Зая

Повстяна Анастасія Станіславівна, аспірант

Донецькій державний університет управління, м. Донецьк

Ефективність використання фінансових ресурсів місцевих органів влади

Основу економічного зростання області становить її потенціал, який включає фінансову складову. Потенціал регіону – це спосібність або можливість регіону що-небудь здійснювати в залежності від поставленої цілі регіонального управління. Регіональний потенціал багато в чому визначається об'ємом і структурою ресурсної бази.

На сьогоднішній час, відчувається відсутність системної державної регіональної політики в Україні разом із переважанням галузевого підходу, що призвело до слабкості фінансово-економічної бази багатьох адміністративних одиниць та унеможливлює їх швидку адаптацію до необхідних суспільно-економічних перетворень і формуванню умов довгострокового економічного зростання.

До сьогодні в Україні зберігаються жорстка фінансова залежність регіонів від центру, непрозорість перерозподілу фінансових ресурсів між центром і регіонами, нестабільність джерел доходів органів місцевої влади і, як наслідок, проблема недостатності власних ресурсів для забезпечення виконання їхніх функцій. Останнім часом, це особливо актуально у зв’язку з розширенням повноважень, які надаються місцевим органам влади.

Але проблема ускладнюється ще й тим, що протягом декількох останніх років частка власних доходів місцевих бюджетів має стійку тенденцію до зменшення, що не може не викликати занепокоєння. Проблематика забезпечення та використання власних дохідних джерел органів місцевого самоврядування досліджується багатьма українськими та зарубіжними вченими, серед них А. Буреченко, О. Кириленко В. Кравченко, І. Луніна, К. Павлюк, Ю. Петленко, С. Слухай, О. Сунцова, Ю.Шаров.

Але, зважаючи на складність та неоднозначність проблеми, що досліджується, існують питання, які потребують поглибленого вивчення і практичних напрацювань, а саме: ефективність використання фінансових ресурсів органів місцевого самоврядування, зміцнення дохідної бази місцевого самоврядування, обґрунтування теоретичних положень щодо податкових повноважень місцевих органів влади, підвищення їх зацікавленості в нарощуванні власних доходів, удосконалення місцевого оподаткування, узгодження окремих нормативно-правових актів у сфері планування і виконання дохідної частини місцевих бюджетів, розробка дієвих фінансових інструментів наповнення місцевої казни, що сприятиме соціально-економічному розвитку адміністративно-територіальних об'єднань та держави в цілому.

Фінансові ресурси місцевих органів влади виступають як централізовані та децентралізовані грошові фонди цільового призначення. Вони формуються і використовуються в процесі розподілу і перерозподілу національного багатства країни. Саме фінансові ресурси місцевих органів влади забезпечують реалізацію функцій господарської та соціальної спрямованості територій. Практика здійснення місцевого самоврядування доводить, що самоврядування є реальним тільки у разі володіння необхідними фінансовими та матеріальними ресурсами для ухвалення самостійних рішень, задоволення потреб мешканців, виконання поставлених завдань.

Джерела фінансування потреб органів місцевого самоврядування різноманітні, та за фіскальним і соціально-економічним значенням з-поміж них виділяються доходи місцевого бюджету, позики, фінансові ресурси комунальних підприємств, фінансові ресурси населення, інвестиції, цільове фінансування регіональних програм з Державного бюджету, позабюджетні фонди і міжбюджетні трансферти (рис.1.1.) [7].

Рис.1.1. Джерела формування фінансових ресурсів місцевих органів влади

Нині вирішальне значення для забезпечення фінансової основи місцевого самоврядування мають здебільшого доходи місцевих бюджетів. Вони виконують важливу роль у соціально-економічному розвитку території, адже саме з місцевих бюджетів здійснюється фінансування закладів освіти, культури, охорони здоров’я населення, засобів масової інформації, також фінансуються різноманітні молодіжні програми, видатки по упорядкуванню населених пунктів. Отже, саме місцеві бюджети – це запорука ефективної праці органів місцевого самоврядування.

На жаль, сучасний стан місцевих бюджетів виглядає не найкращим чином, що заважає виконанню покладених на органи місцевої влади складних завдань: мізерність власних дохідних джерел, майже повна залежність від державного бюджету, непрозорість бюджетних відносин у наданні фінансової допомоги з центру, відсутність стимулів у додатковому одержанні доходів та економічному витрачанні бюджетних коштів.

Гострою залишається проблема стабілізації дохідних джерел державного і місцевих бюджетів. Основним джерелом формування останніх повинні стати власні доходи, а не надходження з центру. Але місцеві органи влади не мають реальних самостійних місцевих бюджетів через відсутність відповідної доходної бази. Система формування місцевих бюджетів «зверху» характеризується відсутністю стимулів місцевих органів, що діють, в розвитку власної податкової бази, яка залежить від економічного розвитку регіону, його соціальної і виробничої інфраструктури.

Вважаємо, що важливою умовою вирішення проблеми зміцнення дохідної бази місцевих бюджетів є розширення прав органів місцевого самоврядування у сфері встановлення податків і зборів, а також створення багатоканальній системи формування бюджету, на підставі якої кожен рівень бюджетної системи повинен мати власні закріплені доходи.

