Корчак А.С., наук.кер. Попадюк О.О.

Буковинська державна фінансова академія, Україна

Проблеми і перспективи розвитку підприємств малого бізнесу в Україні

         Протягом довгого історичного періоду економісти, історики й політичні діячі всіляко применшували роль малого бізнесу в економіці. Окрім того, незважаючи на внесок працівників малих підприємств у розвиток суспільства, донедавна до них ставилися без належної поваги. Хоча еволюція вільної ринкової економіки створила чимало можливостей для всіх видів підприємницької діяльності, проте спочатку малий бізнес не мав особливих переваг. В таких країнах, як Польща, Словенія, Чехія та Угорщина швидко запровадили ряд реформ для створення вільної ринкової економіки. Економічний прогрес у цих країнах дає підстави для висновку про те, що його поступ значною мірою був забезпечений створенням малого бізнесу.

Малий бізнес у ринковій економіці – провідний сектор, що визначає темпи економічного росту, структуру і якість валового національного продукту. Але справа не тільки в кількісних показниках – цей фактор по самій своїй суті є типово ринковим і становить основу сучасної ринкової інфраструктури [3].

Значимість малого підприємництва ні в якій мірі не поступається значимості велих підприємств, а задля динамічності розвитку економіки необхідні різні за масштабами діяльності бізнесові структури, що доповнюють одна одну [1].

Дослідивши розвиток малого підприємництва в Україні за період 2009 року можна стверджувати – перспективи розвитку малого підприємництва досить вагомі, не зважаючи на невтішні показники їх діяльності у порівнянні з зарубіжними країнами. Не дивлячись на несприятливі та досить часто змінювані умови, відбувається зростання кількості суб’єктів малого підприємництва. В структурі підприємств найбільшу частку займають малі – 85,1 %, на середні припадає 14,7 %, а на великі лише 0,2 % [2].

Таблиця 1

Основні показники діяльності малих підприємств за видами економічної діяльності у 2009 році 

 

Частка кількості малих  підприємств у загальній кількості підприємств, %

Кількість зайнятих працівників (штатні, позаштатні та неоплачувані працівники), тис. осіб

Кількість найманих працівників (штатні та позаштатні працівники), тис. осіб

Фонд оплати праці, млн.грн.

Середньомісячна заробітна плата найманих працівників, грн.

Обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг), млн.грн.

Усього

93,7

2152,0

2067,8

27725,4

1117,35

456667,8

у тому числі

 

 

 

 

 

 

Сільське господарство, мисливство, лісове господарство

80,6

146,4

142,7

1428,2

834,01

12462,2

Промисловість

87,4

375,2

366,2

4464,1

1015,82

45406,8

Будівництво

95,5

259,9

250,3

3376,4

1124,07

34121,0

Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку

95,9

556,9

530,4

6838,3

1074,42

273335,2

торгівля автомобілями та мотоциклами, їх технічне обслуговування та ремонт

94,9

57,2

54,4

632,1

968,01

19111,7

оптова торгівля і посередництво в оптовій торгівлі

96,1

354,0

337,7

4631,7

1142,82

233441,3

роздрібна торгівля; ремонт побутових виробів та предметів особистого вжитку

95,5

145,7

138,3

1574,5

949,19

20782,2

Діяльність готелів та ресторанів

95,7

71,7

69,1

628,1

758,06

3251,8

Діяльність транспорту та зв’язку

92,5

126,8

121,8

1603,8

1096,77

17495,8

Фінансова діяльність

94,2

25,6

24,5

621,7

2115,88

8202,7

Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям

96,7

459,5

437,2

7281,4

1387,94

56686,6

Освіта

95,0

15,8

15,2

207,7

1139,99

579,4

Охорона здоров’я та надання соціальної допомоги

94,2

34,2

33,0

359,0

906,84

1336,1

Надання комунальних та індивідуальних послуг; діяльність у сфері культури та спорту

93,5

75,1

72,8

878,6

1005,55

3639,8

 

Проаналізувавши статистичні дані, можна зробити висновки, що найбільша частка малих підприємств порівняно з загальною кількістю по видам економічної діяльності припадає на операції з нерухомим майном, оренду(96,7%), оптову та роздрібну торгівлю(95,5-96,1%),діяльність готелів та ресторанів(95,7%), будівництво(95,5%) тощо. Найменше припадає на сільське господарство, мисливство(80,6%), промисловість(87,4), а також на діяльність транспорту та зв’язку(92,5).

В свою чергу найбільший обсяг реалізованої продукції спостерігається в підприємств сфери торгівлі, ремонту автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку(273335,2 млн.грн.), оптової торгівлі і посередництва в оптовій торгівлі(233441,3 млн.грн.) та операцій з нерухомим майном, оренди(56686,6 млн.грн.), оскільки це є набільш вживані сфери економічної діяльності, послуги яких необхідні суспільству і які завжди приносять економічні вигоди [2].

Також можна проаналізувати дані щодо діяльності малих підприємств за регіонами, що наведені в Таблиці 2.

Таблиця 2

Основні показники діяльності малих підприємств за регіонами1 у 2009 році

 

Кількість підприємств у розрахунку на 10 тис. осіб наявного населення, одиниць

Кількість зайнятих працівників (штатні, позаштатні та неоплачувані працівники), тис. осіб

Кількість найманих працівників (штатні та позаштатні працівники), тис. осіб

Фонд оплати праці, млн.грн.

