Економічні науки/9. Екоміка промисловості

 

Мамедова  Катерина  Вікторівна магістр

Самкова Елла Рафаїлівна доцент, кандидат технічних наук

Донбаський державний технічний університет м. Алчевськ

 

РЕЙТИНГОВА ОЦІНКА ВИРОБНИЧО-ЕКОНОМІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВ МЕТАЛУРГІЙНОЇ ГАЛУЗІ

 

В статті сформована спрощена методика щодо оцінки виробничо-економічного потенціалу промислового підприємства, що дозволяє кількісно і якісно оцінити виробничо-економічний потенціал підприємств металургійної галузі.

Стан і перспективи розвитку будь-якої галузі чи підгалузі промисловості України визначаються насамперед її потенціалом. Промисловий потенціал ­металургійного комплексу України в останні роки, а також сьогодні є фундаментним елементом економіки держави.

Актуальним питанням дослідження виробничого та економічного потенціалу промислових підприємств займалися такі вчені, як Л.Д. Ревуцький, О.С. Федонін, І.М. Рєпіна, О.І. Олексюк. Але в сучасних умовах стає найважливішою економічною категорією виробничо-економічний потенціал підприємства. Існує  багато методик для оцінки виробничого та економічного потенціалів. Проте всі методики оцінки, представлені в літературі, не мають прив’язки до промисловості. Тому виникає необхідність  розробити методику оцінки виробничо-економічного потенціалу підприємств металургійної галузі.

Нарощення виробничо-економічного потенціалу підприємств металургійної галузі є одним з найважливіших завдань економічної політики. До головних складових виробничо-економічного потенціалу підприємства необхідно віднести виробничу, економічну і фінансову складові.

Надзвичайної актуальності в умовах ринкової економіки набуває формування спрощеної методики оцінки виробничо-економічного потенціалу промислового підприємства, за якою можна кількісно і якісно оцінити виробничо-економічний потенціал промислових підприємств різних форм власності, організаційної структури, масштабів і виду виробництва.

Для оцінки виробничого потенціалу підприємства існує комплексна методика, запропонована П.А. Фоміном та М.К. Старовойтовим, яка включає в себе підготовчий і розрахунковий етапи [2]. Проте вона не в змозі комплексно оцінити саме  виробничо-економічний потенціал промислового підприємства. Тому пропонується додаткові показники для комплексної експрес-оцінки складових виробничо-економічного потенціалу підприємств металургійної галузі.

Для експрес-оцінки рівня виробничої, економічної та фінансової складових виробничо-економічного потенціалу підприємств металургійної галузі були відібрані показники, що дають максимально точну характеристику господарської діяльності.

Так як для оцінки виробничого потенціалу значну роль відіграє технологія виробництва та виробничий персонал, пропонується до існуючої методики ввести наступні показники для оцінки стану виробничої складової:

1)            коефіцієнтів зносу та придатності.

Показник зносу основних фондів характеризує знос основних виробничих фондів за звітний період та повинен бути максимально низьким і визначається відношенням суми зносу основних фон­дів до балансової вартості основних фондів, а коефіцієнт придатності показує, яка частина основних фондів придатна для експлуатації в процесі господарської діяльності;

2)            відношення коефіцієнтів оновлення, вибуття та приросту основних фондів.

Коефіцієнт оновлення основних фондів характеризує інтенсив­ність введення в дію нових основних фондів. Він показує частку введених основних фондів за визначений період у загальній вартості основних фондів на кінець звітного періоду. Коефіцієнт вибуття показує інтенсивність вибуття основних засобів, тобто рівень вибуття тих основних засобів, які або морально застаріли, або зношені і не придатні для подальшого використання. Позитивною ситуація в діяльності підприємства є ситуація, коли вартість введених в дію основних засобів перевищує вартість основних засобів, що вибули. Для цього підприємство повинне розраховувати коефіцієнт приросту основних засобів;

3)            фондовіддача.

Характеризує  ефективність використання основних фондів. Це, мабуть, один з найголовніших показників роботи будь-якого підприємства, бо цей показник повинен бути якнайбільшим для стабільної роботи підприємства;

4)            рентабельність основних фондів.

Характеризує рівень ефективності використання основних фондів;

5) КВКО – коефіцієнт використання корисного об’єму (доменні печі).

Доменне виробництво — найбільш трудомістка та енергоємна галузь чорної металургії, оскільки переробляє величезні маси сировини і палива. Коефіцієнт використання корисного об’єму у сучасних печах коливається у межах 0,45...1,35;

6) з'їм сталі з 1 м2 площі поду печі за добу (мартенівські печі).

Основний показник, що характеризує продуктивність мартенівських печей, є з'їм сталі з 1 м2 площі поду печі за добу (т/м2). З'їм сталі з 1 м2 площі поду дозволяє порівнювати роботу печей різної місткості в різних умовах. Зазвичай з’їм  сталі складає 12-13 т/м2;

7)            такт прокатки (прокат).

