Экономические науки/7. Учет и аудит
Семенець А.О., Глущенко С.О.
Харківський торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна
Деякі
аспекти обліку витрат на оплату праці
Витрати на оплату праці є однією
з основних статей витрат діяльності підприємства і займають значну частку в
структурі собівартості продукції, що випускають на підприємстві. До витрат на оплату праці належать витрати на виплату основної і додаткової
заробітної плати, обчислені згідно із системами оплати праці, прийнятими
підприємством, включаючи будь-які види грошових і матеріальних доплат. При цьому заробітна плата є, з одного боку, основним джерелом грошових доходів
працівників підприємства, основою матеріального доходу членів їхніх сімей, а з
іншого – певною часткою витрат підприємства на виробництво і найефективнішим
засобом заохочування працівників до високопродуктивної праці [1].
За даними державного
комітету статистики в Україні відмічається суттєве зменшення темпів зростання
заробітної плати в порівнянні з минулими роками (табл. 1) [2]. Згідно з «Оглядом заробітних плат і компенсацій-2008», який
підготувала компанія «Алла Коняєва і Партнери» більш
ніж половина компаній — 54% — підвищують зарплати своїм працівникам раз на рік,
іще чверть — двічі на рік. На деяких підприємствах зарплати переглядають
щомісяця, але таких серед учасників дослідження лише 1%. І тільки представники
6% компаній повідомили, що окладів не переглядали. У середньому зарплати
збільшилися за рік на 24%, при цьому мінімальне зростання становило 6%, а
максимальне — 90%. Водночас у бюджетних планах 69% компаній на 2008 рік
передбачене підвищення зарплат своєму персоналу в середньому на 20%. Можна
також зазначити, що існуючі підвищення заробітної плати на підприємствах не
компенсують зростання вартості життя. Третина працівників відчуває зниження
свого добробуту [3].
В умовах
фінансово-економічної кризи зростає актуальність проблеми підвищення рівня
заробітної плати та вдосконалення механізму управління оплатою праці.
Таблиця 1
Темпи зростання номінальної та реальної заробітної плати (1995-2009), %
Рік |
Номінальна заробітна плата |
Реальна заробітна плата |
||
до попереднього року |
грудень до грудня попереднього
року |
до попереднього року |
грудень до грудня попереднього
року |
|
1995 |
514,2 |
356,7 |
110,6 |
128,1 |
1996 |
171,4 |
121,7 |
96,6 |
86,2 |
1997 |
113,7 |
109,4 |
96,6 |
97,6 |
1998 |
107,2 |
106,2 |
96,2 |
87,1 |
1999 |
115,7 |
124,3 |
91,1 |
103,4 |
2000 |
129,6 |
135,4 |
99,1 |
103,6 |
2001 |
135,2 |
127,7 |
119,3 |
120,4 |
2002 |
121,0 |
117,0 |
118,2 |
115,6 |
2003 |
122,8 |
124,4 |
115,2 |
113,8 |
2004 |
127,5 |
127,7 |
123,8 |
120,8 |
2005 |
136,7 |
144,9 |
120,3 |
131,5 |
2006 |
129,2 |
125,2 |
118,3 |
111,7 |
2007 |
129,7 |
131,1 |
112,5 |
110,3 |
2008 |
133,7 |
119,5 |
106,3 |
97,0 |
2009 |
105,5 |
111,6 |
90,8 |
99,1 |
Складовою механізму
управління оплатою праці є її організація на підприємстві. Основою організації
оплати праці є тарифна система, що включає тарифні сітки, тарифні ставки, схеми
посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні довідники [1]. Системи оплати праці
повинна формуватися в залежності від ефективності виробництва, кількості,
якості і складності виконаної роботи, трудового вкладу кожного працівника в
підвищенні ефективності діяльності підприємства. Тобто потрібно застосовувати
диференційований підхід до кожного працівника при визначенні його заробітної
плати.
Визначаючим фактором
співвідношення заробітної плати найвищого і найнижчого окладів на підприємстві
є специфіка конкретного підприємства і організації, кількісний і якісний склад
працівників, який входить у відповідні кваліфікаційні групи, і інші якісні
характеристики працівників, але не фінансовий стан підприємства. В літературі
пропонуються різні точки зору стосовно удосконалення тарифної системи і
застосування «гнучкого тарифу», грейдингової системи, які б дозволили
впорядкувати систему оплати праці, отримати можливість підтримувати її
конкурентоспроможність порівняно з аналогічними посадами на ринку праці.
Головними вимогами
до організації заробітної плати на підприємстві, які відповідають інтересам як
працівника, так і роботодавця, є забезпечення необхідного рівня заробітної
плати за максимального зниження її затрат на одиницю продукції та гарантія
підвищення оплати праці кожного працівника зі зростання ефективності діяльності
підприємства.
Досягти збільшення виробництва
продукції і зниження її собівартості за статтею «оплата праці» можна лише за
умови раціонального використання всіх категорій працівників підприємства.
Підвищити цінність посад для працівників, мотивацію до роботи, а відповідно
збільшити доходи працівників можна за рахунок
застосування більш диференційованих окладів на підприємствах.
Література:
1. Лишиленко О.В.
Фінансовий облік: Підручник. – 2-ге вид., перероб. і доп. – Київ: Вид-во «Центр
навчальної літератури», 2008. – 556 с.
2. Темпи зростання номінальної та реальної заробітної плати (1995-2009). Державний комітет статистики - http://www.ukrstat.gov.ua/
3. Коняєва А. Бідні,
бо розумні // Контракти, 2008. – № 33-34.