Студентка Разінькова М.Ю.

Харківський Національний Економічний Університет

Методичні підходи до визначення фінансової стійкості підприємств

Питання оцінки фінансової стійкості підприємств досліджувалися багатьма вітчизняними і зарубіжними авторами. При цьому сенс, який різні автори вкладають в поняття фінансової стійкості, значно розрізняється. На цій підставі автором зроблена систематизація методів оцінки фінансової стійкості підприємства, що допоможе встановити переваги й недоліки наявних методів й зручності їхньої практичної реалізації для управління фінансовою стійкістю у потрібному напрямку.

Методики оцінки фінансової стійкості, що існують на даний момент, можна розділити на три групи. До першої групи належить якісна оцінка фінансової стійкості, до другої кількісна оцінка фінансової стійкості, до третьої групи відносять оцінку фінансової неспроможності підприємств.

Сутність методик, які відносяться до першої групи, полягає у визначенні міри фінансової стійкості підприємства [1, с.148; 2]. Наприклад, згідно з роботою [3, с.237], під фінансовою стійкістю автор розуміє здатність підприємства забезпечувати формування основних і оборотних виробничих фондів нормальними джерелами фінансування для підтримки безперервного процесу виробництва.

Під нормальними джерелами формування розуміється сума власного капіталу, довгострокових пасивів, позику і кредитів. У роботі [3, с.240]. пропонується виділити 4 типи фінансової стійкості:

- абсолютну фінансову стійкість характеризується тим, що всі запаси і витрати підприємства покриваються власними оборотними коштами і підприємство не залежить віл зовнішніх кредиторів, але така ситуація зустрічається вкрай рідко;

- нормальну фінансову стійкість, у цій ситуації підприємство використовує для покриття запасів, крім власних оборотних коштів, також і довгострокові позикові кошти. Такий тип фінансування з погляду фінансового менеджменту є «нормальним» і для підприємства — найбільш бажаним. В цьому випадку гарантується платоспроможність підприємства;

- нестійкий (передкризовий) фінансовий стан характеризується нестачею у підприємства «нормальних» джерел фінансування запасів і витрати пов'язані з порушенням його платоспроможності;

- кризовий фінансовий стан, у такій ситуації підприємство знаходиться на грані банкрутства, тобто маючи кредити і позики, які не погашені своєчасно, прострочену дебіторську і кредиторську заборгованість, запаси і витрати не забезпечуються джерелами їхнього формування.

У роботі [3, с.240]. Пропонується виділити 4 типи фінансової стійкості: абсолютну фінансову стійкість; нормальну фінансову стійкість; нестійкий (передкризовий) фінансовий стан та кризовий фінансовий стан.

Схожі методи розділення фінансової стійкості на певні типи пропонуються і в роботах [1, с.152; 3, с. 246]. При цьому автори даних методик зв’язують два поняття таких як фінансова стійкість і платоспроможність підприємства, наприклад, Жилкіна А.Н. в своїй праці [3, с.248] пропонує оцінювати міру платоспроможності через оцінку фінансової стійкості.

Оцінка підприємств за типом фінансової стійкості затрудняє порівняння фінансового стану одного підприємства з іншим. Для вирішення цього завдання використовуються методи кількісної оцінки фінансової стійкості, які засновані на розрахунку фінансових коефіцієнтів, що відображають фінансову стійкість підприємства. Методики кількісної оцінки фінансової стійкості підприємств через визначення характерних коефіцієнтів приведені в наступних роботах [1, с.155; 2; 4; 5].

Ще одним методом оцінки фінансової стійкості за допомогою відповідних коефіцієнтів є метод рейтингової оцінки [4, 5]. Зміст даного методу полягає в порівнянні фінансової стійкості підприємств між собою за допомогою рейтингового коефіцієнту, який розраховується для всіх аналізованих підприємств, після чого порівнюється з рейтинговим коефіцієнтом еталонного підприємства.

У економічній літературі при аналізі фінансової стійкості окрім коефіцієнтів, що відображають фінансовий стан компанії, пропонується приділяти особливу увагу питанням оцінки фінансової неспроможності підприємств – це третя група методів оцінки фінансової стійкості. У роботах [2, 6] розглядаються різні підходи до оцінки фінансової неспроможності підприємства.

Проведений аналіз існуючих методик оцінки фінансової стійкості показав, що методи першої групи дають якісну оцінку фінансової стійкості, при цьому значним плюсом даних методик є широкий спектр характеристик фінансової стійкості підприємств, що характеризують їх платоспроможність. Таким чином, для дослідження фінансової стійкості підприємства необхідно визначати не лише показники забезпеченості активів відповідними джерелами їх формування, але і не менш важливим елементом дослідження фінансової стійкості підприємств є оцінка платоспроможності, оскільки саме платоспроможність є зовнішньою формою прояву фінансової стійкості.

Крім того, оскільки методи першої і другої групи пов'язують фінансову стійкість з платоспроможністю підприємства, тобто крайньою мірою фінансової стійкості може бути не платоспроможність підприємства, а рівне його вірогідне банкрутство, то фінансову стійкість слід розглядати і через оцінку фінансової неспроможності (міри вірогідності банкрутства) підприємства. Таким чином, для оцінки фінансової стійкості підприємства автор пропонує комплексно вирішити наступні завдання. По-перше визначити тип фінансової стійкості і оцінити міру платоспроможності підприємства. По-друге, провести розрахунок фінансових коефіцієнтів, що відображають суть фінансової стійкості компанії з визначенням їх нормальних значень для підприємства та наприкінці оцінити вірогідність настання банкрутства підприємства.

Література:

1. Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С. Учебное пособие Методика финансового анализа – М.: инфра-м, 2002. – 208.

2. Окраинец Т.И. Теория управления финансовой устойчивостью компании МГГУ, 2006

3. Жилкина А.Н. Управление финансами. Финансовый анализ предприятия. Учебник.

М.: Инфра – М, 2005. 336с.

4. Федорова Е.В. методика экспресс-анализа финансовой устойчивости угольных компаний//ГИАБ, 2005

5. Шеремет А.Д. Анализ финансово-хозяйственной деятельности, Москва, «ИПБ – БИН ФА», 2003

6. Altman E.I., Haldeman R.G., Narayanan P. Zeta Analysis: A new model to identify bankruptcy risk of corporation.//Journal of banking and finance. June 1977/