Сучасний прокатний стан є технологічним комплексом послідовно встановлених машин, використовуваних для отримання прокатних виробів заданих розмірів з необхідними якісними показниками. Чим менше такт прокатки, тим вище продуктивність стану. Такт прокатки залежить від організації процесу прокатки і тривалості його окремих елементів;

8)            трудомісткість.

Показує скільки праці витрачається на виробництво одиниці продукції (тобто величина обернена до виробітку). Чим більший виробіток продукції за одиницю часу, або чим менші затрати часу на одиницю продукції, тим вищий рівень продуктивності праці. Проте відсоток підвищення виробітку не рівнозначний відсотку зниження трудомісткості. Співвідношення між ними виражається так:

% зниження трудомісткості = % підвищення виробітку / (100 + % підвищення виробітку)- 100;

% підвищення виробітку = % зниження трудомісткості / (100 - % зниження трудомісткості)- 100;

9)            енергоємність.

Характеризує ефективність використання енергії у виробництві. Визначається як енергії всіх видів у перерахунку на первинну енергію, що підводиться до підприємства за рік, до вартості основних виробничих фондів.

Ці показники слід враховувати при оцінці виробничо-економічного потенціалу промислового підприємства, так як на сьогодні у металургійному виробництві України головною проблемою є високий ступінь зносу основних фондів та відставання технічного рівня металургійного виробництва від кращих світових досягнень. Більшість металургійних підприємств довгі роки працювали без проведення корінних реконструкцій, оновлення обладнання, впровадження прогресивних технологій, що призвело до понаднормативного зношення основних фондів (60%), низьких якісних показників та високої енергоємності продукції, а також високої трудомісткості. Збільшення ціни на природний газ, що відбулося у 2006 р., підкреслило, що чимало проблем системного рівня металургійна галузь має з енергоємністю своєї продукції. Енергоємність української металопродукції майже в 1,5 розо вища, ніж у кращих світових виробників, що може призвести до зниження її конкурентоспроможності та втрати зовнішнього і внутрішнього ринків, особливо після вступу України до ВТО та поступової інтеграції в ЄС [4].

Оцінка стану економічної складової включає наступні показники:

1)            частка змінних витрат в собівартості продукції.

Оцінюючи даний показник, поза сумнівом, потрібно мати на увазі, що структура собівартості має яскраво виражені галузеві особливості;

2)            співвідношення зміни цін на сировину, матеріали і цін на продукцію;

3)            рентабельність продукції.

Показник, який характеризує прибутковість або збитковість підприємства в цілому або окремих видів продукції, послуг зокрема. Розрахунок рентабельності проводиться у такий спосіб: від ціни вираховується собівартість, потім різниця розділяється на собівартість і вже полічений результат помножується на сто відсотків.

4)            рентабельність виробництва.

Розраховується як відношення прибутку від реалізації до вартості основних фондів і матеріальних оборотних коштів.

Оцінка стану фінансової складової виробничо-економічного потенціалу підприємства включає в себе:

1)            аналіз динаміки джерел формування власного й позикового капіталу.

Аналіз  структури власного й позикового капіталу необхідний для оцінювання раціональності джерел фінансування діяльності підприємства та його ринкової стабільності. Цей чинник дуже важливий, по-перше, для зовнішніх користувачів інформації (банків, інвесторів, постачальників тощо) у зв’язку з визначенням ступеня фінансового ризику і, по-друге, для самого підприємства під час обґрунтування варіантів організації фінансів і вироблення фінансової стратегії.

2)            динаміку оборотності капіталу.

Аналіз капіталу підприємства передбачає проведення аналізу складу капіталу та його структури, зміни складових капіталу і джерел його формування.

3)            визначення показників, що характеризують ліквідність, платоспроможність і фінансову стійкість підприємств.

Показники ліквідності застосовуються для оцінки можливостей підприємства виконати свої короткострокові зобов'язання. Платоспроможність означає наявність у підприємства коштів і еквівалентів, достатніх для розрахунків з кредиторської заборгованості, що потребує негайного погашення.

4)            аналіз динаміки рентабельності.

Показники рентабельності є відносними характеристиками фінансових результатів і ефективності діяльності підприємства. Вони вимірюють прибутковість підприємства.

Методика визначення рейтингової оцінки виробничо-економічного потенціалу  промислового підприємства

1.   Визначення рівнів виробничо-економічного потенціалу і їх характеристика наведена в табл. 1.

 

Таблиця 1. Характеристика рівнів виробничо-економічного потенціалу

Рівень (Категорія)

Характеристика рівнів

Коротка характеристика

Високий

(категорія А)

Діяльність підприємства прибуткова

Підприємство знаходиться в стані абсолютної рівноваги по всіх складових відповідно до всіх критеріїв оцінки та фінансово стабільне.

Середний

(категорія В)

Підприємство успішно існує в бізнесі, є труднощі, які долаються, оскільки працюють механізми адаптації

Низький

(категорія С)

Діяльність підприємства неприбуткова

Наявність хронічних порушень більшості параметрів всіх функціональних складових: проблеми із забезпеченням підприємством ОВФ, сировиною, матеріалами, трудовими ресурсами, неефективне їх використання. Фінансово нестабільне.

