Виконавець: Васка В.М.

Науковий керівник Безродна С.М.

Буковинська державна фінансова академія, Україна

Венчурний бізнес в Україні, та роль інститутів спільного інвестування

 

 

Актуальність проблеми. За умов реформування економіки України та її орієнтації на входження у європейську спільноту перехід на новий щабель соціально-економічного розвитку означає пошук нових джерел фінансування для модернізації виробничої наявної та активізації потенційної інноваційної діяльності. 

Джерелом для такого швидкого переходу являється венчурний капітал. Венчурний капітал є тим органічно необхідним елементом сукупного господарського механізму, що дозволяє реалізовувати нововведення на найкритичних етапах їхнього освоєння і комерціалізації за умов великого господарського ризику.

Аналіз досліджень і публікацій. Венчурний бізнес є предметом дослідження і дискусій багатьох вчених, серед вчених особливої уваги заслуговують праці Поручник А.М, Варфоломєєва В.О.[1], Романішин О.В,  Зябрева Н.Н.[5], Антонюк Л.Л, Кузнєцова І.С.[6].

Метою дослідження є аналіз венчурного бізнесу України за останій період, його головні елементи та характерні риси.

Венчурний бізнес — сфера підприємницької діяльності, пов’язана з реалізацією ризикових проектів, ризикових інвестицій головним чином у сфері науково-технічних новинок. Фінансування беруть на себе банки, інвестиційні компанії, спеціалізовані венчурні фірми або юридично самостійні організації, зазвичай у формі товариств з обмеженою відповідальністю. Цей вид бізнесу пов’язаний з великим ризиком, тому його часто називають ризиковим [4].

Як показав аналіз закордонного досвіду, венчурне інвестування не може компенсувати недостачу коштів з інших джерел для розвитку науково-технічної сфери. Виникнення й активний розвиток сучасного венчурного бізнесу у ряді країн (CША, країнах Європи), стали можливими, насамперед, завдяки зростаючій необхідності високо ризикованого  капіталу з боку малих і середніх інноваційних виробничо-технологічних компаній, що зуміли створити високий комерційний потенціал розробок НДДКР.

Так країни з наздоганяючою та мало розвиненою економікою створюють привабливі умови для венчурних підприємців та менеджерів із США.

Сінгапур, наприклад, пройшов інший шлях. Інвестиції проводилися в країну в 1980-х роках у Силіконову долину, прибуток там же реінвестувався. Поступово в сінгапурців склалися з американськими венчурними підприємцями і менеджерами міцні зв'язки.  І і зародився венчурний бізнес у Сінгапурі.

Таким подібним шляхом сьогодні іде й Україна. Венчурний бізнес дії в нашій державі порівняно недовго. Історія його розвитку ще досі коротка.

Так з 2009 року як і минулі роки став роком активного розвитку ринку спільного інвестування в Україні. Швидкими темпами зростали кількість суб'єктів ринку, вартісні показники обсягу ринку.

Динаміку розвитку українського ринку спільного інвестування (ІСІ)   у розрізі видів ІСІ  наведено у табл. 1 [3].

Таблиця 1

Динаміка розвитку ІСІ у розрізі видів в Україні

Період

Всього

Пайові інвестиційні фонди
(ПІФ)

Корпоративні інвестиційні фонди
(КІФ)

 

 

відкриті

інтер-вальні

закриті
диверсифіковані

закриті
недиверсифіковані

венчурні

закриті недиверсифіковані

венчурні

31.12.2009

983

 32

47

 8

 26

690

 130

50

31.03.2010

1013

 32

47

 9

 28

715

130

52

30.06.2010

1047

32

47

9

27

722

145

65

30.09.2010

1067

35

48

9

29

732

145

69

31.12.2010

1093

36

48

9

32

755

141

72

31.03.2011

1133

37

49

9

34

766

143

75

Зміна за 1 квартал 2011 року

2,28%

2,7%

2,08%

0,00%

6,25%

1,45%

0,70%

4,16%

Зміна з початку року

13,70%

15,62%

4,25%

12,5%

30,76%

11,04%

10%

50%

 

Причиною такого різкого збільшення (згідно даних табл.1) кількості  венчурних фондів  у загальної кількості інвестиційних фондів відповідно порівнявши кінець 2009 і початок 2011 року венчурні пайові інвестиційні фонди збільшились на 11,04%, а венчурні корпоративні інвестиційні фонди збільшились на 50%і це є те, що відповідно до Закону України “Про інститути спільного інвестування ( пайові та корпоративні інвестиційні фонди)” , №2299-III від 15.03.2001 р.[2] було введено сприятливий режим функціонування венчурних фондів.   

