Іщенко І.Л., ас. кафедри фінансів

Дніпропетровського  державного аграрного університету

Фінансування проектів при участі іноземного капіталу

Основними інвестиційними проектами Світового банку в Україні стали угоди щодо структурної перебудови вугільної галузі, розвитку ринку електроенергії, реабілітації гідроелектростанцій, реабілітації та розширення теплопостачання в Києві, проект з розвитку насінництва, експериментальний проект у галузі вугільної промисловості, проект розвитку експорту. Водночас у портфелі цієї фінансово-кредитної установи є і конкретні проекти щодо закупівлі обладнання, сировини, запчастин, револьверні позики на поповнення обігового капіталу та оплати будівельно-монтажних  робіт.

Основним проектом Світового банку в Україні можна назвати проект структурної перебудови вугільної галузі, який було розпочато в грудні 1996 року. Загальна сума кредитної лінії становить 300 млн. дол. США, з яких Україна вже отримала близько 230 млн. доларів.

За цією кредитною лінією позики надаються малим і середнім підприємствам, які створюють нові робочі місця для шахтарів. Ставки процентів мають перекривати витрати банків – агентів на отримання кредиту від Світового банку через Мінфін, а також маржу, яка повинна перекривати валютний і комерційний ризики. Кредитна лінія поширюється на Луганську, Донецьку, Волинську, Кіровоградську, Черкаську, Львівську, Закарпатську, Житомирську та Дніпропетровську області. На впровадження цієї кредитної лінії Міністерство фінансів уповноважило банки “Аваль”, “Приватбанк”, “Надра”, “Український кредитний банк”, “Енергобанк” та інші.

Першими позиками проекту структурної перебудови вугільної галузі були кредит “Українського кредитного банку” одному з деревообробних комплексів Закарпатської області на суму 1,143 млн. дол. США та фінансування Приватбанком однієї з черкаських фабрик на суму 175 тис. дол. США. Виплати основного боргу почалися в 2002 року і плануються до кінця 2013 року. Уповноваженим представником України щодо обслуговування цієї кредитної лінії є Міністерство фінансів України.

Цікавим проектом Світового банку в Україні, який відображає роль українських банків при залученні міжнародних коштів, є проект розвитку експорту (ПРЕ), що впроваджується ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України" (без залучення коштів Державного бюджету) спільно зі Світовим банком протягом 1997-2004 років. Вартість проекту складає 81,5 млн.дол.США, з них частка Світового банку – 70 млн.долл., частка української сторони та інших суб’єктів фінансування 11,5 млн.долл.

Метою Проекту є сприяння розвитку експорту недержавних підприємств України шляхом кредитування інвестиційних потреб і поповнення обігових коштів, надання грантів для розвитку виробничої та торговельної інфраструктури орієнтованих на експорт підприємств, інституційний розвиток Укрексімбанку як фінансової установи, що сприяє розвитку експорту. Проект сприяє налагодженню ефективної взаємодії фінансового та промислового секторів національної економіки через застосування широкого кола фінансових інструментів, сучасних інформаційних технологій, виявлення та задоволення потреб експортерів.

Участь у Проекті розвитку експорту взяли 32 підприємства - експортери, підписано 107 кредитних угод на загальну суму близько $200 млн. (враховуючи кошти, що були повторно використані).

ПРЕ має чітку інвестиційну спрямованість - біля 35% коштів проекту було використано на закупівлю сучасних машин та обладнання. Інвестиційні кредити надавались на привабливих для позичальників умовах - середній термін кредитування склав 37,7 місяця.

Проект розвитку експорту довів свою ефективність як мультиплікатор експорту: середньорічний приріст експорту, що був ініційований ПРЕ, у 2,3 рази перевищував кредитні вкладення, а в окремих випадках мав кращі показники (у 3-5 разів).

