Економічні науки / 6. Маркетинг та менеджмент

 

Шапкіна В.В.

Науковий керівник Римарева Л.М.

Вінницький торговельно-економічний інституту КНТЕУ

Особливості крос-культурного менеджменту у світі та в Україні

 

На сьогодні особливо гостро відчувається значний вплив інтернаціоналізації, глобалізації та інтеграційних процесів, які охоплюють весь світ.  Усе більша кількість підприємств здійснює свої операції на території багатьох країн одночасно (так, «Справжній успіх – це вміти заробляти гроші за межами своєї країни», як це робить компанія «Макдональдс», чиї прибутки за межами США значно перебільшують прибутки всередині країни.). Актуальною стає проблема вивчення  культурних особливостей, менталітету окремих національностей. Важливою сьогодні є здатність виявляти та використовувати особливості національних культур для створення унікальних конкурентних переваг на міжнародному ринку. Все перелічене є завданням крос –культурного менеджменту. Тому питання щодо формування його ефективного механізму набувають сьогодні особливої актуальності адже це дозволить більш успішно працювати в багатонаціональному середовищі [1].

Становлення кроскультурного менеджменту - це тривалий історичний процес, який тісно пов'язаний із процесами формування світового ринку і зовнішньої торгівлі, міжнародного поділу праці, розвитку засобів транспорту, комунікацій [2].

Майбутньому менеджерові необхідно знати, що для ефективного крос-культурного менеджменту необхідно не тільки знання традицій, етикету, особистості ділової культури партнера по бізнесу, але й те, що служить об'єднуючим початком на шляху до взаємодії. Наука підтверджує загальну єдність людей у своєму внутрішньому, моральному, етичному вимірі. Різниця між людьми полягає в основному, у зовнішніх проявах, звичаях, ритуалах, одязі, невербальних комунікаціях тощо [3].

Побудова міжособистісних відносин у мультикультурному колективі або управлінні організаціями, розташованими в різних країнах світу, взаємодія з іноземними партнерами - це завжди зіткнення різноманітних національних культур. Часто в ділових відносинах між представниками різних країн виникають непорозуміння. Тому «крос-культурні» знання потрібні сучасним менеджерам для уникнення такої проблеми. Власне, у міжнародних переговорах знання менталітету протилежної сторони – запорука успіху[4].

Під поняттям «культура» розуміють різноманітність спільних знань, поведінки, цінностей, вірувань, переваг, основних значень та припущень, які різних особливостей для кожного народу [5]. Так, статус менеджера в Німеччині визначається його досягненнями, тривалістю служби, кваліфікацією,у Франції та Англії - походженням, елітарною освітою, інтелектуалізмом і витонченістю, в США – талантом, ініціативою, вмінням добиватися мети, у Китаї, Японії - освідченістю, моральністю, патерналістським ставленням до підлеглих, в Україні - твердістю у відстоюванні своєї позиції, толерантністю до іншої точки зору, тактом, витримкою, почуттям гумору [3]. Тобто, можна сказати, що це неявні підсвідомі знання. І логічно, що у кожного народу вони різні.

Взагалі, крос культурний менеджмент має більшою мірою не приділяти увагу окремо відмінностям різних країн, а будувати на цих розбіжностях спільну роботу. Тобто, необхідно ефективно використовувати культурно обумовлені знання для побудови механізму крос-культурного менеджменту як спільної мультинаціональної діяльності:

-    комбінація різних знань за допомогою інтерактивної трансляції (ІТ)– інтеграції учасників у процесі роботи в мультикультурних групах для розроблення спільного підходу до розуміння та вирішення проблеми. ІТ сприяє перенесенню знань, цінностей та досвіду та їх інтеграції у виробничий процес;

-    процесуальна компетентність – дозволяє дотримуватись рівності у вивчені спільних проблем і допомагає спільному використанню знань, передавання досвіду, стимулювання групового навчання;

-    сприяння формування ефективних крос-культурних технологій – спільні бізнес мова і комунікативні мережі;

-    створення і підтримка партнерської взаємодії.

Успішне використання вище зазначених завдань крос-культурного менеджменту дозволяє досягнути синергеничного ефекту, коли інтелектуальна потенціал колективу більший за суму потенціалів його окремих членів [2].

