К.е.н., доцент Ластовенко О.В., Яцук А.О.

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, Україна

Недоліки національної депозитарної системи України

Національна економічна система, досить інтегрована в світове господарство, не могла залишитися в стороні від світових процесів. Порушення макростабільності на зовнішніх ринках починаючи з 2008 року позначилося і на внутрішніх процесах в Україні, зокрема на фондовому ринку, який і без того має чимало слабких місць.

Метою роботи є визначення проблем інфраструктури ринку цінних паперів і напрямів її удосконалення. В Україні сформована депозитарна система, вона працює, але недостатньо ефективно зважаючи на крайню децентрализованість. Окрім трьох діючих депозитаріїв (НДУ, ВДЦП (для корпоративних цінних паперів) і Національного банку, який обслуговує ОВДЗ) треба пам'ятати про наявність декількох сотень реєстраторів, які також ведуть облік власників цінних паперів.

Слід зазначити, що Національний депозитарій не став центральним. На сьогоднішній день Національний депозитарій здійснює такі функції: зберігання цінних паперів; обслуговування операцій емітентів по випущених цінних паперах; взаємодію зі зберігачами; розрахунково-клірингову діяльність; ведення реєстрів; стандартизацію депозитарного обліку і електронного документообігу; кодифікування цінних паперів і кореспондентські відносини з іноземними депозитарними установами.

Інших функцій у класичного центрального депозитарію немає.

В той же час, в центральному депозитарії повинні знаходитися глобальні сертифікати на всі випуски цінних паперів. Проте, через Меморандум між урядом України і США про створення клірингового депозитарію в період з 1999 по 2006 рік Національному депозитарію всупереч закону було заборонено здійснювати депозитарну діяльність. В результаті штучно створений монополіст - депозитарій МФС - депонував у себе більшість глобальних сертифікатів. Якщо узяти всі глобальні сертифікати і депонувати в Національний депозитарій, то всі нові випуски також оформлятимуться глобальними сертифікатами в НДУ. При цьому папери, які обертаються на біржовому ринку, може обслуговувати МФС, як це і передбачалося в Меморандумі. Тобто МФС виконуватиме ту роль, для якої він створювався і отримав технічну допомогу уряду США. А зберігання глобальних сертифікатів, обслуговування міжнародних операцій з цінними паперами і обслуговування тих операцій, які не зможе обслуговувати МФС, здійснюватиметься центральним депозитарієм, як це робиться у всіх цивілізованих країнах. [3; c. 35]

Тому поки Національний депозитарій виконує функції центрального депозитарію не на повну потужність.

Проте, виникнення конфлікту навкруги створення Центрального депозитарію в країні виглядає досить дивним з огляду того, що обидві структури (ВДЦП і НДУ) були засновані при активній участі Національного банку і Держкомісії з цінних паперів і фондового ринку (ДКЦПФР). Цей факт додає упевненості в тому, що ми спостерігаємо банальний конфлікт інтересів конкретних осіб. Сумнівно, що спроби силового рішення, як і корупційного тиску, здатні підняти депозитарну систему на якісно новий рівень. [2; c. 14]

В той же час, за умови однодумності урядовців для визначення норм центрального депозитарію достатньо зробити декілька простих речей:

- ДКЦПФР необхідно нормативно закріпити за Національним депозитарієм право на ведення первинного обліку цінних паперів;

- облік корпоративних паперів повинен бути переведений від ВДЦП до НДУ (ВДЦП може залишити за собою право обслуговувати лише ті цінні папери, які обертаються на організованому ринку);

- НБУ повинен передати Національному депозитарію право обслуговувати державні цінні папери;

- контрольні копії реєстрів власників цінних паперів, що зберігаються зараз у безлічі українських реєстраторів, слід також передати на зберігання в НДУ.

Але головне все ж таки в тому, що Центральний депозитарій незабаром отримає можливість не тільки обслуговувати більшу кількість клієнтів і, як наслідок, пропускати через себе більшу кількість фінансових потоків, але і, по суті ця структура володітиме найкрупнішою базою інформації про українських емітентів.

Національна депозитарна система України не відповідає сьогодні вимогам міжнародного ринку капіталу. Вона технологічно відстає від платіжної системи обороту фінансових інструментів. Елементи системності виявляються у суб'єктів депозитарної діяльності тільки при обслуговуванні організованого ринку. [4; c.65]

Нерозвиненість інфраструктури робить вітчизняний фондовий ринок непрозорим і надмірно ризикованим. Щоб змінити ситуацію та скоріше вийти з фінансової кризи, необхідно створити центральний депозитарій і реформувати систему реєстраторів.

Література

1. Горовой В. Депозитарная система Украины: новый виток скандалов?// Униан Экономика.- 25.06.2009

2. Депозитарная система Украины: проблемы и перспективы//Век Перемен.-27.06.2009

3. Мленко Т. Центральный депозитарий – не название, а определенный набор функций//Дело.-2009.-№ 121.

4. Питання функціонування та вдосконалення інфраструктури фондового ринку України: Інформаційно-аналітичні матеріали / За ред. к.е.н. О.І. Кірєєва , к.е.н. М.М. Шаповалової та к.е.н. Н.І.Гребеник – К.: Центр наукових досліджень НБУ, 2005. – 132 с.

5. Фондовый дом на песке// Эксперт.-2009.-№20 (117)