з боку вкладників, істотне падіння курсу
національної валюти як наслідок скорочення грошових заощаджень із приватного
сектору;
-
зниження ліквідності;
-
зменшення капіталізації банків;
-
скорочення ресурсної бази банків;
-
зростання процентних ставок;
-
збільшення обсягів неповернутих валютних кредитів.
Разом
з тим до ризиків, які можуть призвести до зниження фінансової стійкості
вітчизняних банків у 2010 році, можна віднести [4]:
-
ймовірність подальшого зниження обсягу банківських
депозитів;
-
зниження обсягу кредитування реального сектору
економіки;
-
значні проблеми з ліквідністю внаслідок
продовження відпливу ресурсної бази із банківських установ;
-
прогнозується також зростання недовіри між суб'єктами
фінансового ринку за умови обмежених можливостей підтримки регулятором
ліквідності великих банків.
Щоб
розв'язати всі ці проблеми та забезпечити
збереження фінансової стійкості вітчизняних банків, на наш погляд, необхідно
об'єднати зусилля всіх гілок влади і розробити заходи, які були б спрямовані
на вихід України з політичної та економічної кризи. Адже розв'язання проблем
банківської системи є функцією, похідною від розв'язання проблем економіки.
Ключовими
інструментами у подоланні фінансової кризи є надання центробанками необхідної
ліквідності, рекапіталізація здорових фінансових інститутів і звільнення банків
від проблемних активів. Тому необхідно в повному обсязі відновити
рефінансування комерційних банків, а також переглянути порядок його здійснення,
забезпечити прозорі умови надання рефінансування та однаковий доступ для всіх
банків. Ще один напрям виходу з банківської кризи - реструктуризація наданих
раніше кредитів, погашення яких не здійснюється. При цьому банки повинні
шукати джерела покриття збитків, які виникатимуть у процесі здійснення такої
реструктуризації [5].
Слід
також розробити додаткові вимоги щодо якості регулювання
банківської діяльності в системі банківського нагляду. Зокрема значну увагу треба приділити здійсненню
поточного моніторингу стійкості банківського сектору з боку НБУ з метою
операційного виявлення зростання негативних тенденцій у банківському секторі та
вжиття ефективних заходів щодо їх подолання [5].
На
нашу думку, необхідно створити державний фонд чи підприємство, яке викупить у
банків проблемні кредити і таким чином знімуть проблему їх неповернення. Створення
такої спеціалізованої установи, або "поганого" банку, який
викуповував би проблемні банківські активи і брав на себе подальшу турботу про
них, допомогло б «хорошим» банкам, очистивши свої баланси,
поступово повернутися до нормальної повноцінної життєдіяльності.
З
метою недопущення втрати вітчизняними банками власного капіталу необхідно
внести зміни до Закону України «Про банки і банківську діяльність», визначивши
мінімальні вимоги до розміру статутного капіталу на момент реєстрації банку у
національній валюті.
Стрімке
зростання курсу європейської валюти (протягом 2008 року він зріс на 46,3%), а
також відсутність в умовах кризи вільних коштів для нарощування капіталу
ставить майже половину банків під загрозу штучного обмеження їх діяльності.
Тому, на наш погляд, варто на законодавчому рівні відмінити прив'язку
абсолютного розміру статутного капіталу до євро, хоча би в умовах економічної
кризи.
Загалом
заходи з підвищення стійкості фінансової системи, підтримки ліквідності,
відновлення довіри до банківської системи стануть запорукою відновлення дії
механізму перерозподілу тимчасово вільних коштів в економіці на користь
фінансування інвестиційних проектів, проектів із розширення та активізації
виробництва, а також забезпечення процесів детінізації економіки і фінансової стабілізації.
Отже, для виходу банківської системи з
кризового становища було запропоновано наступні заходи:
створення
спеціалізованої установи, або "поганого" банку, який викуповував би
проблемні банківські активи і брав на себе подальшу турботу про них;
-
визначити мінімальні вимоги до розміру статутного
капіталу на момент реєстрації банку у національній валюті;
-
відновлення довіри до банківської системи шляхом
удосконалення нормативно-правової бази з урахуванням іноземного досвіду.