 

2.   Розробка узагальнюючих і приватних показників оцінки ефективності використання виробничо-економічного потенціалу по видам (основні і оборотні фонди, трудові ресурси).

3. Визначення порогових значень показників, визначених в п.2. з урахуванням рівнів виробничо-економічного потенціалу, визначених в п.1 [2].

Розподіл показників, які характеризують рівень виробничої складової  виробничо-економічного потенціалу підприємства, за категоріями наведено в табл. 2.

 

Таблиця 2 – Розподіл показників виробничої складової за категоріями

Назва показника

Категорія

А

В

С

Рівень  зносу і придатності основних фондів, %

менше 50

50…70

більше 70

Коефіцієнт  оновлення, вибуття та приросту основних фондів

0,7…1

0,5…0,7

менше 0,5

Фондовіддача

більше 1

0,7…1

менше 0,7

Рентабельність основних фондів,%

більше 50

20…50

менше 20

КВКО

менше 0,45

0,45…1,35

більше 1,35

З'їм сталі з 1 м2 площі пода печі за добу, т/м2

більше 13

12-13

менше12

Величина такту  прокатки

низька

середня

висока

Трудомісткість

менше 1

0,7…1

більше 1

Енергоємність

менше 1

0,7…1

більше 1

 

Розподіл показників, які характеризують рівень економічної складової  виробничо-економічного потенціалу підприємства, за категоріями наведено в табл. 3.

 

 

Таблиця 3 – Розподіл показників економічної складової за категоріями

Назва показника

Категорія

А

В

С

Частка змінних витрат в собівартості продукції,%

більше 80

50…79

менше 50

Співвідношення  зміни цін на сировину, матеріали і цін на продукцію

менше 1

0,7…1

більше 1

Рентабельність продукції, %

більше 50

20…50

менше 20

Рентабельність виробництва, %

більше 50

20…50

менше 20

 

Розподіл показників, які характеризують рівень фінансової складової  виробничо-економічного потенціалу підприємства, за категоріями наведено в табл. 4.

Таблиця 4 – Розподіл показників фінансової складової за категоріями

Назва показника

Категорія

А

В

С

1

2

3

4

Коефіцієнт фінансової незалежності

більше 0,5

0,3...0,5

менше 0,3

Коефіцієнт абсолютної ліквідності

більше 0,5

0,2...0,5

менше 0,2

Коефіцієнт покриття (платоспромож­ності)

більше 2,5

2,0...2,5

менше 2,0

Коефіцієнт загальної ліквідності

більше 1,0

1,0

менше 1,0

Тип фінансової стійкості

стабільна

нормальна

критична

Рентабельність усіх активів, %

більше 10,0

5,0... 10,0

менше 5,0

Рентабельність власного капіталу, %

більше 10,0

5,0... 10,0

менше 5,0

Продовження табл. 4

 

1

2

3

4

Коефіцієнт ефективності використання активів для виробництва продукції

більше 1,6

1,0... 1,6

менше 1,0

Коефіцієнт фінансового ризику

менше 0,5

0,7-.-0,5

більше 0,7

Частка накопиченого капіталу

більше 0,1

0,05...0,1

менше 0,05

 

 4. Привласнення кожному значенню показника, що потрапило в інтервал, визначеного в п.3., бальної характеристики. Найбільший бал повинен відповідати найсприятливішому інтервалу, найменший бал - найкритичнішому інтервалу.

5. Визначення мінімального і максимального значення бальної шкали в межах використовуваної групи показників [2].

Надання кожному показнику бальної оцінки, яка залежить від інтервалу, в який увійшли його фактичне значення, відбувається таким чином: показники категорії А, В і С оцінюються в 10, 6 і 2 бали відповідно.

Розрахунковий етап включає у себе наступні дії:

1) на основі початкових даних визначаються значення коефіцієнтів за складовими виробничого-економічного потенціалу підприємства з метою привласнення відповідних балів;

2) підсумовуються бали за складовими виробничого-економічного потенціалу підприємства;

3) визначається характеристика виробничого-економічного потенціалу підприємства залежно від одержаних балів і значущості складової.

 

 

 

Для вирішення проблеми оцінки виробничо-економічного потенціалу підприємств металургійної галузі доцільно використовувати запропоновану рейтингову систему оцінки. Застосування спрощеної методики уможливлює кількісно і якісно оцінити виробничо-економічний потенціал та виявити недоліки в діяльності підприємств.

Література:

1.   Ревуцкий Л.Д. Потенциал и стоимость предприятия. – М.: Перспектива, 1997. – С. 7.

2.   Старовойтов М.К., Фомин П.А. Практический инструментарий организации управления промышленным предприятием. - М.: Высшая школа, 2002

3.   Федонін О.С., Рєпіна І.М., Олексюк О.І. Потенціал підприємства: формування та оцінка: Навч. посіб. – 2-ге вид., без змін. – К.: КНЕУ, 2006. – С. 168–195.

4.   http://who-is-who.com.ua/bookmaket/gmk2007/1/2/1.html.