Финансовые отношения

К. е. н. Тимченко О. М.

ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», Україна

Податковий борг у контексті теорії раціональних очікувань і теорії перспектив

Оскільки податковий борг виникає у результаті взаємодії платників та держави, то, вочевидь, кожний з учасників податкових органів слідкує за діями одне одного, намагаючись передбачити їх наперед. У зв’язку з цим логічним представляється дослідження податкового боргу в контексті теорії раціональних очікувань. Її основоположник – американський економіст, лауреат Нобелівської премії (1995) Р.-Е. Лукас (р. н. 1937). Науковець виходить з того, що суб’єкти господарювання не схильні пасивно очікувати змін, які можуть статися завдяки певним діям органів влади. Підприємці, менеджери, громадяни намагаються зрозуміти логіку їхніх дій, які впливають на процес господарювання та формування доходів. Вони не лише об’єкти регулювання і контролю. «У них є свої мізки, і очікування людей такі ж важливі для економіки, як і економічна політика уряду» (цит. за [1, с. 141]). У математичній моделі Р.-Е. Лукаса єдиним параметром є ціна. Чи можливо ідею американського вченого застосувати для встановлення закономірностей фіскальної поведінки платників податків? Що очікують останні і як це впливає на виконання зобов’язань перед бюджетом. В умовах нестабільності податкового законодавства і браку коштів бюджету для покриття навіть поточних витрат платники очікують збільшення ставок податків. Особливо це характерно для лікеро-горілчаної та тютюнової галузей. Збільшення ставок акцизного збору призводить до зростання ціни, що при незмінному попиті матиме наслідком надлишок пропозиції. Щоб забезпечити дохідність, принаймні на попередньому рівні, суб’єкти господарювання шукатимуть способи тінізації виробництва та продажів, приховування об’єктів оподаткування, відтак належні суми податків до бюджету не надійдуть.

Платники-боржники, очікуючи рішення уряду про списання або реструктуризацію податкової заборгованості, накопичують значні суми боргу, що тільки загострює проблему невиконання зобов’язань перед бюджетом.

Очікуючи позитивних зрушень у соціально-економічному розвитку суспільства на основі довіри новому уряду, платники податків можуть суттєво поліпшити фінансову дисципліну вчасно розраховуючись с бюджетом, відтак мінімізувати податковий борг. Разом з цим платники, чиї інтереси представлені в новій владі, можуть ухилятися від сплати податків, очікуючи, що до них не будуть застосовуватись контрольні заходи.

Отже, раціональні платники використовують усю наявну інформацію, що дає їм можливість приймати рішення, які максимізують їхній добробут за рахунок невиконання податкових зобов’язань перед бюджетом, що призводить до податкового боргу.

Теорія раціональних очікувань дозволяє виявити закономірності поведінки платника, які слід враховувати при розробці і реалізації заходів з боку держави в системі управління податками, зокрема податковим боргом. Зауважимо, що прибічники теорії раціональних очікувань вважають, суб’єкти господарювання, знаючи встановлені державою правила і передбачаючи їх зміну, будуть нейтралізувати державний вплив. Звідси напрошується висновок, що на будь-які дії уряду знайдеться протидія. Дійсно, це так. Дії уряду, спрямовані на мінімізацію податкового боргу і запобігання його виникненню в майбутньому, можуть бути ефективними лише певний час. При зміні поведінки платників слід коригувати й управлінські рішення. До речі, уряд також може передбачати наперед поведінку платників, і враховувати очікування при прийнятті управлінських рішень.

Альтернативною до теорії раціональних очікувань є теорія перспектив, розроблена лауреатом нобелівської премії 2002 року Д. Канеманом (р. н. 1934) і А. Тверські. Вчені на противагу теорії раціональних очікувань виводили свої висновки із особливостей поведінки того чи іншого суб’єкту за умов ризику. Такий підхід кореспондує з нашим дослідженням, оскільки платники приймають рішення щодо сплати податків в умовах невизначеності та конфліктності. Науковці дійшли висновку, що люди швидше готові взяти на себе більший ризик, щоб уникнути втрат, ніж одержати додаткову премію за більшого ризику. Це зумовлене особливостями людської психіки, коли радість від виграшу є значно меншою, ніж гіркота від програшу [1, с. 222]. У нашому випадку платник порівнює перспективи своєчасної сплати податків і порушення термінів виконання зобов’язань перед бюджетом. У першому випадку він понесе втрати у розмірі суми податку, у другому – у розмірі суми податку та штрафних санкцій і пені. Явно, програш більший ніж виграш, і це відомо заздалегідь, проте є платники, які вибирають другий варіант і нам треба буде з’ясувати в процесі дослідження – чому. Якщо платник заборгував бюджету через приховування об’єктів оподаткування, то свій виграш він оцінює у розмірі суми несплаченого податку за умови, що факт приховування не буде виявлений у процесі контролю. Станеться це чи ні заздалегідь невідомо. Але, враховуючи, що психологічно індивід переоцінює малі ймовірності і недооцінює середні та великі, то навіть якщо ймовірність виявлення під час контролю мала, він може прийняти рішення на користь виконання податкових зобов’язань у повному обсязі. Звідси висновок, що й за недостатньо ефективної перевірочної роботи контрольних органів, сам факт їх функціонування, має спонукати платників не порушувати податкове законодавство. На жаль, реалії не відповідають цим теоретичним постулатам. Проте, ми не будемо спростовувати дану теорію, а припустимо, що існують й інші чинники, які спричиняють податковий борг. Шукаючи шляхи мінімізації податкової заборгованості не варто розраховувати, що це станеться завдяки психологічним особливостям індивідів. Без ефективного менеджменту тут не обійтися. Можливо дієві управлінські заходи впливатимуть і на психологію платника, підсилюючи властивість не ризикувати, щоб уникнути втрат.

Литература:

1. Довбенко М. В. Сучаснаекономічна теорія (Економічна нобелелогія): [навч. посібник] / Довбенко М. В. – К.: Видавничий центр «Академія», 2005. – 336 с.