К.е.н. Литовченко О.Ю.

Чаплигіна А.В.

 

Харківський національний економічний університет, Україна

 

Чинники та джерела загроз фінансовим інтересам суб’єктів господарювання

 

Економіка України протягом останнього десятиліття проходить вкрай неоднозначний та складний за соціально-економічними наслідками період трансформації. У цих умовах на перший план висувається питання вже навіть не конкурентоспроможності суб’єктів господарювання, а їх економічної безпеки, важливою складовою якої є фінансова безпека.

Фінансова безпека підприємства відображає кількісно і якісно детермінований рівень його фінансового стану, що забезпечує стабільну захищеність його пріоритетних збалансованих фінансових інтересів від ідентифікованих реальних і потенційних загроз зовнішнього і внутрішнього характеру, параметри якого визначаються на основі його фінансової філософії і створюють необхідні передумови фінансової підтримки його стійкого зростання в поточному і перспективному періоді [1].

Проблеми забезпечення фінансової безпеки розглядаються у наукових праціях вітчизняних і зарубіжних вчених: О.І. Барановського, І.А.Бланка, В.В. Вітлинського, К. Горячевої, М. М. Єрмошенка, Л. Коженьовського, ТКовальова,  Т. Сухорукової та ін., але, здебільшого вони носять вузькоспеціалізований характер та недостатньо відображають зв’язки між фінансовою безпекою, фінансовими інтересами та чинниками, що їм перешкоджають. Це й обумовило необхідність поєднання в єдиному дослідженні означених категорій.

Однією із важливих умов забезпечення сталого росту підприємства, формування високих кінцевих результатів його фінансової діяльності в умовах світової фінансової кризи є наявність ефективної системи фінансової безпеки, змістом якої виступає розробка та реалізація комплексу заходів щодо захисту його фінансових інтересів від зовнішніх та внутрішніх загроз.

На рівень фінансової безпеки підприємства великий вплив мають численні ризики, що супроводжують його фінансову діяльність. Вони уможливлюють появу фінансових загроз безпеці підприємства. Такі ризики поєднуються в особливу групу фінансових ризиків. Вони займають найбільш істотну частку у загальному «портфелі ризиків» підприємства. А тому захист його фінансових інтересів від можливих загроз внутрішнього і зовнішнього характеру має базуватися на управлінні фінансовими ризиками, головною метою якого є забезпечення фінансової безпеки підприємства у процесі його розвитку та попередження можливого зниження його ринкової вартості.

Внаслідок значної кількості суб'єктів зовнішнього середовища, із котрими прямо або посередньо взаємодіє підприємство, інтереси підприємства дуже різноманітні. Кожне підприємство характеризується сукупністю тільки йому властивих інтересів. Інтереси підприємства не тільки різноманітні, але і надзвичайно мобільні, що обумовлено безупинним розвитком самого підприємства, з одного боку, а з іншого боку - постійними змінами зовнішнього середовища. 

Запорукою ­забезпечення балансу між учасниками господарських відносин є сформована на основі зазначених понять ­ієрархія інтересів та можливостей всіх суб’єктів. Сучасні ­теоретичні дослідження доводять, що домінуючий вплив ­на такий процес мають зовнішні фактори. Тобто, в своїй діяльності підприємство повинно здійснювати паралель ­узгодження власних інтересів з інтересами суб’єктів ­зовнішнього середовища. ­Слід визначити інтереси підприємства як надзви­чайно мобільні, що зумовлено, з одного боку, розвит­ком самого підприємства, а з іншого – постійними ­змінами зовнішнього середовища. За видом інтересів виділяють економічні, соціальні, політичні й ідеологічні інтереси.

Підприємство знаходиться в фінансовій безпеці, якщо більшість його фінансових інтересів співпадають з інтересами суб'єктів зовнішнього середовища, внаслідок чого при взаємодії підприємства з цими суб'єктами зовнішнього середовища воно одержує прибуток. Ситуація, коли всі фінансові інтереси підприємства співпадають з інтересами суб'єктів зовнішнього середовища, навряд чи можлива; її можна вважати ідеальним станом співвідношення інтересів, до якого потрібно прагнути, але яке в практичній діяльності підприємства зустрічається достатньо рідко.

Класифікація фінансових інтересів у залежності від різних критеріїв наведена на рис. 1.

1. Види діяльності.

2. Функції управління

 

 

Рис. 1. Система фінансових інтересів підприємства

 

Система фінансових інтересів підприємства не залишається незмінною: з часом, із зміною поведінки взаємодіючих з підприємством суб'єктів зовнішнього середовища, із загальними змінами, що відбуваються в зовнішньому середовищі, можуть змінюватися формулювання інтересів і їх пріоритетність. Деякі інтереси підприємства можуть взагалі втратити свою актуальність і, навпаки, в системі інтересів підприємства можуть з'явитися нові, раніше відсутні.

Найбільш пріоритетним фінансовим інтересом у роботі будь-якого підприємства є прагнення до одержання якомога більшого прибутку, але воно у свою чергу обмежується можливістю зазнати збитків, оскільки у ринковій економіці різко посилюється фактор ризику, що впливає на діяльність підприємства. Окрім цього, сучасні умови функціонування підприємств характеризуються високим ступенем невизначеності, динамічністю, наявністю великого числа загроз зовнішнього і внутрішнього характеру, дія яких призводить до значних втрат і збитків і, як наслідок, формування кризового стану підприємства.

