VI “Международная научно-практическая интернет- конференция” " Наука и иновации - _2010______________________________________________________________________"

                                                                                      УДК:008:338.22

                                              ВИХОДЕЦЬ О.М.

     канд.техн.наук, доцент Одеського інституту підприємництва та права

 

СОЦІАЛЬНІ КОМУНІКАЦІЇ В  КУЛЬТУРІ ОРГАНІЗАЦІЇ

           Культуру організації слід розглядати як сукупність антикультури, контр -культури, псевдокультури та культури природного світа, схема наведено на рис. 1:

контркультура
 

антикультура
 
                                                                          

 

 


Культура особи

Культура творчісті

Культура взаємовідносин

Побутова культура

Культура технічного прогресу

Культура влади

Культура природнього світу
 

псевдокультура
 

 


                                                                                                       

                                                                                                         

                  Рис. 1.  Блок-схема культури організації.

            Під антикультурой слід розуміти – суб`ективне поняття культури, яке протилежне узвичаєним.

             Псевдокультра –під поняттям «культура» розуміння втілення власних бажань. Наприклад – вимога зарплатні без урахування якості та кількості власного  труда.

             Контркультура – розуміння культури з суб`ективитских егоїстичних позицій, протилежних загальному розумінню культури. Приклад – розуміння та урахування тільки власних бажань.

             Культура природньго миру – віднощення до навколишнего середовища та його захист.

            Фактори культури, яки складають соціальні комунікації знаходяться в центрі на рис. 1 слід пояснити таким чином.

             Загальнонаціональна культура – це етика та етікет, дисціпліна, культура одягу та зовнішнього виду

              Культура творчісті – повага до всього нового та до тих кто творить, 

допомога в розробках та в експеріментах, допомога для втілення,

               Культура взаємовідносин – повага до літних, до жінок, повага до починающих роботу на новом місті, не поширювати чутки і плітки, підтримувати гарний морально-психологічний клімат в колективі, поважати менеджерів та їх розпорядження.

                Побутова культура – соблюдіння чистоти і гігіени своєї особи, свого робочого місця та службового приміщення.

                Культура технічного прогресу – соблюдати режими роботи, обслуговування та ремонту обладнення, вчасно виконувати вимушену зміну швидкозношиваемих деталей, дотримуватись стандартів якості.

                 Культура влади .В якості підлеглого чесно і сумлінно виконувати розхпорядження, не критикуя своїх керівників. В якості керівників – не даватирозпоряджень на роботи, яки не можна виконати, чи на роботи, яки наносять шкоду виконавцям. Не вимогати дій в протиріч закону. Гарантувати видачу зарплатні за виконану роботу.

      Культуру організації в вигляді функціональній залежності можна записати так:

                     К = f ( P1  ; P2  ; P3 ;  P4  ;  P5 ;  P6 )                                                  (1  )

де:     Р1 – інтелект,

          Р2 – характер,

           Р3 – вихованість,

            Р4 -  індивідуальна культура,

            Р5 – ідеологія,

            Р6 – освіта.

 Побудуемо модель соціальних комунікацій для культури організації, фактори якої були перелічені вище.        

інтелект

       

                            освіта                                               характер

 

культура організації

 

ідеологія                                            вихованість                    

 

індивідуальна культура

  Рис. 2.     Модель соціальної комунікації по культурі організації.

 

Концепція теорії автора соціальних комунікацій в культурі організації полягає в тому, що є многофакторна система, де операційною функцією являється інтелект персони. Тобто, культура організації, в значній мірі, залежить від потреб і можливостей та здібностей, уміння дотримуватись баланса зацікавленностей колектива особистостей.

        Баланс соціальних факторів для оцінки комунікації є важливим для сформулювання закона баланса соціальних комунікацій, котрий автор баче таким: Соціальні фактори будуть сбалансовані по мірі їх зростання до максимуму, при котром настає стабільність системи соціальних комунікацій.

                        Література

     1. Виходець О.М. Соціальні комунікації в культурі української організа - ції: / - Одеса;-Олтех;-2010;-285 с.