Література
1.
Закон України «Про банки та банківську діяльність» від 7
грудня 2000 р. Додаток до журналу «Вісник НБУ». – 2001. - №1. – С. 3-46.
2.
Підсумки діяльності банків України на 01.01.2010 р.
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ibser.org.ua/UserFiles/ File/Monitor-Month-Bank/2010_01_bm_ukr_bank.pdf.
3.
Пацера М. Світова фінансова криза та її наслідки для
банківської системи України // Вісник НБУ. - 2009. - № 1. - С. 28-33.
4.
Довгань Ж. В. Фінансова стійкість банківських установ у
період економічної кризи // Вісник НБУ. - 2009. - № 4. –С. 45-47.
5.
Багратян Г., Кравченко І. Криза та регулювання фінансової
системи: уроки і перспективи // Вісник НБУ. - 2009. - № 8. –С. 19-23.
Тези до статті
ПРИЧИНИ БАНКІВСЬКОЇ КРИЗИ В УКРАЇНІ ТА ШЛЯХИ ЇЇ ПОДОЛАННЯ
За роки незалежності України
банківська діяльність стала домінуючою ланкою фінансової системи. Але світова
фінансова криза суттєво вплинула на подальший розвиток банківської системи
України, знизив її рівень до стану 2000-2002 років.
Станом на 1
січня 2010 р., обсяг активів
банківської системи становив 836395,8 млн. грн., зменшення за рік склало 56060,199 млн. грн. Протягом 2009 року зобов’язання банків зменшилися на
56196 млн. грн., та на 01.01.2010 року становили 765100 млн. грн. Власний
капітал банківської системи України збільшився на 46 млн. грн. і за станом на
01.01.2010 року становив 119810 млн. грн. Протягом 2009 року банки отримали
збиток у розмірі 27636 млн. грн. [1].
Негативними
наслідками впливу банківської кризи на фінансову стійкість
українських банків є такі [3]: зниження якості банківських активів,
втрата довіри з боку вкладників, зниження ліквідності, зменшення капіталізації
банків, скорочення ресурсної бази банків, зростання процентних ставок,
збільшення обсягів неповернутих валютних кредитів.
Ключовими
інструментами у подоланні банківської кризи є надання центральним банком необхідної
ліквідності, рекапіталізація здорових фінансових інститутів і звільнення банків
від проблемних активів. Тому необхідно в повному обсязі відновити
рефінансування комерційних банків, а також переглянути порядок його здійснення,
забезпечити прозорі умови надання рефінансування та однаковий доступ для всіх
банків. [2].
Також
необхідно створити державний фонд чи підприємство, яке викупить у банків
проблемні кредити і таким чином знімуть проблему їх неповернення. Створення
такої спеціалізованої установи, або "поганого" банку, який
викуповував би проблемні банківські активи і брав на себе подальшу турботу про
них, допомогло б «хорошим» банкам, очистивши свої баланси,
поступово повернутися до нормальної повноцінної життєдіяльності.
З
метою недопущення втрати вітчизняними банками власного капіталу необхідно
внести зміни до Закону України «Про банки і банківську діяльність», визначивши
мінімальні вимоги до розміру статутного капіталу на момент реєстрації банку у
національній валюті.
Література
1.
Підсумки діяльності банків України на 01.01.2010 рр.
[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ibser.org.ua/UserFiles/File/Monitor-Month-Bank/2010_01_bm_ukr_bank.pdf.
2.
Пацера М. Світова фінансова криза та її наслідки для
банківської системи України // Вісник національного банку України. - 2009. -
№ 1. - С. 28-33.
3.
Довгань Ж. В. Фінансова стійкість банківських установ у
період економічної кризи // Вісник Національного банку України. - 2009. - № 4.
–С. 45-47.