Станом на 30 червня 2003 року проектний портфель Світового банку в Україні складався з 13 нині чинних проектів, загальна сума яких дорівнює 739,4 млн. дол. США, з яких не використано 600 млн. дол. США. Середній строк проектів у цьому портфелі становить 2,5 років: найновішими є два проекти, схвалені в червні 2003 року, а найстарший – Проект розвитку експорту. Портфель проектів має збалансований склад за секторами та охоплює такі різні проекти, як, наприклад, Проект здійснення контролю за туберкульозом і СНІД та підтримувані Глобальним екологічним фондом регіональні екологічні проекти, Проект Фонду соціальних інвестицій, що зосереджується на діяльності серед місцевих громад, проекти з розвитку приватного сектора, інфраструктури (у сфері постачання енергоносіїв і водопостачання та водовідведення) і зміцнення інституцій, необхідних для стабільного розвитку, як-от системи казначейства та податкової адміністрації. Нині в проектному портфелі немає проблемних проектів, хоча Проект розвитку приватного сектора класифіковано як „ризиковий”.

Спільні перегляди виконання проектного портфеля Світового банку в Україні (ПВПП) проводяться щороку за участі Світового банку, уряду України та Груп впровадження проектів (ГВП), щоб зібрати інформацію про хід виконання проектного портфеля та визначити системні та характерні для різних галузей проблеми. Наприклад, після ПВПП, що відбувся в листопаді 2001 року, уряд України ввів у дію „Нові процедури підготовки та виконання проектів, яким надають підтримку міжнародні фінансові установи” з наміром, крім іншого: впровадити нові прозорі процедури управління проектами, пов’язати процес підготовки та впровадження проектів міжнародних фінансових установ з бюджетним процесом та встановити чітке коло відповідальності учасників проекту протягом його підготовки та впровадження. Однак зазначені „Нові процедури” не привели до явних результатів з вирішення проблеми затримки проходження проектів. Під час останнього Перегляду проектного портфеля, що відбувся в лютому 2003 року, Світовий банк та уряд України погодилися створити спільну Робочу групу, яка періодично здійснюватиме розгляд питань впровадження проектів, що викликають занепокоєння обох сторін, а також контроль за виконанням рішень. Створено дві підгрупи, одна з яких розглядатиме загальні процедури підготовки проекту, а інша обговорюватиме процедури впровадження проекту, включаючи використання коштів позики, управління спеціальними рахунками та питання ГВП. На виконання портфеля особливо негативно впливають затримки з набуттям позиками чинності. Так, Проект з водопостачання та водовідведенням в м. Львові, схвалений у червні 2001 року, було підписано через 14 місяців та ратифіковано Верховною Радою у листопаді 2002 року; Проект розвитку приватного сектору, схвалений у березні 2002 року та підписаний у вересні 2002 року, набув чинності у березні 2003 року. До того ж Проект реабілітації та розширення теплопостачання м.Севастополя, схвалений у березні 2001 року та підписаний 23 вересня 2002 року, було припинено в січні 2003 року через неспроможність Севастопольської міської ради забезпечити більшість голосів для схвалення цього проекту. Затримки з набуття чинності також перешкоджають нормальному початку проектів і знижують показники використання коштів за позиками (8,6 % наприкінці 2003 фінансового року порівняно з 16,2% наприкінці 2002 фінансового року). Як захід децентралізації, було створено посаду фахівця з питань закупівель в регіональному представництві Світового банку в Україні, що полегшило швидке реагування та обов’язкове погодження поточних питань, пов’язаних із закупівлями.

В 2008 були укладені міжнародні угоди між урядом України та МБРР, ЄБРР, МВФ і іншими міжнародними фінансово-кредитними організаціями  щодо здійснення інвестицій для реконструкції автомобільної траси міжнародного значення, покриття дефіциту бюджету,  підготовки для проведення Чемпіонату 2012, реконструкцію місцевих комунальних  підприємств і організацій, ліквідацію наслідків та утилізацію відходів ЧАЕС.