Економічні науки /15. Державне регулювання економіки

 

Кліменко О.В.

Донецький державний університет управління, Україна

Системний підхід до оподаткування великих платників податків: концепція та методологія

 

 

Основним об'єктом регулювання в рамках податково-бюджетної політики на самому вищому рівні розгляду є суспільство в цілому, і економіка як функціональна складова його діяльності, відбита в процесах виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних благ. Податкова політика держави в заданий момент і період часу є обумовленою станом суспільства,  національної економіки і одночасно – є детермінантом майбутніх станів цих об'єктів управління. Податки, будучи основним джерелом доходів держави, використовуються як найважливіший інструмент антициклічного регулювання, антиінфляційної політики і перерозподілу доходів між багатими і бідними шарами населення. Податкова політика служить важелем стимулювання ділової активності підприємницького сектора, структурою перебудови економіки і територіального розміщення виробництва.

Державна податкова політика України є об'єктивним наслідком економічної політики держави і служить інструментом реалізації стратегії соціально-економічного розвитку. На відміну від країн  ЄС  податкова  система  України  не  є  інструментом підвищення конкурентоспроможності держави, не сприяє зростанню економічної активності суб'єктів господарювання. Існуюча система  формування  державних  доходів  відображає недосконалість  перехідної економіки і має переважно фіскальний характер. Головною проблемою податкової системи залишається надмірно складне адміністрування податків.

Проблеми розвитку систем оподаткування в період кризи мають свої особливості. Дослідження закордонного досвіду свідчить про те, що незалежно від прийнятої системи оподатковування, від ліберальної - до соціальної, в кризовий період більшість країн з ринковою економікою знижує податковий тягар з метою створення умов для прискорення економічного зростання. При цьому, сама якість системи оподатковування, що служить механізмом перерозподілу матеріальних благ у національній економіці, у значній мірі залежить від соціально-культурних параметрів: менталітету населення, культурних традицій і історичного досвіду, політичної влади і цілей правлячої політичної еліти. Проте, важливим для показників економічного зростання є динаміка податкової системи, що полягає в змінах ставок податків і зборів в залежності від цілей національної економіки як системи, а також стану зовнішнього середовища (глобальної економіки).

Особливості регулювання діяльності великих платників податків в Україні полягають у наступному. Існуюча в Україні організаційна структура, що здійснює діяльність по роботі з великими платниками податків, є досить обґрунтованою, галузевий принцип її організації дозволяє класифікувати платників податків, прогнозувати результати їх діяльності і потенційні податкові надходження, що впливає на ефективність збору податків. У цілому діяльність сформованої структури по роботі з великими платниками податків спрямована на більш ретельний підхід до суб'єкта оподатковування. Проте, збереження в якості домінуючої фіскальної функції всього податкового механізму приводить винятково до кількісного збільшення податкових надходжень і негативно впливає на показники економічного зростання,  що має особливо негативні наслідки в період економічної кризи і на посткризовому етапі економічного розвитку [7].

Концепція податкової політики держави, сформована в рамках системного підходу [8], повинна бути заснована на положенні про те, що податкова система країни є частиною національної економіки. У той же час, національна економіка – це спосіб адаптації суспільства до зовнішнього середовища. Таким чином, у главу кута при розробці цілей будь-якого органа державного регулювання повинні бути поставлені загальнонаціональні інтереси, а також цілі виживання і розвитку суспільства.

Податкова політика та її завдання в рамках системного підходу можуть бути сформульовані як концепція «пріоритету економічного розвитку», що передбачає у випадку виникнення конфліктних ситуацій пошук і впровадження тих рішень, які є оптимальними для більшості учасників економічних відносин. Концепція «пріоритету економічного розвитку» заснована на закономірностях взаємодії частини і цілого і враховує концепцію та методи формування супероптимальних рішень, прийняту в теорії державного управління з метою підвищення його ефективності [9].

