Ігнатенко Вікторія Юріївна

Асистент кафедри фінансів Полтавського університету економіки і торгівлі

Вплив нової редакції Бюджетного кодексу на бюджетний потенціал місцевих бюджетів

Слід зазначити, що законодавством України доцільно передбачити суттєве розширення прав органів місцевого самоврядування, недостатність яких істотно стримує формування ефективної й фінансово самостійної системи організації місцевого самоврядування. Необхідно розробити методику збалансування дохідної й видаткової частин місцевих бюджетів, складених виходячи з розрахункового обсягу витрат.

Перші кроки в даному напрямі зроблені—затверджено нову редакцію Бюджетного кодексу України, в якій усунені недоліки минулої редакції. Розглянемо більш детально ті зміни, що принесла нова редакція БКУ.

Нова редакція Бюджетного кодексу має на меті поліпшення середньострокового планування, розширення сфери застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі, а також удосконалення бюджетного адміністрування [1].

Серед основних змін, які є суттєвим доповненням старої редакції Бюджетного кодексу слід відмітити:

- доповнення діючих понять і термінів новими та більш уточненими, що стосуються бюджетної сфери;

- уточнення основних функцій головних розпорядників бюджетних коштів за рівнями, що дасть змогу уникнути плутанини;

- скорочення процедури розгляду та ухвалення Державного бюджету, зокрема, визначено два читання, замість існуючих трьох. При цьому терміни проведення даних читань чітко не зазначено, а тому виникає можливість до затягування процесу затвердження проекту закону про Державний бюджет України Слід зазначити, що передбачена заміна Бюджетної резолюції (основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період) на Бюджетну декларацію в новій редакції Бюджетного кодексу України не відбулася. Бюджетна резолюція залишається в Бюджетному кодексі, однак змінено терміни порядку її складання та схвалення.

Особливу вагу у новій редакції документу має суттєве збільшення фінансових ресурсів місцевих бюджетів за рахунок як передачі їм частини загальнодержавних доходів, так і розширення переліку видатків, що враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів.

Зокрема, плата за землю, яка раніше у відсотковому відношенні закріплялася за різними рівнями бюджетів, зараз повністю зараховується до бюджетів місцевого самоврядування і не враховується при визначенні між бюджетних трансфертів. Крім того, до другого кошику доходів за новою редакцію Бюджетного кодексу відноситься частина чистого прибутку унітарних комунальних підприємств; штрафні санкції за порушення законодавства про патентування; адміністративні штрафи; плата за користування різними видами природних ресурсів; кошти від реалізації безхазяйного майна та інше, що має значно підвищити фінансову автономію місцевих органів влади.

При цьому передача місцевим бюджетам окремих джерел доходів державного бюджету має активізувати роботи місцевих органів щодо їх стягнення і тим самим збільшити обсяги надходжень.

Крім того, позитивними моментами збільшення величини фінансових ресурсів є збільшення для бюджетів місцевого самоврядування з 20% до 50% зарахування зборів за забруднення навколишнього природного середовища та грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, а також віднесення до бюджету розвитку місцевих бюджетів частини податку на прибуток підприємств (крім податку на прибуток комунальних підприємств і фінансових установ) відповідно до додаткових ставок такого податку, у розмірах визначених законом з питань оподаткування.

Поряд із розширенням доходних можливостей органів місцевого самоврядування, спостерігаємо включення до видатків місцевих бюджетів, що враховуватимуться при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, фінансування центрів соціальної реабілітації дітей-інвалідів, центрів професійної реабілітації інвалідів, центрів соціально-психологічної реабілітації дітей, соціальних гуртожитків для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, закладів та установ комунальної власності, яким надано статус національного, утримання позашкільної освіти (заходи районного значення з позашкільної роботи з дітьми). Передача даних повноважень органів місцевого самоврядування до делегованих зменшить навантаження на власні ресурси.

За оцінками Міністерства фінансів України додатковий ресурс, який отримають місцеві бюджети, складе близько 23 млрд. грн. (36% сукупних доходів місцевих бюджетів в 2009 році за вирахуванням трансфертів). Проте, цими ресурсами територіальні общини не зможуть в повній мірі розпорядитися на власний розсуд, оскільки навантаження на місцеві бюджети буде посилено, до них будуть передані додаткові витрати, здійснення яких раніше проводилося на центральному рівні (окремі програми соціального захисту та підтримка позашкільної освіти)[2].

Нова редакція Бюджетного кодексу істотно посилює повноваження органів державної виконавчої влади у сфері організації та координації бюджетного процесу на місцевому рівні. Таке розширення повноважень має на меті підвищення контролю за складанням, розглядом, затвердженням і виконанням місцевих бюджетів з метою підвищення ефективності функціонування бюджетної системи України та посилення відповідальності учасників бюджетного процесу, зміцнення фінансової основи місцевих бюджетів.

Список літератури:

1. Бюджетний Кодекс України (редакція від 08.07.2010)/Верховна Рада України [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.

2. Про виконання державного бюджету у розрізі бюджетної класифікації за 2009 рік [Електронний ресурс].-Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua.