Боднарчук І.Б., Попадюк О.О.

Буковинська державна фінансова академія, Україна

Проблеми і перспективи розвитку малих підприємств в Україні

     На сучасному етапі розвитку економіки в Україні мале підприємництво відіграє особливу роль. Через значну конкуренцію малі  підприємства часто є ефективнішими за великі. Переваги полягають в тому, що мале підприємництво оперативно реагує на динаміку ринкового середовища та зміни кон'юнктури, сприяє диференціації споживчого попиту, розширенню номенклатури промислових товарів та послуг. Воно вирішує проблеми зайнятості за рахунок створення нових робочих місць, пом'якшує соціальну напруженість у суспільстві та демократизує ринкові відносини, формуючи середній клас суспільства. У цьому секторі економіки створюється та функціонує безліч національних ресурсів. Отже, мале підприємництво є не тільки важливим структурним елементом ринкової економіки,але й впливовою рушійною силою її вдосконалення.

   Актуальність даної теми визначена в першу чергу об`єктивно важливою роллю малого підприємництва у сучасній соціально орієнтованій ринковой економіки, перехід до якої є головним вектором реформ в Україні. Мале підприємництво – це істотна складова ринкового господарства, невід`ємний елемент конкурентного механізму. Воно дає ринковій економіці гнучкість, мобілізує фінансові і виробничі ресурси населення, несе в собі могутній антимонопольний потенціал, слугує серйозним фактором структурної перебудови і забезпечення проривів науково-технічного прогресу, вирішує проблему зайнятості та інші соціальні проблеми ринкового господарства. Ось чому становлення та розвиток малого підприємництва  являє собою стратегічну задачу реформаційної економічної політики [ 1 ].

Відповідно до закону України «Про державну підтримку  малого підприємництва», малим підприємством є юридична особа, суб'єкт підприємницької  діяльності будь-якої організаційно-правової  форми і форми власності, у яких  середня чисельність  працюючих  за  звітний період (календарний  рік) не перевищує  50 чоловік і обсяг річного валового доходу не перевищує  500 тис. євро [4].

Досвід розвинених  країн свідчить, що 60 % валового внутрішнього продукту  забезпечують малі підприємства . На підприємствах  цього сектора працює понад 50 % загальної  чисельності зайнятих.

Табл.1 Основні показники розвитку малих підприємств

Рік

К-сть  підпр. у

розрах. на 10 тис. осіб наявного населення, од.

К-сть  зайнятих працівн. (поза- , штатні, та не оплач. працівн.), тис.осіб

К-сть найм. Працівн.(поза- та штатні працівн), тис.осіб

Частка найм. Працівн. на малих підпр. до їх загальної кількості,%

Частка обсягу реал. прод. малих підпр. до заг. обсягу реалі-зації,%

Частка приб. від звич. діяльн. до оподат. малих підпр. до заг. обсягу прибу-тку,%

Частка збитків від звич. діяльн. до оподат. малих підпр. до заг. обсягу збитків,%

Частка підпр., що одержа- ли збитки, до заг.  к-сті малих підпр.,%

22007

 

76       

 

 

2231,5

 

 

2154,3

 

 

23,7

 

18,1    

 

 

14,0    

 

 

42,2    

 

 

32,8

 

22008

 

72

 

2237,4

 

 

2156,8

 

 

24,3

 

16,3

 

16,5

 

37,6

 

37,3

 

22009

 

75

 

2152,0

 

 

2067,8

 

 

25,3

 

16,7    

 

 

22,9

 

29,0

 

39,9

 

З табл..1 ми бачимо, що в останні роки кількість підприємств   у розрахунку на 10 тис. осіб наявного населення залишається на низькому рівні при цьому частка найманих працівників на малих  підприємствах зросла, але обсяг реалізованої продукції зменшився. Це пояснюється тим, що в 2009 році існувала Світова економічна криза. Радує те, що зменшується відсоток збитків підприємств на 8,6 % порівняно з 2008 р., а також зросла частка прибутку від звичайної діяльності підприємств.