На наш погляд, ще одним джерелом поповнення місцевих бюджетів могли б стать місцеві позики, але на жаль в Україні вони не набули належного поширення, притаманного ринковим країнам.

Слід зазначити й актуальність проблеми міжбюджетних відносин. Як одна з форм реалізації засад міжбюджетного регулювання, вони одночасно виступають інструментом формування бюджетної політики та організації бюджетного процесу України в умовах передачі повноважень щодо використання ресурсів від бюджетів одного рівня до бюджетів іншого рівня.

За останній час питома вага частки офіційних трансферті у загальному об’ємі доходів місцевих бюджетів має стійку тенденцію до збільшення (2006 рік -34%, 2007 рік -41%, 2008 рік -45%, 2009 рік -55%). Стабільне зростання частки бюджетних трансфертів в Україні та її випередження часткою податкових надходжень у доходах місцевих бюджетів свідчить про недостатність обсягу їх власних джерел доходів та обмеження автономії місцевих органів влади.

Недосконалою залишається і система перерозподілу ресурсів. Існуючі механізми вказують на те, що в результаті міжбюджетних трансфертів виникає «рівнялівка», створюється ситуація, коли місцеві органи влади позбавлені можливості самостійно вирішувати власні проблеми: одні стають залежними від дотацій, у інших через те, що мають «зайві» ресурси їх вилучають. Таким чином, органи місцевого самоврядування позбавляються стимулів для ефективнішого розвитку інфраструктури - простіше залишатися реципієнтом, чим переходити в розряд донорів. З іншого боку, вони виявляються залежними від центральних органів влади.

Актуальною на сучасному етапі розвитку нашої країни є питання ефективного управління комунальними підприємствами (школи, дитячі садки, лікарні). Ці об’єкти невиробничої сфери на сьогодні є комунальною власністю територіальних громад. Відсутність у місцевих органів влади фінансових гарантій при покладенні на них державою додаткових обов’язків і при переданні неліквідної державної власності є причиною слабкості економічних основ місцевого самоврядування, що тягне за собою незацікавленість місцевих органів у розвитку економічною потенціалу підвідомчої території, підвищенні її інвестиційної привабливості, часто аж до порушень прав і законних інтересів підприємців. Вважаємо, що для зміцнення матеріальних основ органів місцевого самоврядування, об’єкти комунальної власності повинні мати таку структуру та обсяги, які б відповідали потребам населення даної адміністративно-територіальної одиниці.

Перспективним джерелом формування та використання фінансових ресурсів місцевих органів влади можуть стати інвестиції, особливо внутрішні, які здійснюються юридичними і фізичними особами як прямо, так і опосередковано. Проте для активізації таких процесів мають бути створені належні умови з боку держави.

Враховуючи результати проведеного дослідження, можна сформулювати наступні висновки:

1. Провідним чинником успішної реалізації завдань місцевого самоврядування є чітке визначення необхідного обсягу фінансових ресурсів даного територіального утворення. Метою зміцнення фінансових основ місцевого самоврядування і ефективне використання фінансових ресурсів є створення умов відповідального вирішення місцевих питань і впливу на реалізацію регіональної політики на місцях.

2. Важливою умовою ефективного розвитку бюджетної системи країни є реальна децентралізація державних фінансів.

3. З метою збільшення доходів місцевих бюджетів необхідно чітко розподілити компетенції щодо розв’язання конкретних завдань між центральними органами влади і органами місцевого самоврядування, та поступово здійснювати перехід до децентралізації державних фінансів.

4. Запорукою збільшення самостійності органів місцевої влади є реформування податкової системи країни шляхом розподілу джерел надходжень.

5. Місцеві позики є потенціальним джерелом наповнювання та збільшення доходів місцевих бюджетів країни.

6. Кількість підприємств комунальної форми власності характеризує рівень економічної децентралізації. При розробці стратегії управління підприємствами комунальної власності органи місцевого самоврядування повинні організовувати їх діяльність на засадах рентабельності та ефективності.

7. Удосконалення основ фінансової організації органів місцевого самоврядування повинно здійснюватися у комплексі з удосконаленням існуючої законодавчої бази.

Запропоновані в дослідженні заходи дозволять підвищити ефективність використання фінансових ресурсів місцевих органів влади та фінансову незалежність органів місцевого самоврядування.

Література.

1. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1997. –№24. - С. 379-429.

2. Бюджетний кодекс України. – Х.: ООО «Одисей», 2004. -104 с.

3. Кириленко О.П. Місцеві фінанси: Навч.посіб.-Тернопіль: Астон,2006.-140 с.

4. Кравченко В. І. Місцеві фінанси України: Навч. посіб. – К.: Т-во „Знання”, КОО, 2006. – 487 с.

5. Луніна І. Бюджетні доходи та податкові повноваження місцевих органів влади / І. Луніна // Економіка України. - 2008.- №6. - С.37- 47.

6. Огонь Ц. Г. Доходи місцевих бюджетів та напрями їх реструктуризації / Ц. Г. Огонь // Фінанси України. – 2006. - №5. - С. 3 - 11.

7. Панасюк Л.В. До питання про формування джерел фінансового забезпечення виконання функцій органами місцевої влади / Л.В. Панасюк // Економіка та держава. – 2008. - №2. – С. 24 - 26.