Отже, крос-культурний менеджмент як сукупність знань та навичок різних країн відіграє надзвичайне значення в економіці та в успішності діяльності окремих підприємств та об’єднань. Не прийняття до уваги фірмами особливостей різних народів ставить під загрозу прибутковість свого бізнесу. Так, наприклад, американці споживають «солодку кукурудзу». Вони її проварюють та їдять з маслом та сіллю. Але коли у 1960-х роках американська компанія «Грін Джайнт» намагалась продати консервовану кукурудзу в Європу, у компанії нічого не вийшло і вона була змушена закрити збудоване в Італії підприємство так як європейці розглядали кукурудзу як «корм для худоби», але ж ніяк не їжу для людей [6].

«Макдональдс» являється зразком глобального маркетингу, тому що пропонує своїм відвідувачам в основному стандартне меню, незалежно від місця, де він знаходиться. Але вони також приділяють увагу на смаки місцевого населення. В Сінгапурі на сніданок подають булочку із сосискою, що зроблена із курячого, а не свинячого фаршу із спеціями. Приблизно 15% населення цього міста – мусульмани. Щоб приблизитись до більш традиційних смаків японців, в меню із «біг-маком» з’явились «теряки-бургери» і блюда із рису. У Меці (Саудівська Аравія) в меню включена телятина халал, м'ясо худоби, забитої по ісламському звичаю. В Польші можна замовити молочні коктейлі з чорної смородини, в Нідерландах – вегетаріанські бюргери, а в Норвегії – бюргери із лососем. Врахування місцевих смакових потреб допомогло  «Макдональдсу» став номером один в мережі виробників швидкої їжі [6].

Для визначення місця і специфіки існування українських бізнес структур у загальній системі українських економічних відносин необхідно здійснити порівняльний аналіз вітчизняної культури та культур та культур інших країн. Для цього доцільно використати модель нідерландського вченого Гірда Хофстеда. Його модель базується на наступних ціннісних вимірниках: PDI(дистанція влади), UAI - уникнення невпевненості, IND – індивідуалізм/колективізм, MAS – чоловіче/жіноче начало, LTO – конфуціанський динамізм [2].

Таблиця 1

Показники дистанції України та інших країн

Країна

PDI

UAI

IND

MAS

LTO

DC

Україна

78

93

30

54

40

 

Румунія

90

90

30

42

 

4.31

Болгарія

70

85

30

40

 

4.50

Туреччина

66

85

37

45

 

4.60

Мексика

81

82

30

69

 

4.71

Росія

93

95

39

36

 

6.29

….

 

 

 

 

 

 

Великобританія

35

35

89

66

25

19,04

Австрія

11

70

55

79

 

19,79

Швеція

31

29

71

5

33

20,43

Ямайка

45

13

39

68

 

22,03

Данія

18

23

74

16

 

27,25

 

Як видно з таблиці 1 близькими до України є культури таких країн як Румунія, Болгарія, Туреччина, Мексика, а найбільше відрізняються від нашої культури Великобританія, Австрія, Швеція, Ямайка та Данія.В Україні міжкультурні комунікації розвинені досить слабко. Тому необхідно сприяти посиленню інтеграції України в міжкультурні відносини з іншими країнами. Для цього необхідно створити центри сприяння міжнародним економічним відносинам, що будуть надавати платні послуги з крос-культурного менеджменту.

 

Література

1.       Петрушенко Ю.М., Голець Т.А. Когнітивна концепція крос культурного менеджменту / Вісник СумДУ. Серія Економіка. – № 1, 2008. – С. 120-128.

2.       Приятельчук, О.А. Еволюція та теоретико-методологічне становлення кроскультурного менеджменту / О.А. Приятельчук // Зовнішня торгівля: право та економіка. - 2006. - № 4. - С. 131-134.

3.       Калиберда Л.П. Кросс-культурный менеджмент и формирование культурной компетенции студентов/Л. П. Калиберда // Вісник Київського інституту бізнесу та технологій. -Київ:КІБІТ, 2006, Вип. 1 (4)'2006.-С.51-54

4.       http://www.mim.kiev.ua/press/news/2009/1593/

5.       http://docgestion.isuisse.com/im3.pdf

6.       Каримли Э.Б.Кросс-культурное поведение в ТНК в условиях интенсивной глобализации рынка/Економіка та держава –2009.-№11.–С121-123