Малапура Р.В.

Науковий керівник: ст. викладач Семерунь Л.В.

 

ОСОБЛИВОСТІ СТРАХУВАННЯ РИЗИКІВ ТОРГІВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ

 

         Сучасну економіку не можливо уявити без фінансової стабілізації низової ланки – підприємств різних галузей, у тому числі торгівлі. В період ринкових трансформацій української економіки, на розвиток торгівельних підприємств впливають зовнішні і внутрішні соціально-економічні фактори, що створюють умови невизначеності і ризику. В умовах ринкових відносин господарюючі суб’єкти самостійно розробляють стратегію свого розвитку і здійснюють тактичні заходи по втіленню її в життя. При цьому в ході фінансово-господарської діяльності неминуче виникають ситуації, при яких субєкти господарювання ризикують зазнати втрат. Щоб їм запобігти, керівництво підприємства повинно виявляти й аналізувати можливі фінансові ризики підприємства.

         Дослідженнями фінансового ризику займалися такі видатні вчені, а саме: Джон Кейнс, Адам Сміт, Джон Мілль, Вільям Сеньйор.

         Вчений економіст Джон Кейнс визначав фінансовий ризик як невизначеність отримання очікуваного доходу від вкладення коштів, Кейнс вважав, що причиною невизначеності є орієнтований на майбутнє характер самого економічного процесу, і запропонував активізувати роль держави для зменшення ступеня невизначеності в економіці.

         Фінансові ризики виникли разом з появою грошового обігу і відносин «позичальник – кредитор» і супроводжують фінансову діяльність комерційної структури. Адам Сміт, при дослідженні підприємницького прибутку, вперше виділив у структурі підприємницького доходу «плату за ризик» у вигляді відшкодування можливого ризику, пов’язаного з підприємницькою діяльністю.

         Представники класичної теорії ризику Мілль і Сеньйор, розрізняли в структурі підприємницького прибутку відсоток (як частку на вкладений капітал), «заробітну плату капіталіста» і плату за ризик (як відшкодування можливого ризику, пов’язаного з підприємницькою діяльністю). У класичній теорії економічного ризику останній ототожнюється з математичним очікуванням втрат, які можуть статися в результаті реалізації обраного рішення, і являє собою збиток, який наноситься здійсненням даного рішення. [1, с.163].

         Страхування фінансових ризиків являє собою захист майнових інтересів підприємства при настанні страхової події (страхового випадку) спеціальними страховими компаніями (страховиками) за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом отримання від страхувальників страхових премій (страхових внесків).

         У процесі страхування підприємству забезпечується страховий захист за всіма основними видами його фінансових ризиків – як систематичних, так і несистематичних. При цьому обсяг відшкодування негативних наслідків фінансових ризиків страховиками не обмежується – він визначається реальною вартістю обєкта страхування (розміром страхової його оцінки), страхової суми і розміром страхової премії.

         Рушійним механізмом виникнення потреби в страховому захисті є оцінка рівня впливу різних ризиків на діяльність торгівельних підприємств. З метою страхування ризики поділяються на ті, що страхують та не страхують. До основних господарських ризиків торгівельних підприємств, які можливо застрахувати можна віднести – торговий, технічний, галузевий, техніко-технологічний, інвестиційний, інноваційний, кредитний та ін [2, с.79-80].

         Фінансові ризики на підприємстві тісно пов’язані з прийняттям управлінських рішень в умовах невизначеного зовнішнього бізнес-середовища. Результати управління фінансовими ризиками підприємства залежать як від розуміння вищими менеджерами компанії тих процесів, якими вони повинні управляти, так і знання факторів управління ризиком і моделі управління.

         Критерій ефективності страхового захисту для торгівельного підприємства являє собою визначене співвідношення показників і характеристик, за допомогою яких можуть бути описані відносини страхувальника і страховика. Пошук оптимального співвідношення інтересів торгівельного підприємства і страховика являє собою рух по шкалі, де як нульове значення розглядається максимальна сума некомпенсованих втрат і повна відсутність страхового захисту.

         Для підвищення ефективності сучасні підприємства змушені будувати у себе систему управління фінансовими ризиками на підприємстві, ефективну і надійну. В основі управління фінансовими ризиками лежить цілеспрямований пошук і організація роботи по зниженню ступеня ризику, мистецтво отримання і збільшення прибутку. Ці ризики можуть призвести до непередбачуваних збитків, незапланованих витрат, а іноді – до неможливості подальшого функціонування підприємства.

         Кінцева мета, до якої прагне страхування фінансовими ризиками підприємства відповідає цільовій функції підприємництва. Вона полягає в отриманні максимального прибутку при мінімальному, або хоча б, прийнятному для підприємця співвідношенні прибутку і ризику. Отже, страхування, з одного боку, дає можливість відшкодувати матеріальні збитки у кризовій ситуації, а з іншого – додає впевненості у стабільному розвитку підприємства [3, с.172].

 

 

 

 

Список літератури:

1. Лошенюк І. Принципи забезпечення конкурентоспроможності торговельних підприємств// Маркетинг в Україні, 2005. – 317 с.

2. Клапків М. Продукт страхової послуги на сучасному фінансовому ринку // Фінансові послуги, 2007.– 261 с.

3. Чернова Г.В. Про співвідношення ризиків та фінансових джерел їх покриття у страховій організації // Страхова справа, 2005.– 238 с.