Вирішення конфлікту інтересів між податковою службою і суб'єктами оподатковування може бути знайдене шляхом впровадження механізму використання прибутку великих платників податків в якості прямих інвестицій в розвиток територіальної інфраструктури. Цей механізм знаходиться в системі податкових пільг, спрямованих на стимулювання економічного розвитку. Основними ефектами від його впровадження можуть бути: страхування ризику  зниження податкових надходжень органами податкового регулювання, формування інфраструктури території як крок до кластеризації регіональних економік, зниження втрат часу при адмініструванні податків. Таким чином, зважується проблема недофінансування місцевих бюджетів і цільових державних програм за рахунок скорочення наступних етапів бюджетного процесу: формування державного зведеного бюджету і цільових програм - збір податків у режимі реального часу (відрахування податку на прибуток у державний бюджет) - формування трансфертних платежів - відрахування коштів у місцеві бюджети - розподіл коштів місцевих бюджетів на місцях - фінансування інфраструктурних проектів. Усі перелічені етапи скасовуються шляхом фінансування інфраструктурних проектів великими платниками податків із суми податку на прибуток. 

Правовий аспект визначеного механізму передбачає використання державно-приватного партнерства як правової норми при формуванні проектів фінансування місцевої інфраструктури великими платниками податків. Закон України «Про державно-приватне партнерство», прийнятий у першому читанні, передбачає, що фінансування цих взаємин може здійснюватися за рахунок: фінансових ресурсів приватного партнера; фінансових ресурсів, запозичених у встановленому порядку; коштів державного і місцевого бюджетів; інших джерел, не заборонених законодавством. Саме використання коштів державного і місцевого бюджетів дає можливість скорочення часу руху податкових коштів і їх пряме інвестування в заданий об'єкт.

Організаційно-методологічний аспект запропонованого механізму передбачає, що об'єднання податкової політики і державно-приватного партнерства може бути реалізоване на основі координації діяльності відділів по роботі з великими платниками податків і уповноваженого органа виконавчої влади з питань державно-приватного партнерства.

Крім визначеного, можна запропонувати критерії класифікації суб'єктів господарювання – великих платників податків, що включають 1) мотивацію до територіального розвитку і 2) прогноз податкових надходжень, та дозволяють визначити групи підприємств, співробітництво з якими у рамках державно-приватного партнерства є перспективним і має шанси привести до очікуваного результату - розвитку і/чи модернізації виробничої і соціальної інфраструктури України. Впровадження запропонованого підходу потребує ретельного розрахунку обсягу податкових пільг, який є некритичним для державного бюджету України і разом з тим передбачений саме для інвестування в інфраструктурні об'єкти регіонального, чи місцевого значення.

 

Література:

1.                 Иванов Ю.Б. Современные проблемы налоговой политики: учеб. пособ. / Иванов Ю.Б., Тищенко А.Н.  – Х.: ИД «ИНЖЭК», 2006. – 328 с.

2.                 Современный толковый налоговый словарь / Сост. А.В. Началов. –М.: ООО ИИА «Налог Инфо», ООО»Статус-Кво97», 2006. – 480 с.

3.                 Пріб К.А. Податкова система України: термінологія і формулювання основних положень: навч. пос. / К.А. Пріб, В.І. Федько. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 320 с.

4.                 Буряковский В.В. Налоги: учеб. пособ. / В.В.Буряковский. –Днепропетровск: Пороги, 1998. – 642 с.

5.                 Дмитриченко Л.И. Государственное регулирование экономики: методология и теория. Монография / Л.И. Дмитриченко. – Донецк: УкрНТЭК, 2001. – 329 с.

6.                 Демченко Т.М. Податкова політика як інструмент регулювання відтворювального процесу / Т.М.Демченко // Актуальні проблеми економіки. – 2004. - №2 (32). – С. 69-75.

7.                 Балабан В.В. Трансформація цілей и задач функціонування податкової   служби України / В.В.Балабан // Актуальні проблеми державного управління: зб. наук. праць ОРІДУ НАДУ.– вип. 1 (21). – Одеса, 2005. – С. 228-238.

8.                 Садовский В.Н. Основания общей теории систем: логико-методологический анализ / В.Н. Садовский. – М.: Наука, 1974. – 265 с.

9.                 Эффективность государственного управления / пер с англ.; общ. ред. С.А.Батчикова и С.Ю.Глазьева. – М.: Фонд «За экономическую грамотность», Российский экономический журнал, Издательство АО «Консалтбанкир», 1998. – 848 с.