10. Економіка підприємств

Бескорса О. А.

Сумський національний аграрний університет

Система менеджменту якості як інструмент забезпечення конкурентних переваг підприємства

В умовах жорсткої конкурентної боротьби як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках виживання, розвиток та процвітання сільськогосподарських підприємств значною мірою залежить від рівня та стабільності якості продукції, що виробляється ними. Таким чином, проблема впровадження системи менеджменту якості стає нагальною і вимагає негайного вирішення. Менеджмент якості не є окремою складовою управлінської діяльності на підприємстві, він становить невід’ємну, основну її частину. Крім того, досвід іноземних компаній, що впроваджували систему менеджменту якості свідчить про те, що вона не вимагає значного збільшення витрат на виробництво продукції, а, перш за все – раціоналізації здійснення цих витрат, впорядкування процесів, що відбуваються на підприємстві, оптимізації структури організації.

На сьогодні лише невелика кількість підприємств впроваджують системи управління якістю. Основними причинами цього є: недостатній обсяг вільних оборотних коштів, необхідних на оплату висококваліфікованих іноземних менеджерів з якості; недостатня кількість вітчизняних фахівців з цього питання; відсутність необхідного досвіду оптимізації бізнес-процесів у вітчизняних менеджерів; нерозуміння вищим керівництвом компаній економічних та суспільних вигод від впровадження систем менеджменту якості; недостатній рівень корпоративної культури українських підприємств; недостатня кількість підприємств, які виходять на іноземні ринки збуту готової продукції; нестабільність зовнішнього економічного та законодавчого середовища діяльності підприємств та ін.

Питання впровадження менеджменту якості є надзвичайно важливим та актуальним для підприємств не тільки в Україні, а й у світі в цілому – відтак, на сьогодні розроблено велику кількість моделей управління якістю підприємства. Однією з найбільш популярних моделей менеджменту якості є модель, побудована на основі Міжнародних стандартів якості ISO 9000. Її популярність частково пояснюється необхідністю компаній, які виходять на міжнародні ринки збуту продукції, будувати свою діяльність за міжнародними стандартами а також виготовляти продукцію, яка відповідатиме цим стандартам. Сучасна система менеджменту якості ISO 9000 передбачає не тільки впорядкування документообігу, формалізацію розподілу повноважень та відповідальності та впровадження внутрішнього аудиту як інструменту контролю, а й впровадження принципів TQM в поєднанні з процесним підходом, що дозволяє значною мірою підвищити ефективність системи менеджменту якості.

Іншою не менш популярною моделлю управління якістю продукції є концепція „Шести сигма”, яка передбачає управління якістю продукції на основі усунення браку за рахунок аналізу результатів змін, вдосконалення та контролю процесів. Сигма – середньоквадратичне (стандартне) відхилення, індикатор ступеня відхилення ряду змін або результатів процесу, в економіці часто використовується для позначення вірогідності браку в виготовленій продукції. Таким чином, один сигма – показник, що відповідає кількості браку на рівні 691 462 випадки на мільйон, тобто більше 60% браку, що є надзвичайно низьким показником. В країнах пострадянського простору більшість підприємств працюють на рівні трьох сигма – тобто 66 807 випадків браку на мільйон одиниць виготовленої продукції, тобто 6,7% браку, що вважається прийнятним рівнем, однак за значних масштабів виробництва, втрати від браку є суттєвими. При чому, за статистичними дослідженнями, в більшості випадків витрати на ліквідацію одиниці браку значно перевищують валові витрати на її виготовлення. Найвищий рівень у шість сигма – 3 випадки браку на мільйон – є оптимальним рівнем, що ілюструє практично ідеальну роботу організації, дозволяє значною мірою підвищити ефективність діяльності підприємства та сприяє забезпеченню його конкурентних переваг. Концепцію „Шести сигм” для забезпечення конкурентних переваг, стабілізації позиції на ринку, покращення фінансових результатів використовували такі всесвітньо відомі компанії, як «Motorola», IBM, «General Electric», «Ford», «DuPont», «Microsoft».

Порівняльний аналіз найбільш популярних систем управління якістю свідчить про велику кількість спільних рис у них. Обидві системі побудовані на основі TQM (Total Quality Management – комплексний менеджмент якості), під яким розуміють управлінський підхід який фокусує основну увагу на якості процесів, статистичних даних, постійному вдосконаленні продукту та його якості, орієнтації на найбільш повне задоволення потреб споживачів. Концепція „Шість сигма” є лише більш впорядкованим та розширеним варіантом TQM. Крім того, обидві системи базуються на процесному підході – тобто розглядають управління як процес, що дозволяє ідентифікувати та виділити в усіх управлінських процесах таку функцію як регулювання, що значно полегшує оптимізацію цих процесів.

На наш погляд, для найбільш повного забезпечення конкурентних переваг підприємства надзвичайно важливим є впровадження дієвої системи управління якістю. Не залежно від того, яку систему менеджменту якості буде обрано організацією, вона повинна забезпечувати підвищення ефективності та надійності процесів, зниження кількості браку, зростання рівня задоволення споживачів продукції, бути динамічною, дозволяти постійне вдосконалення та поліпшення продукції підприємства.

Таким чином, в процесі дослідження встановлено, що система менеджменту якості – це систематизована діяльність керівництва підприємства або організації, спрямована на створення таких умов виробництва та діяльності, які були б необхідними та достатніми для створення продукції високої та стабільної якості. Обґрунтовано оптимальним для забезпечення стійких конкурентних переваг підприємства, на наш погляд, є впровадження системи управління якістю ISO на вимогу міжнародних ринків готової продукції, із впровадженням елементів та систем показників, запозичених з інших систем.