ФІНАНСОВИЙ ПОТЕНЦІАЛ РЕГІОНУ ТА ПРОБЛЕМИ ЙОГО ОЦІНКИ

 

Возняк Г.В., к.е.н., н.с.

Інститут регіональних досліджень

 НАН України, м..Львів

gvoznyak@gmail.com

 

В умовах посилення глобалізаційних процесів та фінансової нестабільності зростає значимість регіонів. Роль регіональних фінансів посилюється, а сфера їх застосування розширюється. Питання нарощення фінансових можливостей території (регіону) та підвищення ефективності використання наявних ресурсів набувають особливої ваги.

Виступаючи головним інструментом реалізації регіональної соціально-економічної політики, фінанси регіону покликані сприяти розвитку виробництва, росту зайнятості населення, залученню інвестицій в економіку тощо. Особливої гостроти набувають питання побудови таких фінансових відносин, котрі б дозволяли формувати та використовувати фінансовий потенціал регіону з максимальним соціально-економічним ефектом. Дана проблема має як теоретичний так і практичний характер. Слід зазначити, що задля забезпечення економічної стабільності в регіоні важливе значення має порядок формування фінансових ресурсів та контроль за їх використанням. 

Дослідження свідчать, що проблеми регіональних фінансів є предметом пошуку багатьох вітчизняних та зарубіжних дослідників. Так, територіальне розміщення фінансових ресурсів та взаємозв’язок цього процесу із формуванням фінансового потенціалу регіонів вивчають З.В. Герасимчук, Л.О. Петкова, С.С. Шумська, В.П. Ходаківська; вплив податкової політики на формування фінансового потенціалу регіону окреслили В.П. Вишневський, С.Д. Герчаківський, Т.І. Єфименко, С.В. Каламбет, П.В. Мельник, Л.М. Шаблиста; участь інститутів фінансового ринку в акумулюванні і регіональному перерозподілі фінансових ресурсів детально досліджують О.І. Барановський, С.В. Богачов, О.В. Дзюблюк, В.В. Корнєєв, Б.Л. Луців, І.О. Лютий, С.В. Науменкова та ін.

Водночас доводиться констатувати, що на сьогоднішній день суті та особливостям регіональних фінансів  приділяється значно менше уваги, ніж проблемам загальнодержавних фінансів, не сформовано чітких підходів до розуміння поняття «фінансовий потенціал регіону» та системи оціночних показників.

В останні роки термін «фінансовий потенціал регіону» ввійшов в діловий оббіг учених та практиків. Разом з тим його зміст на сьогодні є досить не однозначним. Так, одні дослідники схильні розглядати фінансовий потенціал регіону як «сукупність регіональних грошових фондів, структура та кількісна оцінка яких визначають особливості регіонального розподілу суспільного продукту та можливості внутрішнього фінансування всіх сфер діяльності в регіоні», інші ототожнюють його з «податковим потенціалом»; обмежують бюджетом та децентралізованими фондами, що залишаються в розпорядженні підприємств та організацій; розуміють як особливу форму відображення економічного потенціалу території тощо[1; 2; 3].

Ми схильні поділяти думку тих авторів, котрі вважають, що фінансовий потенціал регіону (ФПР) – це сукупність фінансових ресурсів, які є в розпорядженні регіональних органів влади та використовуються з метою забезпечення соціально-економічного (поступального) розвитку регіону. ФПР визначається сукупністю джерел фінансових коштів, якими володіють регіональні органи влади, підприємства реального сектора економіки, фінансові структури, домогосподарства та зовнішні джерела таких коштів. Рівень кожного із зазначених джерел є різним, що пояснюється, як нам видається, їх різним ресурсним потенціалом, що в свою чергу зумовлено нерівномірністю територіального розміщення природних ресурсів, відмінностями в територіальному поділі праці та соціальному складі населення, різним рівнем розвитку продуктивних сил та ступенем використання економічного потенціалу, окрім того наявний фінансовий механізм стимулювання економічних процесів на регіональному рівні не повною мірою відповідає сучасним потребам розвитку економіки.

Тому, на сьогоднішній день перед регіональними органами влади стоїть важлива задача не тільки знайти джерела фінансового потенціалу, але і правильно ними розпорядитися на основі чітких пріоритетів та жорсткого контролю за ефективністю їх використання.

Виходячи із вище наведених міркувань, більшість регіонів України на сьогоднішній день не можна вважати самодостатніми, однак, на наше переконання, це не означає що в них відсутній фінансовий потенціал. Проблема  - в об’єктивних підходах до його оцінки. Аналіз публікацій з проблем оцінки фінансового потенціалу засвідчив недостатню їх робленість на рівні регіону.

Важливою умовою економічного і соціального розвитку регіону є наявність в обігу необхідного і достатнього обсягу фінансових ресурсів. Згідно існуючих підходів комплексна оцінка фінансового потенціалу регіону передбачає розробку зведеного балансу фінансових ресурсів. Однак, результати досліджень свідчать, що регіональна влада не завжди зацікавлена в достовірному відображенню наявних фінансових ресурсів, оскільки існує спокуса домогтися із центрального бюджету додаткових фінансових «вливань» (завдяки недосконалій бюджетній та податковій політиці).

Іншим важливим показником, що характеризує фінансовий потенціал регіону є ВРП, складовими якого є такі елементи вартості як чистий прибуток, змішані доходи, податок на імпорт іт.д. Цілком зрозуміло, що ті регіони в яких в ВРП частка чистого прибутку є значною володіють більшими ресурсами для фінансування економічного розвитку. Однак, як нам видається, оцінюючи ФПР при допомозі ВПР не зрозуміло: як оцінити результати тих видів діяльності, котрі напрямлені на виконання загальнонаціональних функцій (оборона, розвиток грошової системи і т.д); як врахувати продукцію трансрегіональних та транснаціональних інституцій,  діяльність яких виходить за рамки регіону.

 

На сьогоднішній день рівень фінансового потенціалу можна також оцінювати, використовуючи систему національних рахунків (СНР) та на основі статистичних індикаторів окремих фінансових потоків. При такому підході виникають проблеми із співставністю окремих рахунків для певних регіонів. 

Таким чином, на сьогоднішній день з метою ефективного управління фінансовими ресурсами регіону проблема якісної оцінки потенційних та реальних можливостей і надалі залишається актуальною, в українській економічній системі не вироблено єдиного підходу як до розуміння економічної суті «фінансового потенціалу регіону», так і до його оцінки, а тому дана проблема потребує додаткового вирішення.

 

Використана література

1.     Черник Д.У., Дадашев А.З. Финансы крупного города в условиях перехода к рыночным отношениям. – М.:1993

2.     Исаев Э.А. Финансовый потенциал крупного экономического региона / науч. ред..Ю.И. Любимцев.- М.: 2007

3.     Корчагин Ю.А. Региональная финансовая политика и экономика / Ю.А. Корчагин // Ростов н/Д. : Феникс, 2006.- 284 с.