Черкасова К.С.

Одеська національна академія харчових технологій

Вплив чинників на зберігання  та якість сировини олійно-жирової промисловості.

Олійна промисловість виробляє і переробляє рослинні жири та  пов'язані  з ними  продукти.  У  своєму  розміщенні  галузь  орієнтується  на  сировину, оскільки на виробництво 1 т олії витрачається від  З-4  до  5-8  т  насіння олійних культур. Основною олійною культурою в Україні є соняшник, з насіння  якого одержують майже 90 % усієї  олії.  Найбільшими  центрами  виробництва олії є Дніпропетровськ, Маріуполь, Запоріжжя, Полтава, Кіровоград, Вінниця.

Соняшник – основна олійна культура, яку вирощують переважно в Україні. Щоб переробити таку кількість насіння потрібно 10 – 12 місяців. З метою збереження якості, необхідно удосконалити саму технологію первинної обробки і зберігання сировини. [1]

Оскільки насіннєвий матеріал соняшнику зберігають більше року, для збереження його посівних і урожайних якостей потрібно забезпечити ефективну систему захисту ліпідного комплексу від несприятливих факторів при формуванні сім’янки і зберіганні такого насіння.

Насіння соняшнику відзначається високим вмістом гліцеридів високоненасичених жирних кислот (лінолевої і ліноленової), які схильні до нагромадження токсичних продуктів внаслідок пероксидації. Сформоване за сприятливих умов насіння соняшнику містить також цілий комплекс біологічно активних речовин (фосфоліпіди, вітамін Е, каротиноїди), які захищають жири від переокислення. За умов глобального потепління і аридизації клімату Степової зони України зростає вплив несприятливих факторів середовища на формування ефективної системи захисту жирів від пероксидації. За таких умов розробка наукових рекомендацій щодо енергоощадних технологій зберігання насіння соняшнику є актуальною темою. [2]

Сьогодні на ринку все якісне насіння соняшнику та кукурудзи оброблено фунгіцидними протруйниками, що забезпечують його захист від різних хвороб у полі. Вплив погодних умов певною мірою можна компенсувати генетикою рослин та за допомогою агротехніки. Проте питання захисту посівів соняшнику від ґрунтових та поверхневих шкідників часто залишається поза увагою виробничників, хоча саме тут криється великий потенціал підвищення врожайності і якості .

Зберігати насіння олійних культур складніше, ніж зерно злакових культур. Це зумовлено високим вмістом у насінні олійних культур жиру, який не здатен зв'язувати й утримувати вологу (як білок і крохмаль), що призводить до великого насичення вологою інших речовин насіння і до нерівномірного її розподілення.

На збереженість насіння олійних культур великий вплив має підвищений вміст неякісного і битого насіння. Це насіння першим піддається пліснявінню, що пошкоджує, насамперед, зародок. Олія з нього швидко гіркне, оскільки доступ повітря до такого насіння полегшений через відсутність плодової оболонки (лушпиння). Тому бите і плюскле насіння відносять до олійної домішки, яку суворо обмежують під час приймання.

Крім того, в результаті нерівномірного дозрівання в соняшникових кошиках насіння неоднорідне за вологістю, тому свіжозібране насіння потребує ретельного спостереження і догляду, що забезпечуватиме загальне зниження вологості і рівномірніше розподілення вологи насіння в насипу з метою запобігання його самозігріванню. [3]

Збір соняшнику як у ранні, так і в пізні строки призводить до недобору врожаю і зниження технологічних властивостей насіння. За раннього збирання це зумовлено накопиченням корисних речовин у насінні соняшнику, а за пізніх -  втратою насіння в результаті самообрушування й осипання.

Отже, відповідальними етапами, що визначають вихід, якість і собівартість одержаних із соняшнику продуктів  є післязбиральна обробка та зберігання, однак особливості будови і складу насіння соняшнику, а також відносно пізні строки збирання культури значно ускладнюють ці процеси. Проте сучасна технологія післязбиральної обробки та зберігання насіння соняшнику спроможна забезпечити одержання продукції заданих кондицій щодо вологості і забур'яненості незалежно від початкових значень, що  дає змогу не тільки запобігти погіршенню якісних показників, але й підвищити вихід і якість олії, що міститься в насінні соняшнику. [4]

Література:

 

1.     [Электронныйресурс].-режимдоступа: http://www.propozitsiya.com/?page=149&itemid=3430&number=114)

2.      Борщевський П. Харчова промисловість України: сучасні тенденції та перспективи розвитку// Економіка України.- 2005.- № 8. - С.45-49.

3.      Жихарев Ю. Стабільність і якість// Харчова і переробна промисловість.- 2003.- №6.- С.3-5.

4.      Калінчик М.В. Рівень споживання продуктів харчування як основа розробки стратегії розвитку АПК// Економіка АПК.- 2001.- №3.- С.20-25.