Івко Андрій Володимирович

ст. викладач каф. фінансів та банківської справи

Кременчуцького інституту

Дніпропетровського університету економіки та права

АНАЛІЗ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ФОРМУВАННЯ СТРУКТУРИ ФІНАНСОВОГО КАПІТАЛУ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ

Управління структурою капіталу є однією з найважчих проблем, які вирішуються в процесі управління фінансами організацій. Особливої актуальності ця проблема набуває для акціонерних товариств, які безпосередньо взаємодіють з ринком капіталу.

На формування структури капіталу спричиняє вплив безліч факторів: галузева приналежність підприємства, стадія життєвого циклу підприємства, кон’юнктура товарного та фінансового ринків, рівень рентабельності, коефіцієнт операційного левериджу, відношення кредиторів до підприємства, рівень оподаткування прибутку, тощо.

Однак, на наш погляд, саме галузева приналежність підприємства в більш значній мірі впливає на формування структури фінансового капіталу підприємств ніж інші фактори, які здійснюють вплив на формування структури капіталу. Наприклад, в сільському господарстві та будівництві спостерігається значна зміна структури капіталу в залежності від сезону, і навпаки, таких коливань майже не спостерігається на підприємствах легкої промисловості (виробництво харчових продуктів, текстильна промисловість, тощо), підприємств галузі освітніх послуг.

За даними Державного комітету статистики України була простежена динаміка структури фінансового капіталу підприємств, за кожний квартал, починаючи з 2006 по ІІ квартал 2009 року за основними видами економічної діяльності.

Простежимо динаміку структури фінансового капіталу підприємств за видами економічної діяльності станом на 30 червня 2009 року.

Рис.1 Структура фінансового капіталу підприємств за видами економічної діяльності на 30.06.09р

Як видно з рис. 1 структура фінансового капіталу в значній мірі залежить від галузевої приналежності підприємства.

Найменші долі власного капіталу (4,3 та 8,3%) спостерігаються у підприємств оптової та роздрібної торгівлі, в той час, як найбільша її частка (58,9%) – у підприємств транспорту та зв’язку. Така ситуація є характерною для обраних галузей, оскільки специфіка підприємств оптової та роздрібної торгівлі в тому, що вони працюють за схемою: закупка (кредиторська заборгованість) -продаж (отримання виручки від реалізації) – повернення кредиторської заборгованості. Тому не дивно, що частка поточних зобов’язань в даних галузях найбільші (80,4% - оптова та 61,6% - роздрібна). Щодо підприємств транспорту та зв’язку – то цей вид діяльності (як і промисловість та операції з нерухомістю) вимагає від підприємств більш високої фінансової незалежності, тобто можливості покривати свої зобов’язання за рахунок власних, а не позикових коштів.

Як відомо, у складі забезпечень наступних витрат і платежів відображаються нараховані у звітному періоді майбутні витрати та платежі, а також залишки коштів цільового фінансування і цільових надходжень, які отримані з бюджету та інших джерел. Найбільша доля за цією статтею спостерігається у діяльності підприємств будівництва (9,6%), адже вони можуть мати деякі гарантійні зобов’язання на виплату у майбутньому.

Також, підприємства роздрібної торгівлі (29,5%) та будівництва (20,3%) мають найбільші частки довгострокових зобов’язань, що пояснюється наявністю у них значної кількості довгострокових кредитів банків, довгострокової заборгованості підприємства щодо зобов'язання із залучення позикових коштів (крім кредитів банків), на які нараховуються відсотки та інших довгострокових фінансових зобов’язань.

До складу доходів майбутніх періодів включаються доходи, отримані протягом поточного або попередніх звітних періодів, які належать до наступних звітних періодів. Найбільша їх частка (6,2%) у складі підприємств сільського господарства, мисливства та лісового господарства, поряд з 0,1% в оптовій, роздрібній торгівлі та операціях з нерухомістю.

Отже, структура фінансового капіталу підприємств України має свої характерні особливості та специфічні риси, залежно від обраного виду економічної діяльності.

Розглянемо динаміку структури фінансового капіталу окремо за кожним видом економічної діяльності за три роки окремо.

Рис.2 Динаміка структури фінансового капіталу підприємств сільського господарства, мисливства, лісового господарства

Оскільки сільське господарство пов’язане з виробництвом і реалізацією сезонної продукції, то відповідно можна простежити зменшення довгострокових зобов’язань у третьому кварталі кожного року (у 2006 році на 3% порівняно з другим кварталом; у 2007 році - на 6% та на 2% у 2008 році відповідно), оскільки саме на нього припадає сезон збору врожаю. Це також пояснює збільшення частки за статтею «Забезпечення наступних витрат і платежів» (у 2006 році на 0,2% порівняно з другим кварталом; у 2007 році - на 2,6% та на 3,3% у 2008 році відповідно), оскільки може бути здійснений прогноз на майбутні витрати та платежі, пов’язані із закупівлею насіння, техніки, також заплановані витрати на оплату майбутніх відпусток, гарантійні зобов'язання, а також залишки коштів цільового фінансування і цільових надходжень, які отримані з бюджету ( державні програми підтримки та розвитку галузі сільського господарства).

Рис.3 Динаміка структури фінансового капіталу підприємств, пов’язаних з будівництвом

Щодо підприємств галузі будівництва, то тут можна простежити чітку динаміку зменшення на протязі трьох років власного капіталу та збільшення довгострокових зобов’язань. Специфіка даної галузі – значні фінансові інвестиції, тобто широке використання позик та кредитів. Таке заміщення власного капіталу позиковим з одного боку - підриває фінансову незалежність даних підприємств, а з іншого - підвищується можливість використання ефекту фінансового левериджу.

Рис.4 Динаміка структури фінансового капіталу промислових підприємств

У промислових підприємствах, підприємствах оптової та роздрібної торгівлі різких коливань у структурі не простежується, окрім динаміки росту довгострокових зобов’язань на протязі трьох років. Звичайно, розширення виробництва, заміна старого устаткування та просто виживання в умовах постійного росту цін на сировину та кризовими явищами в економіці, підприємства вдаються до довгострокових кредитів банків, залучення позикових коштів.

Рис.5 Динаміка структури фінансового капіталу підприємств транспорту та зв’язку

Розвиток і вдосконалення транспорту здійснюється відповідно до національних програм з урахуванням його пріоритету та на основі досягнень науково-технічного прогресу і забезпечується державою. Тому спостерігається зростання на протязі трьох років долі забезпечень наступних витрат та платежів, до яких, можливо, входять залишки коштів цільового фінансування і цільових надходжень, які надаються державою.

Таким чином, галузева приналежність здійснює прямий безпосередній вплив на формування структури фінансового капіталу підприємства. Збільшення питомою ваги довгострокових зобов’язань в структурі фінансового капіталу в динаміці є наслідком фінансово-економічної кризи.