Ігнатюк О.В., студентка

Науковий керівник: Черничук Л.В.

Буковинська державна фінансова академія, Україна

Демографічні процеси в Чернівецькій області

Дані про демографічну ситуацію в країні, зокрема про чисельність і статевовіковий склад населення є основою визначення перспективних доходів і видатків держави, зокрема таких важливих складників, як фінансування пенсій, соціальних виплат, освітніх та медичних закладів тощо. Без глибоких демографічних обґрунтувань практично неможливо визначити і розмір дохідної частини бюджету, яка залежить від чисельності робочої сили, рівня її економічної активності, освіти і кваліфікації. Населення є головною продуктивною силою, а також споживачем матеріальних благ. Темпи та пропорції економічного розвитку країни, регіону, зокрема обсяги виробництва та споживання, їх зміни істотно залежать від чисельності населення, його вікової, освітньої, професійної та соціальної структур, чисельності трудових ресурсів [1, с. 26].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження і частково прогнозування демографічної ситуації і демографічних процесів в Україні здійснювали чимало українських вчених, зокрема С.Д. Біляцький, В.І. Волобуєв, В.Н. Герасимчук, Н.І. Дубницька, Я.І. Жупанський, Ф.М. Іллюк, С.І. Копчак, О.В. Корж, Т.П. Кравченко, Г.І. Крючков, Е.М. Лібанова, М.Б. Махсма, В.Л. Стешенко та ін.

Населення – важлива складова частина економіки, а також невід’ємна частка будь-якої держави. Адже всі економічні процеси здійснюються, або мають здійснюватися заради населення.

Найактивнішим агентом виробництва є населення в працездатному віці. Тоді як населення молодше і старше працездатного віку виступає як контингенти, що зайняті навчанням чи належать до пенсіонерів, а в цілому, включаючи і дітей, формують певне економічне навантаження на працездатне населення. Таким чином, співвідношення контингентів молодше працездатного, працездатне та старше працездатного, а також довжина робочого періоду і участь в трудовій діяльності населення поза робочого віку, впливають на умови економічного розвитку та продуктивність економіки певного регіону. Враховуючи, що ці процеси на регіональному рівні в Україні мають відмінності, визначення рівня і тенденцій зайнятості в аспекті демографічних процесів має значення для розробки державної політики в розміщенні продуктивних сил і пріоритетів соціальної політики на рівні регіонального самоврядування і державної підтримки [2, c. 360].

На 1 грудня 2010р. чисельність наявного населення м. Чернівців, за оцінкою Головного управління статистики в Чернівецькій області, становила 253,7 тис. осіб. У Першотравневому районі міста проживало 75,5 тис. осіб, у Садгірському – 28,6 та у Шевченківському – 149,6 тис. осіб. Упродовж січня–листопада 2010р. кількість населення збільшилась на 1969 осіб [3].

За цей період у місті народився 2351 малюк, померло 2266 осіб, природний приріст населення становив 85 осіб.

За одинадцять місяців 2010р. у місті було зареєстровано 2087 шлюбів, що на 8,3% менше, ніж за аналогічний період 2009р. та 801 розлучення.

За січень–листопад 2010р. в місто прибуло 5223 особи, вибуло 3339 осіб, міграційний приріст становив 1884 особи.

На 1 березня 2011 р. в області, за тією ж оцінкою, проживало 904,2 тис. осіб, з них 379,5 тис. осіб мешкало в міських поселеннях, а 524,7 тис. осіб – у сільській місцевості. Упродовж січня–лютого 2011 року чисельність наявного населення області зменшилася на 205 осіб, що у розрахунку на 1000 жителів склало 1,4 особи.

Населення області зменшилося виключно за рахунок природного скорочення – 298 осіб, водночас зафіксовано міграційний приріст населення (93 особи).

Природне скорочення населення зафіксовано в більшості районів області крім Герцаївського, Путильського, Вижницького, Глибоцького та Сторожинецького. У м.Чернівцях спостерігалося природне скорочення 53 особи, а у м.Новодністровську – природний приріст 7 осіб.

