Экономические науки / 1.Банки и банковская система.

Тананакіна Д.О.

Науковий керівник: Кісліцина О.В.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

 імені Михайла Туган-Барановського

ПРОБЛЕМИ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ

Особливої актуальності конкурентоспроможність банківської системи набуває в умовах глобалізації фінансових ринків. Саме належний рівень її конкурентоспроможності формує економічну безпеку держави та забезпечує стабільність її економічного розвитку.

Вітчизняна наукова думка вже має теоретичні та практичні надбання у дослідженні конкурентоспроможності як банківської системи загалом, так і окремого банківського інституту. Свій доробок внесли такі вчені як П. Буряк, Є. Альошин , Ю. Заруба, В. Корнєв, І. Лютий, С. Тігіпко, В. Осадчук, О. Юрчук та ін. Проте динамічний розвиток вітчизняного банківництва потребує постійного моніторингу рівня конкурентоспроможності банківської системи з наданням пропозицій щодо вдосконалення стратегічних і тактичних інструментів державної конкурентної політики.

Метою статті є проведення аналізу конкурентоспроможності банківської системи України за відповідною системою показників та розробка пропозицій щодо вдосконалення конкурентної політики держави у банківництві.

Під конкурентоспроможністю банківської системи України слід розуміти її здатність конкурувати з банківськими системами країн з розви­неною ринковою економікою, а також здатність національних кредитних установ конкурувати між собою. Рівень конкурентоспроможності визна­чається функціональною роллю національної банківської системи в еко­номіці України, ступенем її фінансової стійкості та транспарентності, якістю корпоративного управління.

Оцінку конкурентоспроможності банківської системи України доцільно здійснювати шляхом аналізу показників, які відображають масштаб банківської системи, та їх співвідношення з макроекономічними показниками (відношення активів та капіталу банків до ВВП, відношення виданих кредитів та залучених депозитів до ВВП); порівняльними показниками, які характеризують обсяги активів і капіталу банків України порівняно з банками розвинених країн; показниками стійкості та ліквідності кредитних установ та банківської системи в цілому; показниками концентрації банків, регіональний розподіл; доступності банківських послуг для населення; рентабель­ності банківської системи.

Станом на 1 травня 2010 р. ліцензію на здійснення банківських опера­цій в Україні мали 176 банків, філійна мережа банків України налічува­ла 1362 одиниці [1]. Банки розташовані нерівномірно, що пов'язано із розміщенням виробничого потенціалу країни. 50 % банків зареєстровані у м. Києві та Київській області. П'ята частина зосереджена у найрозвинутіших промислових регіонах. У південній сільськогосподарській зоні - 15 % банків. У північних та західних областях частка самостійних банків не перевищує 5 % [2]. Це свідчить про територіальні диспро­порції банківської системи. Необхідно на державному рівні сприяти перерозподілу капіталу з центру в регіони. Доцільно розробити державну програму розвитку регіональних банків із завданням місцевим органам влади та бізнес-еліті створювати сприятливі умови для бан­ківських капіталовкладень. У свою чергу саме регіональні банки здатні забезпечити належний соціально-економічний розвиток регіону.

Всупереч територіальних диспропорцій розміщен­ня капіталу банківська система України з року в рік зміцнює свою кон­курентоспроможність. Підтвердженням цьому є збільшення частки ба­лансового капіталу, загальних активів та зобов'язань вітчизняних бан­ків у ВВП (табл. 1).

Таблиця 1

Основні показники конкурентоспроможності банківської системи України у 2003-2009 рр. станом 1 січня, % [1], [4]

Частка у ВВП

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

Балансового капіталу банків

3,9

4,4

4,8

5,3

5,8

7,8

9,8

Зобов'язань банків за коштами, залученими на рахунки суб'єктів господарювання та фізичних осіб

12,6

16,7

23,0

24,1

42,7

54,7

74,3

Активів банків

23,2

28,1

37,4

38,9

50,5

64,9

86,8

Так, з 2002 до 2009 р. частка банківського капіталу у ВВП зросла більш ніж у 2,5 раза і станом на 1 січня 2009 р. сягнула 9,8 % . У Росії цей показник нижчий - 8,1 % [3]. Проте інди­катор банківської системи України значно гірший порівняно з розвинутими європейськими країнами (Німеччина- 16,7%, Франція - 28,5, Велика Британія - 28,5 %) [2]. Згідно зі світовими стандартами за таких умов власний капітал не спроможний задовольнити потреби розширеного економічного відтворення. Відпо­відно, подальше зростання рівня капіталізації українських банків є нагальною проблемою української економіки.

Характеризується динамічним зростанням і частка загальних активів вітчизняних банків у ВВП країни (див. табл. 1). Величина цього показни­ка станом на 1 січня 2009 р. становила 86,8 %. Такий розвиток банківсь­ких систем був характерним у 2006 р. для постсоціалістичних європейсь­ких країн (Польща - 74, Чехія - 99 % ) [5]. Натомість у Великій Британії, Франції, Німеччині частка загальних активів банків складає 300-400 % ВВП [2]. У Росії - 61,4 % [3].