 

Табл.2 Основні показники розвитку суб’єктів малого підприємництва

 

Суб’єкти малого підприємництва – всього

Кількість суб’єктів малого підприємництва на 10 тис. осіб наявного населення, одиниць

кількість зайнятих працівників, тис. осіб

обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг), млн.грн

всього  

 

з неї найманих працівників

2006       

501

5737,8

3631,0    

479250,6

2007       

561         

6003,7    

3684,5

593030,6

2008       

609

6308,0

3745,1    

701634,6

2009       

661

6450,9

3665,8    

657643,6

 

Проаналізувавши табл. 2 видно, що кількість суб’єктів малих підприємств з кожним роком зростає на значну кількість, але обсяг реалізованої продукції за 2009 р. скоротився на 43991 млн. грн. Кількість зайнятих працівників у цій сфері збільшилась на 142,9 тис. осіб.

Однак загальні параметри розвитку малого підприємництва не відповідають можливостям і потребам ринкової економіки.

Перспективи малих підприємств  пов’язані і з його особливою роллю як в переході до ринкової економіки, так і в її становленні.

Насамперед це полягає в тому, що самостійне господарювання суб’єктів підприємницької діяльності активно впливає на формування конкурентного середовища.

Адже кожен підприємець старається зайняти свою нішу на ринку товарів чи послуг ,прагне випускати потрібну і якісну продукцію, намагаючись тим самим привернути до себе споживача . Все це перетворює мале підприємництво у своєрідний соціальний двигун економічного розвитку, надає ринковій економіці необхідної гнучкості і спонукає до зростання.

Великою мірою роль малого підприємництва полягає у вирішенні питання зайнятості, що проявляється, насамперед, у здатності малого та середнього бізнесу створювати нові робочі місця і поглинати надлишкову робочу силу. Особливо це стосується нинішнього стану справ як в Україні в цілому, так і в нашому регіоні зокрема. Адже в той час, коли йде процес скорочення робочих місць на великих підприємствах, малі фірми не тільки зберігають, але й створюють нові робочі місця. З огляду на це, як, доречі свідчить і зарубіжна статистика, мале підприємництво є більшим стабілізуючим фактором, ніж велика індустрія.

Окрім вирішення проблем створення нових робочих місць, формування конкурентного ринкового середовища та відповідної кон’юнктури ринкової економіки, малі підприємства виконують ще ряд важливих функцій.

Зокрема в країнах з ринковою економікою малі підприємства відіграють велику роль в стимулюванні технологічних інновацій, створюючи їх у 2-2,5 рази більше, ніж великі компанії [2].

Малі підприємства використовують здебільшого місцеві ресурси, міцніше прив’язані до місця свого розташування. Крім того вони є значним джерелом поповнення місцевих бюджетів, часто беруть участь у спонсоруванні місцевих програм, будучи зацікавленими в економічному розвитку території, на якій вони знаходяться.

Підприємство виступає важливим джерелом фінансового та організаційного забазпечення соціального захисту, вносить визначальний внесок у зменшення соціальної напруги і демократизації ринкових відносин. Саме мале підприємництво своїми руками забезпечує свій рівень життя воно є фундаментальною основою у формуванні середнього класу. Немаловажна роль малого підприємництва полягає і в тому ,що воно виступає інвестором вітчизняної економіки, а також сприяє розширенню експортних можливостей держави [2].

В умовах посилення конкуренції одним із пріоритетних завдань національної економіки є перехід на інноваційний шлях розвитку, якому чільне місце відводиться активізації інноваційної діяльності в малім бізнесі. Інноваційна діяльність є на сьогодні найважливішою умовою створення конкурентоспроможних товарів та послуг у сфері малого бізнесу.

