Економічні науки/10. Економіка підприємства

Владимиров Степан Васильович

Донбаський державний технічний університет, Україна

Ідентифікація стейкхолдерів за ступенем впливу на економічну безпеку підприємства

Міждисциплінарність категорії «економічна безпека підприємства» вимагає застосування до її проблематики досягнень багатьох суміжних наук. Тому пропонується розглядати суб'єктів зовнішнього середовища підприємства у вигляді сукупності груп і індивідів, з яких воно складається і які знаходяться в постійній взаємодії не тільки один з одним, а і з самим підприємством.

Одним із інструментів, який дає можливість виявити та проаналізувати відносини підприємства і його стейкхолдерів є теорія зацікавлених сторін (stakeholder theory).

Теорія зацікавлених сторін вивчає взаємини підприємства з його стейкхолдерами, інтереси яких зачіпаються самим фактом існування підприємства.

Основним предметом дослідження теорії зацікавлених сторін є взаємодія різних стейкхолдерів, що переслідують свої інтереси, які пов'язані з діяльністю деякого підприємства. Слід зауважити, що теорія зацікавлених сторін потенційно не обходить увагою жодну із сторін, і, більш того, багато її прибічників бачать сенс і причину існування підприємства в задоволенні всіх законних інтересів її стейкхолдерів [1].

Таким чином, виходячи з визначення категорії «економічна безпека підприємства», як міри гармонізації в часі і просторі економічних інтересів підприємства з інтересами пов'язаних з ним суб'єктів зовнішнього середовища та їх часткову захищеність від загроз, економічну безпеку можна вважати одним з напрямів використання теорії зацікавлених сторін.

Розглянемо ключові положення цієї теорії:

- підприємство має відношення з великою кількістю стейкхолдерів, що складають його оточення, які впливають або на яких можуть вплинути рішення підприємства, що приймаються керівництвом;

- теорія займається природою цих відносин: процесами і результатами, які їх супроводжують;

- інтереси всіх стейкхолдерів потенційно мають право бути взяті до уваги і при можливості - задоволені [1].

Під час проведення аналізу стейкхолдерів підприємства (Stakeholder Analysis), є доволі корисним класифікувати різних стейкхолдерів графічним чином, згідно їх інтересів, обсягу влади, позиції відносно цілей підприємства або методів їх реалізації. Для цього можна використати спеціалізовані методи відображення стейкхолдерів.

Використання інструментів Stakeholder Mapping (Систематизація зацікавлених сторін) є процесом створення зображень для уточнення положення стейкхолдерів підприємства, до них відносять такі як:

- Матриця «влада/динамізм». [2].Ця матриця класифікує стейкхолдерів по відношенню до влади, якою вони володіють, і динамізму їх положення. Недоліком наведеної вище матриці є неможливість враховувати терміновість зусиль для забезпечення економічної безпеки підприємства.

- Матриця «влада/інтерес». Ця матриця класифікує стейкхолдерів по відношенню до влади, якою вони володіють, і міри їх інтересів. Матрицю «влада/інтерес» можна використовувати для виявлення виду відносин між підприємством і стейкхолдерами [2].

Критичний підхід до цієї матриці виявляє неможливість враховувати законність інтересів і терміновість їх узгодження.

Модель «Мітчелла». Ця модель орієнтована на створення практичного інструментарію для менеджменту, що дозволяє дещо спрощувати роботу із стейкхолдерами.

Для систематизації стейкхолдерів обираються атрибути або властивості, якими вони можуть володіти і від яких залежить їх значущість. Кожна група стейкхолдерів оцінюється на предмет володіння цими атрибутами, внаслідок чого стає можливим віднести їх до того або іншого класу значущості, елементи якого володіють (або не володіють) однаковим набором атрибутів.

- Модель (Accountability Scorecard) ASC. У своїй статті К.І. Редченко розглядає зміст моделі (Accountability Scorecard) ASC, в якій підприємство і його стейкхолдери з'єднуються двома типами зв'язків - внесками і стимул-реакціями.

Але дана модель має два недоліки:

1. Не береться до уваги регулярність здійснення операцій.

2. Не враховується частота подібного обміну.

Таким чином, після розгляду основних моделей ідентифікації стейкхолдерів в контексті їх впливу на економічну безпеку підприємства можна зробити наступний висновок:

1) Жодна з розглянутих моделей (у чистому вигляді) не дозволяє ідентифікувати того або іншого стейкхолдера за мірою впливу на економічну безпеку підприємства через наявність певних недоліків:

а) Матриця «влада/динамізм» - не враховує терміновість зусиль для забезпечення економічної безпеки підприємства;

б) Матриця «влада /інтерес» - неможливість враховувати законність інтересів і терміновість їх узгодження;

в) модель (Accountability Scorecard) ASC - не береться до уваги регулярність здійснення операцій з обміну внесками і стимул-реакціями, і не враховується частота подібного обміну;

в) модель «Мітчелла» - не враховується економічний мотив дій стейкхолдерів.

Література:

1. М. А. Петров Теория заинтересованных сторон: пути практического применения // Вестник СПбГУ. Сер.8. 2004. Вып. 2. (№ 16) – С. 51-68.

2. Графическое представление групп заинтересованных сторон. Объяснение Stakeholder Mapping (Систематизации заинтересованных сторон) http://www.12manage.com