Право/ 5. Уголовное
право и криминология
Сіренко
Оксана Володимирівна
Національний
університет державної податкової
служби України
Інформація є суттєвим елементом
суспільних відносин. Засоби масової інформації це четверта влада, які активно
формують громадську думку, створюють політико-правовий, науково-технічний,
економічний фон й наші уявлення про моральне, доступне і заборонене.
Науковці вважають, що інформація в сфері профілактики злочинів, як і будь-яка інша соціальна інформація має різні якості і особливості, які впливають на процес задоволення інформаційних потреб. Практична необхідність використання в ході профілактичної діяльності величезного об’єму інформації, складність задоволення інформаційних потреб профілактики зумовлюють актуальність вивчення якостей інформації з позицій правознавства в цілому і кримінологічної теорії зокрема.
Інформацію можна поділити на політичну, економічну, демографічну, правову, соціально-психологічну та кримінологічну. На останньому виді ми і зупинимось.
На думку вчених, кримінологічна інформація представляє собою вид соціальної інформації, змістом якої являються теоретичні положення і емпіричні дані, отримані або оцінені на основі теорії і методики кримінології.
Містить така інформація дані, які стосуються злочинності в цілому, її причин і умов, особи злочинця та профілактики як злочинності в цілому, так і профілактики окремих видів злочинів. Кримінологічна інформація поділяється в залежності від її співвідношення з дійсністю на: інформацію про сучасність і інформацію про майбутнє (прогностичну і планову); за джерелами – на офіційну і неофіційну; за відношенням до системи попередження злочинів – на зовнішню і внутрішню; за ступенем організованості – на систематизовану і несистематизовану. Кримінологічна інформація може бути поділена також на пряму і зворотну.
Американський кримінолог Жоржетта Беннет відмічає, що інформація буде ключем до контролю злочинності в майбутньому.
Як показує досвід зарубіжних країн, зокрема США, інформування громадян про приводи до розвитку конфліктів, а також про ознаки осіб, які мають підвищену схильність до конфліктів, є корисним в плані віктимологічної профілактики. Державна програма по профілактиці насилля в США серед багатьох заходів передбачає і наступні:
- рекомендації засобам масової інформації про обов’язковий перегляд програм телебачення і змісту друкованих видань з метою скорочення реклами насилля;
- залучення засобів масової інформації до проведення пропаганди, яка сприяє скороченню насилля.
В Канаді однією з форм профілактики злочинів є ведення специфічних досьє практично на всіх її жителів. Інформація, яка міститься в цих досьє надає вагому допомогу в профілактиці і розслідуванні злочинів.
З огляду на викладене, вважаємо, що слід більше уваги приділяти інформації при здійсненні профілактики злочинів взагалі і злочинів, які вчинюються неповнолітніми зокрема. Науковці відмічають, що в даний час система профілактичного обліку осіб, які представляють оперативний інтерес, не враховує їх віктимологічні якості і, як наслідок не може слугувати джерелом об’єктивної інформації. В той же час законослухняні особи, які володіють високою потенційною віктимністю, взагалі залишаються поза полем зору правоохоронних органів. Віктимологічний облік дозволить скоротити кількість осіб, які знаходяться на обліку як потенційні правопорушники, і зосередити увагу на особах, які потребують посилених мір по забезпеченню їх особистої і майнової безпеки (для осіб з позитивною поведінкою він має бути добровільним).
Найбільш кардинальними заходами, що засновані на даних віктимологічного аналізу є заходи, спрямовані на „усунення ситуацій заподіяння шкоди”.
Що стосується віктимологічної профілактики серед неповнолітніх, то тут можна застосовувати наступні заходи, пов’язані з використанням інформаційного забезпечення:
- виступи через засоби масової інформації спеціалістів – юристів, психологів, педагогів – з практичними рекомендаціями, як уберегти себе від злочинних посягань;
- оперативне інформування населення про кримінальну ситуацію в регіоні з метою упередження можливих злочинних зазіхань;
- висвітлення в засобах масової інформації антисуспільної діяльності неформальних підліткових угрупувань та пропаганда альтернативних їм організацій.
Крім цього необхідно проводити роботу по вивченню та створенню спеціальних інформаційних документів на найбільш небезпечні у віктимному відношенні об’єкти та ділянки території (кількісні і якісні характеристики злочинів, скоєних на даному об’єкті, даній території; типові категорії злочинців і їх жертв стосовно даного об’єкта, даної території; найбільш типові по виникненню і реалізації кримінальні ситуації). Ці документи мають систематично поповнюватись даними про конкретні злочини, злочинців і потерпілих.