Природне скорочення населення в січні–лютому 2011 року порівняно з січнем–лютим 2009р. зменшилося на 40 осіб (на 11,8%).

Кількість народжених у січні–лютому 2011 року зменшилась порівняно з січнем–лютим 2009р. на 29 осіб, або на 1,6% і становила 1749 осіб. Рівень народжуваності по області порівняно з січнем–лютим 2009р. зменшився з 12,2 до 12 осіб на 1000 жителів. Найбільша частота народжень у розрахунку на 1000 жителів зафіксована в Вижницькому та Сторожинецькому районах (відповідно 17 та 16,9 особи на 1000 жителів), а найменша – в містах Новодністровську та Чернівцях (відповідно 9,3 та 9,5 особи на 1000 жителів).

Народжуваність у сільській місцевості залишається традиційно вищою, ніж у міських поселеннях (13 проти 10,6 особи на 1000 жителів).

У січні–лютому 2011 року рівень смертності в області порівняно з січнем–лютим 2009р. зменшився з 14,5 до 14 померлих на 1000 жителів.

Найвищий рівень смертності в січні–лютому 2011 року зафіксовано в Сокирянському та Кельменецькому районах (відповідно 19,2 та 19,1 особи на 1000 жителів), а найнижчий – у м.Новодністровську (5,3 особи).

Рівень смертності в сільській місцевості перевищував відповідний показник у міських поселеннях (16,1 проти 11,1 особи на 1000 жителів).

У січні–лютому 2011 року зареєстровано 668 шлюбів, порівняно з січнем–лютим 2009р. відбулося їх зменшення на 24,7%. Інтенсивність вступу до шлюбу зменшилася з 6,1 до 4,6 події на 1000 жителів. Частота одружень була найбільшою в м. Новодністровську (6,4 події на 1000 жителів), а найменшою – в Кельменецькому районі (2,6 події) [3].

У січні–лютому 2011 року на 1000 жителів припало 2,5 розлучення. Кількість розлучень порівняно з січнем–лютим 2009р. зменшилась на 12% і становила 361. Найвищий рівень розлучуваності спостерігався в м.Новодністровську (5,3 події), а найнижчий – у Вижницькому районі (1,3 події на 1000 жителів).

Міграційний приріст населення в січні–лютому 2011 року становив 93 особи. Інтенсивність міграційного приросту в розрахунку на 1000 жителів становила 0,6 особи.

Приріст населення в результаті міжрегіональної міграції в січні–лютому 2011 року становив 39 осіб. В інші регіони України вибуло 376 осіб, а прибуло з них 415 осіб. За межі країни виїхало 30 осіб, приїхало з інших країн 84 особи.

Загальне міграційне скорочення населення в січні–лютому 2011 року зафіксовано в більшості районів області. Його рівень був найбільшим у Новоселицькому районі (4,5 особи на 1000 жителів). Поряд з цим, міграційний приріст населення спостерігався в Герцаївському та Сокирянському (по 1,7 особи на 1000 жителів) і Кіцманському (1,0) районах.

Чисельність населення Чернівецької області впродовж січня 2011 року зменшилася на 167 осіб.

За оцінкою, чисельність населення Чернівецької області станом на 1 лютого 2011 року становила 904,1 тис осіб.

Загальне зменшення населення відбулося за рахунок природного скорочення – 201 особа (водночас зафіксований міграційний приріст – 34 особи).

Динаміка рівня економічної активності населення, що розраховується як співвідношення зайнятих до всього населення, залежить від вікової структури, а також від статевовікової зайнятості.