Середньомісячна заробітна плата найманих працівників, грн.

 Обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг), млн.грн.

Україна

75

2152,0

2067,8

27725,4

1117,35

456667,8

Автономна Республіка Крим

83

91,7

82,7

971,8

979,73

11591,9

Вінницька

46

53,3

52,3

558,8

890,43

7469,4

Волинська

47

36,7

35,3

362,9

855,25

4464,1

Дніпропетровська

71

150,5

138,5

1810,0

1089,37

42394,6

Донецька

55

161,5

159,4

2237,7

1170,20

36357,3

Житомирська

51

49,7

48,8

531,8

907,68

5780,1

Закарпатська

57

38,2

37,1

428,8

964,12

4084,5

Запорізька

77

80,3

77,8

944,9

1011,67

15889,0

Івано-Франківська

57

41,7

40,8

465,6

950,72

5229,3

Київська

76

90,9

85,6

1187,7

1156,52

19482,8

Кіровоградська

55

34,2

33,3

345,7

863,85

6517,0

Луганська

49

71,3

69,2

786,6

947,00

13960,9

Львівська

79

127,7

123,2

1410,3

953,64

16074,7

Миколаївська

71

49,8

48,8

541,7

924,69

9459,1

Одеська

88

125,0

117,1

1327,7

945,03

29050,3

Полтавська

63

57,1

55,4

636,1

956,87

11741,4

Рівненська

46

39,6

36,8

411,8

933,92

4086,4

Сумська

52

42,4

41,6

481,2

964,04

5370,4

Тернопільська

44

34,5

33,7

334,2

825,43

3575,0

Харківська

83

135,7

133,9

1588,0

988,14

26141,1

Херсонська

57

39,7

38,2

406,5

887,63

8007,7

Хмельницька

48

47,5

43,6

457,9

873,53

5479,6

Черкаська

55

48,2

45,1

519,4

959,85

7371,7

Чернівецька

50

27,7

27,0

300,3

928,81

2988,2

Чернігівська

52

41,4

39,6

422,2

888,71

4794,4

м.Київ

258

414,1

401,6

8001,4

1660,15

145735,5

м.Севастополь

87

21,6

21,4

254,4

993,01

3571,4

 

Отже, найбільша кількість малих підприємств знаходиться у м.Києві(258), Одеській області(88) та м.Севастополі(87); а обсяг реалізованої продукції становить найбільше у м.Києві(145735,5 млн.грн.), а також в Дніпропетровській(42394,6 млн.грн.) та Донецькій(36357,3 млн.грн.) областях, що пояснюється більшою економічною розвиненістю та забезпеченістю цих міст, порівняно з іншими містами України [2].

Aналізуючи основні показники розвитку суб’єктів малого підприємництва можна дійти висновку, що потенціал у них достатній для реалізації покладених завдань, але він ще досі не задіяний. А отже, повинна відбуватись підтримка з боку держави з ціллю стимулювання розвитку суб’єктів малого підприємництва, і в той же час, обмежене втручання влади в діяльність підприємницьких структур, а найголовніше – виважена податкова політика та прозора і стабільна податкова система [4].

Як відомо, на прикінці 2010 року, було прийнято Податковий кодекс, який вступив в силу з 1 січня 2011 року. Цим документом передбачено тимчасове існування спрощеної системи оподаткування за єдиним податком, до моменту прийняття законодавчо нормативного документу, що буде регулювати оподаткування малого бізнесу, більш того, ним створюється більше податкове навантаження на малий бізнес ніж раніше, а можливості співпраці малих підприємств з середніми та великими значно скорочуються, в наслідок низки нововведень, що знайшли місце в Податковому кодексі.         Отже, ситуація щодо розвитку малого підприємництва та усунення основних недоліків з боку законодавства триває. На сьогоднішній день більше 51% суб’єктів малого підприємництва використовують альтернативні системи оподаткування однією з яких(та найбільшою за кількістю зареєстрованих юридичних і фізичних осіб серед таких суб’єктів малого підприємництва) є єдиний податок. Тому основними шляхами покращення стану та розвитку малого підприємництва в Україні є: створення законодавчо нормативної бази зі сприятливими умовами розвитку малого бізнесу, а також вдосконалення податкової політики та забезпечення функціонування спрощеної системи оподаткування [5].

 

 

Використана література:

1. Про стан та перспективи розвитку підприємництва в Україні: Національна доповідь / [К.О. Ващенко, З.С. Варналій, В.Є. Воротін, В.М. Геєць, Е.М., Кужель О. В., Лібанова та ін.]. – К., Держкомпідприємництво, 2008. – 226 с.

2. Основні показники розвитку малих підприємств / Державний комітет статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua

3. Пильнова Валентина Павлівна. Економічні засади розвитку підприємств малого бізнесу в Україні: дис... канд. екон. наук: 08.06.01 / Національний авіаційний ун-т. – К., 2009.

4. Виговська В.В. Малий бізнес України: сучасний стан і тенденції розвитку // Актуальні проблеми економіки. 2009. - №1. С.59 63.
5. Кириченко О.А., Ваганов К.Г. Проблеми розвитку малого бізнесу в Україні // Актуальні проблеми економіки. – 2008. - №1. – С. 103 – 118.