Головними передумовами посилення ролі та значення малого інноваційного підприємництва в умовах конкурентного середовища є:

-         перехід економічних систем в світі на інноваційний шлях розвитку, виникнення нових  пріоритетних напрямів виробничої діяльності (інформаційні та інтелектуальні системи тощо);

-         загострення внутрішньогалузевої та зовнішньої конкуренції;

-         насичення ринку стандартизованою продукцією масового попиту, потреба в задоволенні нових специфічних потреб.

У розвинутих країнах малому підприємництву приділяється першочергова увага з боку урядових органів, приватних структур, громадських організацій. Для них встановлені сприятливі законодавчі умови, відповідне інституціальне середовище. Через малі підприємства тут набагато легше впроваджувати нові технології у виробничо-промисловому комплексі, сільському господарстві, переробній промисловості та ін.

Незважаючи на ту велику роль, яка відводиться малому бізнесу, розвиток підприємництва  в Україні не відповідає вимогам часу.

Найхарактернішими факторами, які гальмують цей розвиток є наступні:

1. Організаційно-правові труднощі започаткування бізнесу, особливо на стадії переходу від реєстрації до початку діяльності.

2. Недоступність кредитних ресурсів як для започаткування, так і для ведення бізнесу чи його відновлення, недостатні зв’язки міжнародними фінансовими організаціями по залученню інвестицій і грантів.

3. Переважно деклеративний характер державної підтримки підприємства, неоднозначність та суперечливість чинної нормативно-правової бази.

4. Територіальні диспропорції, тобто концентрація малих підприємств довкола промислових центрів і майже відсутність їх у віддалених районах і селах.

5. Несприятлива (тобто фіскальна) податкова політика, непомірний тягар оподаткування (особливо в питаннях начислення на заробітну плату, що призводить до значної тінізації в малому бізнесі.)

6. Доволі громіздка система бухгалтерського обліку та звітності.

7. Обмежені можливості для захисту від протиправних посягань.

8. Криза неплатежів та проблеми з формуванням нових взаємозв’язків, каналів збуту.

9. Слабкість інфраструктури малого підприємництва.

10. Недостатність професійних знань та досвіду тих, хто займається малим бізнесом.

Однією з найвагоміших перепон на шляху розвитку малих підприємств  є відсутність фінансових ресурсів для інвестиційного розвитку, а значить і сповільнення розвитку інвестиційних процесів, які є рушійною силою економічного зростання [5].

В Україні існують спеціалізовані джерела підтримки малих підприємств - це державна фінансова допомога, що реалізується через Українські фонди підтримки підприємництва, та міжнародна донорська допомога, яка здійснюється через міжнародні фінансові організації. Однак кошти надто малі і не завжди спрямовані на формування фінансової підтримки малого бізнесу. Намагаючись якось вирішити проблему, підприємці утворюють громадські організації - кредитні спілки та позичкові кола взаємного кредитування. Однак великого поширення такі форми ще не отримали.

Як висновок, можна сказати, що державні органи повинні більше уваги приділяти формуванню відповідної законодавчої бази для розвитку підприємництва. Прийняття нового податкового кодексу спричинило збільшення податків, що знижує розвиток малих підприємств. Зменшення податків, допомога зі сторони держави при здійсненні підприємницької діяльності надасть нашим підприємцям значні можливості для самореалізації, а підприємництво зможе досягти підвищення своїх показників до рівня розвинутих країн.

Література:

1.    [Електронний ресурс]. – Режим доступу :  http://www.br.com.ua/referats/Pidpriemnictvo/6241.htm

2.    [Електронний ресурс]. – Режим доступу :  http://www.refine.org.ua/pageid-3599-2.html

3.    [Електронний ресурс]. – Режим доступу :  http://www.ukrstat.gov.ua

4.    Закон України "Про підтримку малого підприємництва" від 18.09.2008 №6 ( зі змінами і доповненнями)

5.    Аспір. М.Я. Квик А.В. Моделювання та прогнозування динаміки розвитку  малих підприємств у  регіонах України/[ Аспір. М.Я. Квик А.В.] //Науковий вісник НЛТУ України. – 2009. – № 19.1 – С.289-295