Забашна Т. С., Долгова Л. Г., Чернікова О. В., Сокол Н. П.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

ДИНАМІКА ВМІСТУ РОЗЧИННИХ БІЛКІВ В ЛИСТКАХ

ПРЕДСТАВНИКІВ РОДІВ HIBISCUS TA DEUTZIA

Успішне впровадження рослинних організмів в нові регіони пов'язане з їх захистом та підвищенням стійкості до несприятливих умов існування. Тому вивчення змін білкового складу вегетативних органів рослин за різних стресових умов є дуже актуальним та потребує ґрунтовних наукових досліджень.

Метою даної роботи є: дослідити та визначити динаміку вмісту розчинних білків в листках представників родів Hibiscus L. та Deutzia Thunb. під час вегетаційного періоду та у листі-опаді.

Для досягнення мети були поставлені та виконані наступні завдання:

1. З'ясувати вплив мінеральних добрив та стимулятору росту на морфометричні показники рослин-інтродуцентів.

2. Дослідити різні аспекти впливу погодно-кліматичних умов зростання на вміст розчинних білків досліджуваних видів рослин.

3. Визначити вміст розчинних білків як осмотично активної речовини в вегетативних органах рослин-інтродуцентів та виявити відмінності у залишковій кількості в листках-опаді.

4. Визначити стійкі види для вирішення питання значного розширення кількісного складу асортименту деревно-чагарникових рослин з метою обліснення та озеленення населених міст регіону.

Дослідження проводились у Ботанічному саду Дніпропетровського національного університету ім. Олеся Гончара. Об'єктами дослідження були цінні у декоративному відношенні красивоквітучі чагарники, що інтродуковані у Ботанічному саду Дніпропетровського національного університету – представники родів Hibiscus L. та Deutzia Thunb., які характеризуються різним ступенем приживаємості у ботанічному саду та, як наслідок, різними адаптивними можливостями в умовах даного району дослідження.

2010 рік був посушливим, спекотним влітку та морозним взимку. Треба відмітити, що вегетаційний період відзначався наявністю значної посухи у серпні, ранніх заморозків у жовтні та подовженим вегетаційним періодом завдяки дуже теплому листопаду. Тобто погодно-кліматичні умови у період спостереження були стресовими для досліджуваних рослин. Під час проведення експерименту для вивчення динаміки вмісту розчинних білків у досліджуваних рослин були використані комплекс мінеральних добрив (нітроаммофоска) та стимулятор росту («Циркон»).

Під час вивчення дина-міки морфометричних даних за весь вегета-ційний сезон у дослід-жуваних рослин визна-чалася певна варіа-бельність довжини листової пластинки (рис. 1, 2). На основі аналізу морфометричних даних зроблено висновок про те, що на внесення мінеральних добрив та обробку рослин біологічно активною речовиною («Циркон») досліджувані рослини

позитивно не реагують, що пов'язано із аномаль-ними погодними умова-ми року дослідження - значна посуха у липні-серпні з мінімальною кількістю опадів.

Найбільшу кількість розчинних білків росли-ни накопичують у вересні, що пов'язано з припиненням дії аномальних погодних умов (у липні-серпні даного року досліджень спостерігалася максимальна температура повітря + 40,8 ºС та випала мінімальна кількість опадів за весь вегетаційний сезон - 11 мм у серпні.

Ми спостерігали різну відповідь рослин гібіску та дейції на стресові абіотичні фактори, такі як висока температура повітря та дуже мала кількість опадів, згідно рівню накопичення розчинних білків у вегетативних органах. Не виявлено різких відмінностей у кількості розчинних білків досліджуваних рослин за різних умов досліду.

При дослідженні залиш-кової кількості розчинних білків в листі-опаді рослин-інтродуцентів виявлено, що у дейції гибридної цей показ-ник вищий майже у всіх варіантах досліду.

Дослідження залишкової кількості розчинних білків у вегетативних органах рослин свідчить про підготовку до зимівлі та максимально комфортний перебіг фази примусового спокою за умови тривалих низьких зимових температур та різких змін погодного режиму.

Виражений активний відтік пластичних речовин у рослинах виду гібіск сірійський (рис. 3) свідчить про кращу підготовленість до зими та більш високий рівень адаптації до умов перехідного періоду. Більш поступовий відтік органічних речовин у пагони рослин виду дейція гибридна (рис. 4) свідчить про менший діапазон пристосувальних реакцій порівняно з гібіском сірійським. Про таку ж закономірність свідчить той факт, що різке зменшення кількості розчинних білків при переході до фази відносного спокою спостерігається й у контрольній групі рослин.

Порівняльний аналіз залишкової кількості розчинних білків у листі досліджуваних рослин показав, що рослини виду гібіск сірійський більш стійкі до умов нової флористичного регіону.

ВИСНОВКИ

1. На основі аналізу морфометричних даних показано, що на внесення мінеральних добрив та обробку рослин біологічно активною речовиною («Циркон») досліджувані рослини позитивно не реагують, тобто довжина листової пластинки не перевищує довжину за умови контрольної групи, що пов'язано із стресовими факторами навколишнього середовища - несприятливими погодно-кліматичними умовами року дослідження (значна посуха із мінімальною кількістю опадів).

2. У рослин спостерігається різна відповідь на вплив погодно-кліматичних факторів: в стресових умовах навколишнього середовища у гібіска сірійського накопичується більше розчинних білків, ніж у дейції гибридної.

3. Більш активний відтік пластичних речовин у рослинах виду гібіск сірійський свідчить про кращу підготовленість до зими та більш високий рівень адаптації до умов перехідного періоду.

4. Порівняльний аналіз залишкової кількості розчинних білків у листі досліджуваних рослин показав, що рослини виду гібіск сірійський більш стійкі до умов нового флористичного регіону, та можуть використовуватися для вирішення питання значного розширення кількісного складу асортименту деревно-чагарникових рослин з метою обліснення та озеленення населених міст регіону.