Понура Л

Східноєвропейський університет економіки та менеджменту

Регіональний розвиток сільського господарства в сучасних ринкових умовах

Ефективність сільськогосподарського виробництва є однією з найважливіших економічних проблем суспільного буття. Тут акумулюється в тісному поєднанні використання сукупності природних, організаційно-економічних, технічних, технологічних факторів, які забезпечують процес відтворення суспільного виробництва. На його результативність впливають у сільському господарстві грунтово-кліматичні умови, забезпеченість робочою силою, матеріально-технічними засобами, фінансовими ресурсами тощо. Підвищення ефективності аграрного виробництва належить до вирішальних умов поліпшення матеріального добробуту населення країни, здійснення соціальних перетворень на селі.

Дослідженням проблеми підвищення ефективності виробництва сільськогосподарської продукції науковими установами завжди приділялась належна увага. До того ж, проблема підвищення ефективності виробництва є багатопланова і різновекторна за змістом і сутністю і разом з тим характеризується можливостями розширення використання у виробничо-технологічному процесі нових досягнень науково-техніко-технологічного прогресу.

Потребують поглиблення і розширення дослідження ефективності аграрного сектора економіки в умовах становлення і розвитку продовольчого ринку, створення і функціонування організаційно-правових структур на приватній основі на землю і засоби виробництва, формування нових виробничих відносин на селі [1, с. 9].

В цих умовах особливого значення набувають дослідження ефективності регіонального розвитку сільськогосподарського виробництва. Слід підкреслити, що в залежності від найбільш відчутного впливу на результат виробничої діяльності тих або інших чинників, формується і відповідна ефективність – технологічна, організаційна, економічна тощо.

Здійснення дослідження впливу окремих факторів на ефективність виробництва дасть можливість управляти цим складним соціально-економічним процесом.

Необхідність розв’язання проблем, пов’язаних з підвищенням ефективності сільськогосподарського виробництва мають суттєве значення у розвитку агропромислового виробництва.

У кожній державі, як і в будь-якому суспільстві сільське господарство є однією із життєво необхідної галузі народного господарства і головною галуззю агропромислового комплексу країни. Статистика повідомляє, що понад 80 % фонду споживання формується за рахунок продукції сільського господарства, тому виробництво її є найбільшою умовою для існування людства. Від рівня розвитку сільського господарства залежить рівень життя і доходів на душу населення, рівень споживання товарів і послуг, соціальні умови життя.

Найважливішим показником, який характеризує діяльність підприємства є ефективність виробництва. Ефективність виробництва – це комплексне відбиття кінцевих результатів використання засобів виробництва, її робочої сили за певний проміжок часу. Родовою ознакою ефективності (продуктивності) є необхідність досягнення мети виробничо-господарської діяльності підприємства з найменшими витратами суспільної праці або часу [2, с. 108].

Економічну ефективність відображають через різні вартісні показники, що характеризують проміжні та кінцеві результати виробництва на підприємстві. До таких показників належать: обсяг товарної продукції, чистої або реалізованої продукції; величина одержаного прибутку, рентабельність виробництва; економія тих чи інших видів ресурсів, або загальна економія від зниження собівартості продукції, продуктивність праці.

Підвищення економічної ефективності сільського господарства передбачає збільшення виробництва і підвищення якості сільськогосподарської продукції при одночасному зменшенні затрат праці і матеріальних засобів на одиницю продукції. Розв’язання цієї проблеми нерозривно пов’язане з подальшою виробничою інтенсифікацією сільського господарського виробництва, в процесі якої забезпечується підвищення врожайності сільськогосподарських культур та продуктивність худоби та птиці. В сучасних умовах сільське господарство розвивається переважно на основі інтенсифікації, що є основним джерелом підвищення його економічної ефективності.

Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва означає одержання максимальної кількості продукції з одного гектара земельної площі, від однієї голови худоби при найменших затратах праці і коштів на виробництво одиниці продукції. Ефективність сільського господарства включає не тільки співвідношення результатів і витрат виробництва, в ній відбиваються також якість продукції і її здатність задовольняти ті чи інші потреби споживача. При цьому підвищення якості сільськогосподарської продукції вимагає додаткових затрат живої і уречевленої праці [3, с. 10].

Сільське господарство має великий економічний потенціал, насамперед значний обсяг діючих виробничих фондів. Тому поліпшення використання їх є одним з найважливіших завдань, розв’язання якого сприятиме підвищенню ефективності сільськогосподарського виробництва. Рівень ефективності, що виражається відношенням маси вироблених продуктів до трудових затрат, об’єктивно спрямовується до свого максимуму, оскільки рівень здібностей працівників зростає, а умови сільськогосподарського виробництва під впливом науково-технічного прогресу постійно вдосконалюються.

Підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва сприяє зростанню доходів господарств, що є основою розширення і вдосконалення виробництва, підвищення оплати праці і поліпшення культурно-побутових умов працівників галузі. Суть проблеми підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва полягає в тому, щоб на кожну одиницю витрат - матеріальних, трудових і фінансових – досягти істотного збільшення обсягу виробництва продукції, необхідної для задоволення матеріальних і культурних потреб суспільства.

Підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва є вирішальною передумовою прискореного розвитку агропромислового комплексу і подальшого зростання результативності економіки країни.

Література:

1. Агропроизводство в развивающихся странах // Экономика сельского хозяйства. - 2008. - №11. - С. 8-14.

2. В.В.Безуглий, С.В.Козинець Регіональна економічна та соціальна географія світу: Посібник. – К.: Академія, 2006. – 566 с.

3. Захаров Ю. Проблемы развития АПК // Экономист. - 2009. - №1. - С. 5-11.