Середні розміри активів у банках Єврозони становлять 2,3 млрд євро (Німеччина - 3,2, Франція - 3,8), в американських банках - 1 млрд євро серед усіх банків і 4,5 млрд євро - серед півтори тисячі найбільших [2]. В Україні середній розмір активів  банку на 1 січня 2009 р. становив 400 млн дол., що адекватно розвитку вітчизняної економіки та фінансового сектору. Звичайно, за такого показника середніх активів вітчизняний банк належної конкуренції на міжнародних ринках капіталу скласти не може. Наприклад, активи таких фінансових гігантів, як BNP Paribas Group, UniCredit Group, Banca Intesa, ОТР, банківський капітал яких представлений в Україні, в десятки разів перевищують активи вітчизняної банківської системи в цілому.

Привертає увагу й структура загальних активів. На 1 січня 2009 р. частка кредитних операцій у загальних активах становила 78,8 % [1]. Три­вожним сигналом є частка довго­строкових кредитів у структурі кредитного портфеля банків України (60 % від наданих кредитів) [1]. За відсутності реальної довго­строкової ресурсної бази це породжує проблему розриву ліквідності та підриває фінансову стійкість банківської системи. Випереджа­ючими темпами зростають кредити населенню. Так, протягом 2008 р. вони зросли на 97,6 % і на 1 січня 2009 р. досягли 75,9 млрд грн [1]. Це є одним із чинників стрімкого зростання кредитних ризиків у банківській системі України. На 31 грудня 2009 р. частка про­блемних кредитів у кредитному портфелі українських банків складала 13,2 %, що значно вище, ніж у Росії (2,6 ), Польщі (3,1), Угорщині (2,5), Японії (1,5), Канаді (0,4) [6]. Хоча простежується позитивна дина­міка: з 2005 р. частка проблемних кредитів у кредит­ному портфелі знизилася на 16,8 % . Причинами значної проблемної заборгованості є нерозвиненість скорингової сис­теми, відсутність централізованих даних бюро кредитних історій, неналагодженість співпраці з колекторами, а також зростання темпів інфляції. Таким чином, підвищенню конкурентоспроможності банківської системи може посприяти політика НБУ щодо мінімізації кредитних ризиків у банківській системі.

Аналізуючи зобов'язання банків за залученими коштами, необхідно відзначити планомірне зростання частки зобов'язань у ВВП (див. табл. 1). Це є свідченням зростання ділового обороту в країні та довіри до банківської системи. Так, частка депозитів населення у ВВП в Україні на 1 січня 2009 р. становила 21,9 %, у Росії - 16,3, Польщі - 30,1, Чехії - 43,0, США - 40,2, ЄС - 50,0 % [5]. Підривають довіру до банківської системи України інфляційні очікування, політич­на нестабільність, неузгодженість дій КМУ і НБУ щодо регулю­вання грошово-кредитного ринку, обмежене інформування про перспективи розвитку та регулювання банківського ринку, недостовірне, неповне та несвоєчасне подання фінансової звітності банківськими установами.

Надійність та фінансову стійкість банківської системи доцільно оці­нювати за показниками достатності капіталу та частки капіталу в акти­вах банківської системи. Рівень достатності капіталу в банківській сис­темі України перебуває в оптимальних межах, визначених Базельським комітетом з питань банківського регулювання та нагляду. На 1 січня 2009 р. він становив 13,9 %, що є вищим за показники Польщі (11,8), Угорщини (11,3), Австрії(12,7), Ка­нади (12,1), Японії (12,9), але нижчим від Росії (16,8) [6]. Показник до­статності банківського капіталу має тенденції до зменшення (у 2003 р. - 18,0 %), що у вітчизняному банківському бізнесі необхідно трактувати як позитив. У невеликих кептивних українських банках показники адекватності капіталу значно перевищу­ють нормативи НБУ через з непрозору діяльність на фінансовому ринку. Кошти, вилучені з обороту й акумульовані у капітал, не приносять власникам належного прибутку, проте сприяють дотриманню вимог до кредитування інсайдерів, тому капітал штучно нарощують. Зниження показника адекватності капіталу в цілому відбулося внаслідок планомірної діяльності НБУ з мінімізації системних ризиків. НБУ ускладнив отри­мання кредитів пов'язаними особами; заборонив банкам враховувати у складі капі­талу деякі види акцій, інвестиції в капітал пов'язаних установ, наданий іншим банкам субординований борг, переоцінку основних фондів та на­раховані, але не сплачені доходи. Це були найпоширеніші механізми штучного нарощення капіталу. Вдосконалення обра­хунку адекватності регулятивного капіталу привело до зменшення його величини, проте з 2003 р. показник адекватності регулятив­ного капіталу не опустився нижче законодавчо допус­тимого рівня - 10 % .

Високою залишається і частка капіталу в активах банківської систе­ми. На 31 грудня 2008 р. вона складала 12,5 %, проте за подальшого нарощування банківських активів та вдосконалення якіс­ної структури капіталу збережеться тенденція до її скорочення і до­сягнення рівня розвинених країн, — 5-8 %.

