Политология/ Проблемы европейской интеграции в странах постсоветского лагеря

Костіна Н.А.

Полтавський університет економіки і торгівлі

Європейський союз: сутність, мета, механізми створення

Актуальність. Процес глобалізації означає поширення будь-якого суспільного процесу на два і більше контингенти, тобто розповсюдження його по світу. Міжнародна економічна інтеграція характеризується сплетінням економік різних країн, проведенням узгодженої державної політики як у взаємних економічних відносинах, так і у відносинах з третіми країнами.

Мета роботи. Охарактеризувати сутність Європейського Союзу, його вплив на міжнародну економічну інтеграцію.

Результати дослідження. Відправним моментом інтеграції в Західній Європі стало утворення в 1951 році європейського Об’єднання Вугілля і Сталі (ЄОВС). Пізніше виникли Європейське Економічне Співтовариство (СЕС) і Євратом. На основі цих трьох співтовариств і виник сучасний Європейський Союз – ЄС. У 1987 році між членами Європейських співтовариств був підписаний Єдиний європейський акт, за яким передбачалося створення Сполучених Штатів Європи, в межах яких не мало би бути національних кордонів і перепон на шляху переміщень людей, капіталів, товарів і послуг. З цією метою намічалося, що повинні бути введені єдині: громадянський паспорт; валюта; система стандартів; система комунікацій і транспорту; спільна митна система; податки. За таким же актом скасовуються всі платежі та регулюючі інструкції, спрямовані на обмеження взаємної торгівлі, мають визнаватися рівноцінними національні сертифікати та дипломи про освіту. 7 лютого 1992 року держави-члени Європейських співтовариств підписали Договір про Європейський Союз. З 1 листопада 1993 року Договір набрав сили, тобто з цього моменту починається відлік часу існування Європейського Союзу.

На даний час членами ЄС є такі країни: Австрія, Бельгія, Болгарія, Греція, Естонія, Данія, Ірландія. Іспанія, Італія, Кіпр, Латвія, Литва, Словенія, Словаччина, Сполучене Королівство, Угорщина, Фінляндія, Франція, ФРН, Чеська Республіка, Швеція. Усього в ЄС 27 країн –членів.

Головна особливість існування й функціонування Європейського Союзу полягає в тому, що його органи наділені повноваженнями на прийняття з ряду питань співробітництва ухвал, які мають безпосередню обов’язкову силу для країн-членів.

За даними літератури, європейський союз виконує такі основні завдання, як сприяння економічному і соціальному прогресу, його збалансованості й стійкості (для цього необхідним є створення простору без внутрішніх кордонів, підсилення економічного й соціального зближення, заснування економічного валютного союзу, включаючи запровадження єдиної валюти); затвердження свого статусу і призначення на міжнародній арені (робити це шляхом проведення зовнішньої політики та політики безпеки, включаючи можливе формування спільної оборонної політики, яка з часом приведе до спільної оборони); підсилення захисту прав та інтересів громадян-членів (шляхом введення громадянства ЄС); розвиває тісне співробітництво у сфері юстиції та внутрішніх справ; зберігає, а при необхідності й переглядає та вдосконалює систему зв’язків і відносин, яка складається у співтовариствах.

На думку багатьох спеціалістів, розвиток західноєвропейської інтеграції можливий в таких напрямках, як економія на масштабах виробництва; зниження витрат виробництва; прискорення науково-технічного прогресу, вдосконалення організації виробництва, якості продукції, розширення її асортименту; підвищення темпів економічного зростання; поліпшення умов торгівлі, збільшення позитивного сальдо торговельного балансу.

Керівні органи ЄС: Європейська Рада ( складається з голів держав і урядів, голови Європейської Комісії і міністрів закордонних справ; сесії проводяться двічі на рік); Європейська комісія(виконавчий орган, який складається з 20 членів, незалежних від урядів своїх держав, мандат Комісії збігається з виборчим терміном Європейського парламенту); Європейський Парламент(представницький орган, який складається з 626 депутатів і обирається на п’ять років); Рада Європейського Союзу(політичний орган, до якого входять міністри урядів); Європейський Суд (складається з 15 суддів і 9 генеральних прокурорів і відповідає за інтеграцію та застосування вимог Договору).

Штаб-квартира в м. Брюссель (Бельгія), де знаходиться більшість органів, включаючи Європейську Раду та Європейську Комісію, а також у Люксембурзі, де функціонує Європейський Парламент.

Таким чином, Європейський Союз – чітко організована форма європейської інтеграції. Інтеграційні процеси охопили й інші регіони Європи, але там вони не досягли такої глибини, як у Західній Європі. Україна має систематизувати й об’єднати підходи Євросоюзу до поглиблення міжнародного політичного співробітництва у напрямі політичної асоціації, які впливають на розробку Європейської політики сусідства ЄС до держав-аплікантів і держав партнерів. Першими кроками у даному напрямі може стати: інституціалізація механізму приєднання України до відповідних зовнішньополітичних рішень і заяв Євросоюзу, а також наступна участь з правом дорадчого голосу на відповідних форумах Євросоюзу. Українська дипломатія має більш активно використовувати селективний підхід до країн-членів Євросоюзу, сприяючи росту заангажованості політичної еліти і громадян й тим самим формуючи потужну проукраїнську підтримку.