Варто погодитися з Л. Коженьовські на думку якого кожна організація, одиниця чи група не є самодостатньою чи ізольованою від середовища – навпаки, вона залежить від свого оточення, а отже видів небезпеки є стільки, скільки можна виділити різноманітних видів оточення [2]. Отже, фінансову безпеку підприємства слід розглядати як міру гармонізації у часі та просторі інтересів підприємства з інтересами складових оточуючого середовища - держави, ринку, конкурентів.

Загрози фінансовій безпеці підприємства формуються під впливом ряду факторів: об`єктивних і суб`єктивних, внутрішніх та зовнішніх, прогнозованих і не прогнозованих тощо та можуть виступати у вигляді деструктивних факторів. В сучасній науці виділяють декілька ланцюгів деструктивних факторів, а саме: виявлення зони ризику, виклик, небезпека, загроза, під якими в загальному сенсі розуміють [3]:

виявлення зони ризику - імовірність виникнення обставин, здатних породити небезпеку;

виклик - провокаційні дії або засоби тиску;

небезпеку - потенційну загроза, намір нанести збиток;

загрозу - реальну можливість нанесення збитку.

Звідси, під загрозою фінансовій безпеці підприємства слід розуміти існуючі або потенційні суперечності, що ускладнюють або унеможливлюють реалізацію пріоритетних інтересів за рахунок використання кадрового ресурсу.

Варто погодитись з Мунтіяном В.І., який вважає, що основним етапом процесу забезпечення фінансової складової економічної безпеки підприємства є оцінка негативних впливів на дану складову і можливих наслідків від цих чинників [4, с.374].

Слід зазначити, що на початковому етапі виникнення і розвитку загроз підприємство як система діє ще за принципом самозабезпечення і, виходячи із свого рівня стабільності і самовиживання, має розробляти заходи, які забезпечать йому повернення до стану рівноваги. Якщо ж кількість загроз зростає, а система саморегулювання є неадекватною і неспроможною їх усунути, система втрачає можливість самостійного повернення до рівноваги. Отже, своєчасне виявлення та усунення об’єктивно виниклих та зростаючих загроз фінансовій безпеці сприяє поверненню підприємства до стану, що має забезпечити необхідні умови щодо виконання підприємством тактичних і стратегічних завдань в процесі виконання його місії.

Алгоритм практичної реалізації фінансових інтересів підприємства у вигляді методологічної схеми взаємозв'язку основних категорій фінансової безпеки підприємства представлено на рис. 2.

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Рис. 2. Вплив чинників загроз на систему фінансової безпеки підприємства

 

Основним параметром диференціації фінансових ризиків в процесі управління ними є класифікаційний критерій за їх видами, що подана у табл. 2.

Таблиця 2

Класифікація видів фінансових ризиків

Критерій класифікації

Вид фінансового ризику

За сферами локалізації грошових потоків

у виробничій сфері;

у фінансовій сфері;

в інвестиційній сфері;

від надзвичайної діяльності.

За місцем виникнення та центрами відповідальності

окремої операції;

у центрах відповідальності;

в цілому.

За рівнем ризику

високий;

середній;

низький.

За видами інвестиційних рішень

індивідуальний;

портфельний.

За факторами виникнення

зовнішній (систематичний);

внутрішній (несистематичний).

За фінансовими наслідками

такий, що тягне за собою прямі економічні втрати чи вигоди ;

такий, що несе непрямі економічні втрати чи вигоди.

За видами активів підприємства

ризик втрати ліквідності

ризик зниження ефективності

депозитний ризик ;

кредитний ризик;

ризик невиконання договірних обов’язків.

За проявом у часі

постійний;

тимчасовий.

За рівнем фінансових втрат

допустимий;

критичний;

катастрофічний.

 

Ідентифікація і прогнозування зовнішніх і внутрішніх загроз реалізації фінансових інтересів підприємства полягає у визначенні основних видів загроз, що перешкоджають реалізації пріоритетних фінансових інтересів підприємства, оцінці вірогідності їх реалізації і розміру пов'язаного з цим можливого фінансового збитку та досліджені характеру і окремих чинників, що надають деструктивну дію на реалізацію кожного з фінансових інтересів.

Оскільки підприємство є динамічною системою, то і його фінансова безпека не є статичним явищем, що викликає потребу  постійного контролю та ефективного управління, отже механізм забезпечення фінансової безпеки підприємства передбачає: об’єктивний моніторинг фінансового стану підприємства з метою виявлення і прогнозування загроз його фінансовим інтересам; розробку системи гранично допустимих значень фінансово-економічних показників (індикаторів), перевищення яких може спровокувати фінансову нестабільність чи кризу; заходи щодо виявлення і попередження загроз фінансовій безпеці.

Таким чином, цільовою спрямованістю організаційної системи забезпечення фінансової безпеки на підприємстві є формування адаптивних реакцій на дію загроз різного походження і, як наслідок, – забезпечення стабільного і максимально ефективного функціонування підприємства на цей момент часу та високого потенціалу розвитку в майбутньому.

 

Литература:

1. Барановський О.І. Фінансова безпека : монографія / О.І. Барановський. – К. : Фенікс, 1999. – 338 с.

2. Коженьовскі Л. Управління безпекою / Л.  Коженьовскі // Актуальні проблеми економіки. - №1(31). 2004. - С. 147-154.

3. Козаченко А.В. Экономическая безопасность предприятия: сущность и механизм обеспечения : монография / А.В. Козаченко, В.П. Пономарев, А.Н. Ляшенко. – К. : ЛІБРА, 2003. – 280 с.

4. Мунтіян В.І. Економічна безпека підприємства: монографія / В.І. Мунтіян. – К.: КВІЦ, 1999. - 462с.