к.е.н., старший викладач Гук Н. А.

Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка

СУТНІСНО РОЗБУДОВЧІ ЗАСАДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАЙНЯТОСТІ ЯК ВІДПОВІДЬ ВИКЛИКАМ СУЧАСНОГО СУСПІЛЬНОГО РОЗВИТКУ

Зміни, які переживає українське суспільство, що знаходиться в умовах інформаційних змін, характеризується відповідністю ряду теоретичних положень у сфері дослідження розвитку вільних та часткових форм зайнятості як детермінант нових ризиків та вразливості, в основі яких покладено домінанту експансії безробіття. Тим самим засвідчуючи нетотожність між новими підходами до аналізу трудових процесів, наголошуючи на важливості вирішення проблем щодо задоволення потреб ринку праці із врахуванням нових вимог до змісту й характеру трудової діяльності як фактора трансформації зайнятості населення.

Дедалі більше суспільство усвідомлює, що змінюється основна субстанція економіки - головними стають знання та інформація, на яких все більше базуються всі галузі світового господарства, і власне «людина, яка пізнає». Поступово працівник опиняється в епіцентрі безпрецедентного впливу інформаційних потоків, що зумовлює необхідність виходу за традиційні для індустріального способу виробництва стереотипи пошуку робочих місць. Біфуркаційні моменти сучасних цивілізаційних змін посилюють конкуренцію на ринку праці, яка виступає ефективним координаційним інструментом, дійовим механізмом відтворення інноваційного потенціалу, узгодження економічних інтересів різних суб’єктів. Крім того, вона надає населенню реальні можливості вільного вибору господарського маневру, культивує ринковий компонент практичних навичок і знань. Через нововведення працівники реалізують свій інноваційний потенціал і конкурентні позиції, а для їх більшості інновації сьогодні стають і умовою виживання на ринку праці. Мета, яка спонукає населення до такої діяльності, лежить у площині одержання ним зиску або набуття переваг від домінування на певному ринку праці як регіонального, так і глобального рівнів. Працівникові, що займається конкретним видом трудової діяльності, складно виявити всі реальні чинники, що сприяють чи перешкоджають розвитку інноваційного процесу, оскільки, як показують дослідження, розвиток інновації може бути різним, залежно від її характеру і типу. Тому й форми організації зайнятості, масштаби і способи впливу на неї теж різні.

Необхідно зупинити як еміграцію значної частини талановитої молоді, так і масовий перехід її у сфери комерційної діяльності, де часто задля більшого заробітку здібні, творчо обдаровані люди працюють не за своїм покликанням і не за спеціальністю, втрачаючи фах, де поступово згасає їх творчий запал. Слід більше коштів вкладати в освіту, науку та на інноваційне перетворення економіки, стимулювати творчість, конструкторську і винахідницьку діяльність, вміння знаходити неординарні рішення і брати на себе відповідальність за їх практичне втілення. При цьому, державна політика у сфері забезпечення зайнятості повинна бути спрямована на визначення соціально-економічних пріоритетів, якісних і кількісних критеріїв, що характеризують ефективність інформаційного напряму розвитку економіки, які покладені в основу стратегічної політики держави. Для вирішення цих проблем все більша кількість регіональних центрів зайнятості та науково-дослідних інститутів змушена вдаватися до проведення широкомасштабних та багатоцільових досліджень, планування, створення системи формування попиту на робочу силу відповідного кваліфікаційного рівня. Звичайно, що в реалізації такої стратегії повинні бути задіяні вищі заклади освіти, інноваційні структури, важливу роль має відіграти ініціатива підприємств.

За умов, що нині склалися в нашій країні, найсприйнятливішим варіантом державної політики, на думку автора, є політика «інформаційно-технологічного поштовху», здійснення якої дозволить закласти підвалини поступових прогресивних змін структури існуючого рівня зайнятості у напрямі зростання ролі інтелектуальної праці. Така ціленаправлена політика підготує перехід до здійснення іншого її варіанту, при якому у розподілі населення та виборі напряму трудової діяльності вирішальне значення належатиме ринковому механізму та інформаційній складовій. Пріоритетність останньої проявляється у спрямовуючому функціонуванні ринку праці та скороченні числа безробітних, шляхом забезпечення безперервного інформаційного взаємозв’язку між даними про вакансії та пропозицією робочої сили.

На сьогодні ми не в змозі повністю легалізувати тіньовий сектор зайнятості, що породжує такий феномен як тіньова інфраструктура, а також змінити ставлення до ринку праці не забезпечивши переходу до нового економічного мислення. Про інформаційну спрямованість ринку праці доводиться, на тепер, говорити періодично з метою становлення та забезпечення ним належної реалізації своїх функцій у конкретних українських умовах. Адже, замість того, щоб концентрувати зусилля на розвитку інформаційно-комунікаційних технологій, інноваційно-знаннєвих виробництв, в Україні щороку створюється близько 1 млн. місць, левову частку яких можна кваліфікувати як робочі місця здебільш індустріальної, інколи доіндустріальної доби, які розширюють гетто маргінальної зайнятості, консервують її неефективну структуру й унеможливлюють суттєві зрушення на краще в якості життя населення.

Виходячи власне з цього обґрунтування кінцевою метою формування інфраструктури підтримки ринку праці як невід’ємного компоненту трудових відносин повинно стати не тільки створення сприятливих системних умов для діяльності суб’єктів господарювання, але й вирішення загальнонаціональних завдань: створення нових робочих місць, зростання виробництва, забезпечення його структурної перебудови, вирівнювання диспропорцій, що склалися в економічному розвитку регіонів, а також централізація прийняття рішень про створення інноваційних структур на вищому рівні влади.

Авторська карточка

П.І.Б.	Гук Наталія Андріївна
Домашня адреса (поштовий індекс)	вул. Козацька 14/1, м. Дрогобич, обл. Львівська, Україна 82100
Мобільний телефон	8 096 256 43 57
Місце роботи (установа, кафедра)	Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, кафедра економіки
Посада	Старший викладач кафедри економіки Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка
Науковий ступінь	Кандидат економічних наук
E-mail	Tatomur@gmail.com
Секція	Економічна теорія