Міське населення, зайняте в галузях економіки порівняно із сільським, характеризується більшою часткою зайнятих у промисловості – майже 1/3, водночас як працюючі на селі відзначаються надвисокою концентрацією в галузях сільського і лісового господарства – до них належить майже 3/5 усіх зайнятих у сільських поселеннях. Відповідно порівняно більша частка зайнятих городян працює в галузях виробничої й соціальної інфраструктури, що, звичайно, краще розвинуті у містах – на транспорті й у зв’язку, торгівлі і у громадському харчуванні, житлово-комунальному господарстві та невиробничих видах побутового обслуговування населення, у сфері охорони здоров’я, соціального забезпечення, освіти, культури, мистецтва, науки та наукового обслуговування. Диференціація галузевої структури зайнятості спостерігається і за статевою ознакою: якщо у чоловіків відносна перевага за виробничою сферою, то у жінок – за галузями соціальної інфраструктури. Певною специфікою відзначається галузева структура зайнятих, які належать до різних вікових груп. Так, основною сферою докладання праці молоді 15-19 років виступає сільське господарство, де зайнята майже третина наймолодших працівників [2, c. 365]. Ця група, а також кілька суміжних вікових груп молодих осіб (до 30 років) відзначається порівняно високою часткою зайнятих у торгівлі, громадському харчуванні, матеріально-технічному постачанні й збуті, заготівлях. З-поміж зайнятих у віці між 20-30 роками також помітно більша від середньої частка осіб, які працюють в галузях охорони здоров’я, фізкультури і соціального забезпечення, настільки ж високою вона є і у старших працівників (після 60 років). У середніх вікових групах більшою є відносна чисельність працюючих у промисловості, а зокрема – в освіті, культурі, мистецтві, науці. У старших групах зайнятих (після 50 років) спостерігається певний перерозподіл у галузевій структурі на користь транспорту й зв’язку, будівництва, освіти, науки та наукового обслуговування. Слід визнати неоднозначними ті зміни галузевої структури зайнятих в економіці, що відбулися останнім часом. Якщо певне збільшення частки зайнятих у галузях сфери послуг (торгівля, громадське харчування, матеріально-технічне постачання, житлово-комунальне господарство та невиробничі види побутового господарства) цілком узгоджується з алгоритмом структурних зрушень в економіці в умовах ринку, то підвищення частки працюючих у трудомісткому вітчизняному сільському господарстві, а також скорочення зайнятості в сфері освіти, культури, мистецтва, науки здебільшого відбиває скрутні умови гострої соціально-економічної кризи в країні.

За даними Головного управління статистики в Чернівецькій області середньооблікова чисельність штатних працівників у лютому 2011 року становила 139706 осіб, що майже на рівні лютого 2010 року та на 3,5%, або на 5099 осіб, менше порівняно з лютим 2009 року.

Зменшилась середньооблікова чисельність штатних працівників порівняно з відповідним періодом 2010 року на підприємствах промисловості – на 576 осіб (2,8%), будівництва – на 302 особи (5%), торгівлі, ремонту автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку – на 1571 особу (13%). Вдночас у лютому 2011 року порівняно з аналогічним періодом 2010 року зросла чисельність найманих працівників у закладах освіти – на 948 осіб (2,7%), охорони здоров'я та надання соціальної допомоги – на 1318 осіб (6%).

Середньооблікова чисельність працівників в еквіваленті повної зайнятості становила 132084 особи, що на 158 осіб більше порівняно з лютим 2010 року та на 4683 особи менше, ніж у лютому 2009 року. Надлишок робочої сили у лютому поточного року становив 7622 особи проти 8130 осіб у лютому 2010 року та 8038 осіб у лютому 2009 року.

Подолання негативних демографічних тенденцій – складний і тривалий процес, тому незважаючи на певні позитивні зрушення, демографічна ситуація в Чернівецькій області залишається складною.

Література:

1. Балябанова Г.П. Трудова міграція в Україні в умовах глобалізації / Г.П. Балябанова // Держава та регіони.-2008.-№2. - С. 26-33

2. Манів З.О. Регіональна економіка: Навч. посібник. / З.О.Манів, І.М.Луцький, С.З. Манів– Львів: «Магнолія 2006», 2008. – 640 с.

3. Офіційний сайт Головне управління статистики у Чернівецькій області [http://www.oblstat.cv.ukrtel.net]

4. Офіційний сайт Чернівецький регіональний центр зайнятості [http://www.dcz.gov.ua/chn/control]