Гузенко О.П., Турченко Т.В.
Криворізький економічний інститут Державного вищого навчального закладу „Київський національний економічний університет
імені Вадима Гетьмана”
Проблематика інвестиційного аспекту в умовах
фінансової кризи
В умовах фінансової кризи інвестиційна
підтримка страхує від ризику банкрутства та дозволяє швидше перегрупуватися для
роботи у нових умовах. Тому стратегічно важливо забезпечити залучення
інвестицій в реальний сектор української економіки саме зараз. Практична
діяльність доводить, що у складних умовах протидії розгортанню
фінансово-економічної кризи необхідно
концентрувати свою діяльність у двох напрямах: підтримка сприятливого середовища
для інвестицій, яка передбачає мінімізацію ризиків та напрацювання законодавчих
норм для забезпечення стабільної роботи як національних, так і іноземних
інвесторів, а також аналіз, прогнозування та акумулювання інвестиційних
ресурсів з усіх реально можливих джерел.
Актуальність проблематики полягає в тому,
що інвестиційний аспект суттєво впливає на розвиток як економічного, так і
фінансового сектору країни. Пріоритетним етапом в її вирішенні має стати:
законодавче впорядкування діяльності інвесторів, а саме створення належних
правових умов для залучення інвестицій на умовах державно-приватного
партнерства; внесення змін до загального законодавства про концесії та стосовно
концесій на будівництво та експлуатацію автомобільних доріг, в частині
удосконалення розподілу ризиків та зобов‘язань, процедур відбору проектів та
концесіонера; врегулювання питання викупу (відчуження) земельних ділянок для
суспільних потреб та удосконалення процедур державних закупівель.
Такі дії макрорівня сприятимуть
адаптуванню значних потоків інвестицій в економіку України з огляду на наявний
законодавчий аспект, який здатен задовольнити як зарубіжного, так і
вітчизняного інвестора.
Більшість фахівців вважають, що достатньо
дієвим джерелом інвестування має стати участь у реалізації проектів зі Світовим
банком, Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР), Європейським
інвестиційним банком (ЄІБ).
Відомо, що в Україні передбачається
активізувати проекти щодо розвитку енергетичної та транспортної систем,
об’єктів житлово-комунального господарства в максимальних обсягах відповідно до
Стратегії партнерства Світового банку з Україною на 2008-2011 роки. Зокрема, на
сьогодні в активній стадії впровадження знаходиться дев’ять інвестиційних
проектів за підтримки Світового банку, а також здійснюється ініціювання та підготовка
п’яти інвестиційних проектів, що дозволить залучити додаткові ресурси в
економічний розвиток України.
Крім того, достатньо вагомий вплив на
вирішення проблематики інвестиційного аспекту в Україні може чинити проектний
портфель ЄБРР під державні гарантії, який складається з восьми інвестиційних
проектів, що знаходяться на стадії реалізації. Разом з тим, на даний час
прийнято Закони України про ратифікацію угод стосовно двох спільних з ЄБРР
проектах, а також два проекти, які знаходиться на стадії підготовки. Водночас,
за підтримки ЄІБ на різних стадіях проектного циклу знаходиться три проекти.
З цього приводу варто зазначити, що
Урядом України підписано Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом
Федеративної Республіки Німеччина про фінансове співробітництво, які вже
ратифіковані Верховною Радою України.
Очевидним є те, що реалістичним джерелом
інвестицій у 2009 році стали кошти Стабілізаційного фонду відповідно до Закону
України "Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам
фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів
України" [1]. В цьому документі законодавець чітко окреслив наступні
напрямки інвестиційної складової: здешевлення кредитів, фінансування
інвестиційних проектів та підтримку
окремих проектів в агропромисловому комплексі.
Цілком зрозумілим є той факт, що на даний
час в економіку країни необхідно заохочувати інвесторів за допомогою правових
та економічних механізмів, адже величезний потенціал для інвестування є у
машинобудуванні, хімічній промисловості, енергетиці та енергозбереженні,
інфраструктурі, високих технологіях, сучасному аграрному виробництві. Крім
того, з метою активізації інвестиційної діяльності різних суб’єктів економіки
необхідно активізувати роботу в контексті: створення нормативно-правової бази
для заохочення вкладення довгострокових інвестицій, формування системи
інструментів розвитку інвестиційної діяльності різних суб’єктів та
інвестиційного кредитування, а також створення єдиного інституційного механізму
сприяння досудовому врегулюванню спорів між інвесторами та органами виконавчої
влади.
Враховуючи вищевикладене можна зробити
висновки, що забезпечення сприятливого інвестиційного клімату в Україні, а
також вирішення проблематики інвестиційного аспекту в умовах негативного впливу
фінансової кризи, залишається питанням стратегічної важливості, від реалізації
якого залежать динаміка соціально-економічного розвитку та можливість
модернізації на цій основі національної економіки. У зв’язку з цим, ключовим
аспектом у вирішені поставленої проблеми має стати законодавче підґрунтя, яке
здатне комплексно забезпечити дієвість всіх структурних елементів інвестиційних
процесів макроекономічного та мікроекономічного рівня. Зазначений законодавчий
блок доцільно комплектувати з позиції індивідуалізації спрямування
інвестиційного ресурсу в конкретний сектор економіки України.
Література:
1. Про першочергові заходи щодо запобігання
негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких
законодавчих актів України [Електронний ресурс]: закон України №639-VI
[затверджений ВРУ 31.10.2008 р.] – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua