Ас. Романко О.П.

Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу

Закономірності і принципи вивчення курсу „Основи економічної теорії“

Ефективність навчального процесу закономірно залежать від того, наскільки вдається забезпечити єдність дій викладачів із студентами. Ці дії мають зовнішній і внутрішній характер, тобто закономірності педагогічного процесу відображають його зв’язки із суспільним середовищем та внутрішніми зв’язками, тісно пов’язані із суспільними процесами і залежать від рівня розвитку економіки, політичної системи тощо. Тому основна закономірність проведення навчального процесу полягає в тому, що мета, завдання, зміст, форми і методи навчально-виховного процесу залежать від соціально-економічних та ідеологічних потреб суспільства. Так, економічна криза, яку переживає нині Україна негативно впливає на процеси в сучасній вищій школі, поскільки існує залишковий принцип фінансування культурно-освітньої сфери. Завдання, зміст, форми і методи навчального процесу залежать не тільки від потреб, а й від можливостей суспільства.

Управління цілісним процесом навчання розпочинається з проектування його цілей і завдань. Курс „Основи економічної теорії“ вивчається студентами нафтових спеціальностей на третьому курсі. Робоча програма курсу включає всього 108 годин (3 кредити), в тому числі лекцій 18 годин (0,5 кредиту), практичних занять 36 годин (1 кредит), самостійна робота 54 години (1,5 кредитів). В програмі чітко виписана мета вивчення, завдання та перелік дисциплін, що забезпечують вивчення даного курсу.

Відпрацювання навчального матеріалу відбувається за певними модулями (блоками), яких є п’ять, зокрема:

1. Загальнотеоретичні основи курсу (М1)

2. Основи макроекономіки (М2)

3. Основи мікроекономіки (М3)

4. Управління у ринковій економіці (М4)

5. Сучасне світове господарство (М5)

В свою чергу модулі розбиті на змістовні модулі (ЗМ) та навчальні елементи (НЕ). Така конструкція розглядається як деякий обсяг навчальної інформації, що має самостійну логічну структуру і зміст, який дозволяє оперувати цією інформацією в процесі розумової діяльності студента. Модульна організація змісту навчання вимагає глибокої аналітико-логічної роботи над змістовим навантаженням. Інша умова реалізації модульної системи навчання дає можливість виділити основні методи дидактики, які б забезпечили:

· впровадження різних видів стимулювання самостійного оволодіння студентами необхідного навчального матеріалу;

· забезпечення об’єктивності в оцінюванні знань;

· підвищення відповідальності студентів за результати своєї праці;

· систематичність засвоєння програмного матеріалу [1].

Якщо закономірності виражаються зв’язком потребою вивчення цього навчального курсу і одержаними результатами знань, то принципи грунтуються на спрямування педагогічного процесу, його цілей, змісту і методики організації.

Визначення єдиних принципів цілісного педагогічного процесу зумовлюються специфікою навчального предмету і характеризується своєрідним змістом, формами і методами педагогічної діяльності.

Принцип цілеспрямованості навчального процесу. Він спрямовує зміст і організацію вивчення курсу. Для студентів розроблений інформаційний пакет, який складається з робочої програми, навчальних посібників і методичних матеріалів тестового контролю знань, розробляються дидактичні матеріали дистанційного навчання. Під час вивчення дисципліни використовується система трансферу кредитів (EСTS), яка дає змогу відобразити обсяг роботи з даного предмету навчального плану відносно загальної кількості роботи (лекцій, практично-семінарських занять, консультацій, самостійної роботи, іспиту). Зокрема, кредити, які відводяться на лекції, практично-семінарські занять та самостійну роботу відносяться між собою як 1:2:3.

Принцип науковості змісту предмету. Цей принцип реалізується передусім при розробленні навчальних програм, підручників, завдань самостійної роботи, тематики наукової роботи студентів. Згідно цього принципу студенти комплексно вивчають економічні відносини, грунтовно пізнають проблеми ефективного використання суспільством виробничих ресурсів і шляхів задоволення максимальних потреб. В процесі викладання дисципліни студенти повинні знати суть економічних законів, категорій, вміти всебічно обргунтовувати необхідність і шляхи вдосконалення прогресивних форм власності, розробляти наукові основи управління підвищення ефективності виробництва з метою зростання життєвого рівня населення.

Принцип систематичності і послідовності. Цей принцип реалізується у різних формах планування. викладачі розробляють композиційні наповнення лекційних, практично-семінарських занять, тематику консультацій та наукових робіт, види самостійної роботи. Перевірка і оцінка знань теж підлягають цьому принципу, поскільки здійснюється управлінська функція між викладачем і студентом в одержані об’єктивної інформації про ступінь засвоєння навчального матеріалу.

Період навчання можна поділити на певні послідовні етапи: операційно-мотиваційний та операційно-пізнавальний.

Завданням операційно-мотиваційного етапу є визначення готовності студентів до оволодіння програмним матеріалом. Цю готовність можна оцінити через тестування, за допомогою якого визначають загальний рівень знань та психологічну готовність студентів до вивчення цього предмету. Це дає можливість корегувати навчальний процес. На операційно-пізнавальному етапі відбувається засвоєння знань, вмінь і навичок. Цей етап є тривалим і реалізується як в аудиторний час, так і під час самостійної роботи та виконання індивідуальних навчально-дослідних завдань.

Принцип вибору оптимальних методів навчальних технологій (інноваційних методик). Основною формою активізації навчальної діяльності студентів є лекційні заняття, на яких викладач подає основні теоретичні положення, використовуючи діалоги, дискусії, полеміку та інформаційні технології. Методика проведення практично-семінарських занять залежить від поставлених дидактично-методичних завдань. Найчастіше на заняттях використовуються індивідуально-кооперативна діяльність студентів, що дає змогу використовувати дискусії, полеміки, різні види ігор, презентації [2]. В останній час серед інноваційних методів навчання на одне з перших місць виходить метод контактних ситуацій, або Кейс-метод [3, 4].

Література:

1. Романко О.П. Впровадження кредитно-модульної системи при вивченні курсу „Основи економічної теорії“. Матеріал V міжнародно-практичної конференції. Розділ 7. „Економічні науки“. Przemysl. NAUKOWA PRZESTRZEN EUROPY 2009.

2. Романко О.П. Використання інноваційних методик при вивченні курсу „Основи економічної теорії“. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. KROK DO BUDOUSTI. Pedagogika. Praha. 2009.

3. Романко О.П. Нова роль викладача як важлива передумова ефективного застосування методу конкретних ситуацій. Матеріали конференції „Педагогічна майстерність викладачів у вузі: теорія, практика, проблеми“. ІФНТУНГ. 2008.

4. Застосування методу конкретних ситуацій при вивченні курсу „Основи економічної теорії“. Матеріали ІІ міжнародної наукво-практичної конференції „Проблеми впровадження кредитно-модульної системи очима студентів та викладачів“. ХДТУБА. 2008.