Рівень достатності капіталу ілюструє позитивні результати програми капіталізації українських банків, проте залишається проблема зростан­ня ефективності його використання. Рентабельність капіталу банків України в 2008р. становила 12,7%, що нижче, ніж у Росії (21,1 %), Польщі (25,6), Австрії (18,3 %) [6]. Разом з тим рентабельність активів залишається на належному рівні (1,5 %) і відповідає світовій банківсь­кій практиці.

Фінансова платоспроможність банків та їх розвиток тісно пов'язані з показниками ліквідності, особлива увага до яких пояснюєть­ся фінансовою кризою, каталізаторами якої стали проблеми на іпотечно­му ринку США.

Вітчизняні банки щоденно звітують перед НБУ про стан ліквідності в кредитній установі за трьома нормативами: миттєвої ліквідності, поточної ліквідності, короткострокової ліквідності. Аналіз даних вказує на наявність надлишкової ліквідності. Так, упродовж 2008 р. рівень миттєвої ліквідності перевищив норматив у 2,5 раза, а рівень поточної і короткострокової - майже в 2 рази. Загальна статистика ліквідності відображає надійність бан­ківської системи. Завдяки надлишку ліквідності банківська система за­лишається цікавою для західних інвесторів. А інозем­ні інвестиції у банківництво роблять банківську систему більш прозорою та конкурентоспроможною.

Висновки. Отже, беручи до уваги проведений аналіз, слід зауважити, що банківська система України за відносними показниками конкурен­тоспроможності наближається до загальносвітових банківських стандар­тів. Існує і позитивна динаміка зростання конкурентоспроможності банківської системи. Проте ще є низка проблем, які потребують вирішення. Це стосується зменшення систем­них ризиків у банківництві, мінімізації кредитних ризиків, розвитку діяльності банків на фондовому ринку, підвищення рентабельності бан­ківського капіталу, підвищення якості активів банків та оптимізації їх структури, подолання диспропорцій розміщення бан­ківських установ.

З метою подальших позитивних напрацювань у цьому напрямку необхідно на державному рівні розробити програму реалізації заходів щодо підвищення конкурентоспроможності банківської системи України, де основну увагу доцільно зосередити на досягненні таких завдань:

• Забезпечення фінансової стійкості та платоспроможності банківсь­кої системи (цього можна досягнути шляхом: підвищення рівня рентабельності та капіталізації банків; нарощення довгострокової ресурсної бази; побудови адекватної системи підтримки банківської ліквідності че­рез удосконалення механізму рефінансування; реформування банківсь­кого нагляду).

• Стимулювання процесу розширеного кредитування економіки (розв'язання проблем щодо: юри­дичного захисту прав кредиторів та зростання рівня платоспроможності позичальників; обмеження ризиків споживчого кредитування, кредиту­вання суб'єктів малого і середнього бізнесу; розробки ефективного ме­ханізму рефінансування при іпотечному кредитуванні).

• Підвищення ефективності організації банківської системи (основну увагу акцентувати на вирішенні питань щодо: зростання довіри населення до банківської системи; налагодження робо­ти НБУ з банківським співтовариством; пере­розподілу банківського капіталу із центра в регіони; надання пріоритет­ності ринковим методам регулювання банківського бізнесу).

• Підвищення якості роботи кредитних установ (забезпечити належний розвиток корпоратив­ного управління; активізувати процес впровадження націо­нальних стандартів якості діяльності банків; стимулювати організацію належної системи внутрішнього контролю та аудиту в банківській структурі).

Література:

1. Банківський нагляд. Попередні підсумки діяльності банків [Електронний ресурс]. - Електронні текстові дані (22829 байт) – Режим доступу: <http:/www.bank.gov.ua/htm>

2. Концепція подолання структурних диспропорцій [Електронний ресурс]. - Електронні текстові дані (11548 байт) – Режим доступу: <http:/www.kraina2.org.ua/ua/module/finance/conception/948/alternative/htm>

3. Гришанков Д., Самиев П. Мощная, открытая, суверенная [Електронный ресурс]. – Електрон. текстовые данные (27238 байт) // Эксперт. – [Цит. 2009, 21 апреля]. – Режим доступа: <http:/www.bankir.ru/analytics/nadzar /7/127498/htm> .

4. Статистична інформація щодо основних макроекономічних показників України [Електронний ресурс]. - Електронні текстові дані (54926 байт) – Режим доступу: <http:/ www.ukrstat.gov.ua/htm>

5. Продовжують зростати основні показники діяльності українських банків [Електронний ресурс]. - Електрон. текстові дані (19089 байт) // Макроекономіка. Політика. Світові процеси. – [Цит. 2009, травень]. - Режим доступу: <http:/www.kuchma.org.ua/institute/monitoring/482d41af8fb72/htm>

6. Global Financial Stability Report. Containing Systemic Risks (April, 2009) [Електронний ресурс]. - Електронні текстові дані (11829 байт) – Режим доступу: <http:/www.imf.org/external/pubs/ft/gtsr/2009/01/htm>.