Всього станом на 31.03.2011 року в Україні зареєстровано 1133 інститутів спільного інвестування що порівняно з 2009 роком збільшилися ІСІ на 150 інститутів(табл.1). Для української економіки - це досить швидкі темпи розвитку.

Якщо взяти до уваги і порівняти стан і вартість активів ІСІ у 2009 році всього то вони можна побачити що склали 91892,89 млн.грн, а станом на 31.03.2011 року їхня вартість збільшилась до 108494,3 млн.грн, тобто спостерігається порівняно за невеликий період часу збільшення вартості активів ІСІ. Найбільші зміни у вартості спостерігається по відкритих фондах збільшення на 26,4%, а також по не венчурних закритих фондах збільшилось на 38,46%. І в майбутньому очікується подальше зростання  ІСІ в Україні (табл.2).

Таблиця 2

Динаміка вартості активів ІСІ у розрізі типів фондів  з кінця 2009 року до 1-го кварталу 2011 року млн.грн.

Фонди

 

31.12.2009

 

30.09.2010

 

31.12.2010

 

31.03.2011

 

Зміна за 1-й

квартал 2011

Зміна з початку до 2011 року

Відкриті

240,72

243,43

286,07

304,28

6,36%

26,4%

Інтервальні

254,74

237,72

252,53

269,51

6,72%

5,81%

Закриті(невенчурні)

6048,18

8356,38

8351,82

8374,34

0,27%

38,46%

Усі(невенчурні)

6543,65

8837,53

8890,41

8948,13

0,65%

36,74%

Венчурні

85349,24

90888,99

96976,17

99546,58

2,65%

16,63%

Усі( з венчурними)

91892,89

99726,42

105866,58

108494,3

2,48%

18,06%

 

Отже, ринок спільного інвестування все більше проявляє себе як потужний сегмент фінансового ринку України.

В той же час, збільшення капіталізації венчурних фондів в Україні на сьогодні не приводить до адекватного зростання інвестиційних потоків в інноваційні сектори економіки: спеціалізація венчурних фондів на інвестиціях в новостворені інноваційні компанії є винятковою. Основними акцепторами інвестицій  венчурних фондів є компанії зі сфер нерухомості та будівництва, фінансів, харчової, хімічної промисловості, сільського господарства [1].             

Основні причини такого явища:

         ·        інвестиції в інвестиції в окремі галузі традиційної економіки мають надвисокий рівень доходності за відносно короткий термін інвестування та за умов суттєво низького рівня ризику;

         ·        можливість використання організаційної форми венчурних фондів як інструменту зниження податкових витрат [6].

Варто зазначити, що український ринок венчурного інвестування істотно відрізняється від іноземних ринків. На світовому ринку основними сферами інвестування венчурного капіталу є виробництво напівпровідників, електронних новинок, комп’ютерної техніки, біотехнологій, інформаційної безпеки, генної інженерії та ряд інших. В перспективі знаходиться розробка нанотехнологій. Найпривабливішими сферами для інвестицій в Україні є будівництво, переробка сільськогосподарської продукції, харчова промисловість, роздрібна торгівля. Така галузева дискримінація властива для України, тому що ці галузі є привабливими, розповсюдженими та мало ризиковими в нашій країні, на відміну від країн ЄС і  США , де венчурні інвестиції здійснюються в інноваційні галузі промисловості.

Венчурні фонди в Україні використовуються для оптимізації управління активами фінансово-промислових холдингів та зниження податкового навантаження, тоді як венчурне інвестування у світі залишається одним із найважливіших джерел капіталу для компаній, швидкий ріст та розвиток яких постійно потребує додаткових зовнішніх інвестицій (як правило, це підприємства малого та середнього бізнесу). Венчурні інвестиційні фонди повинні стати головною ланкою зв’язку між інвестиціями та інноваціями як складовими економічного зростання.

Специфіка українського ринку та робота на ньому венчурних фондів спрямовує венчурне інвестування в Україні усе далі від прийнятих у світовій практиці основ цього бізнесу.

Інші венчурні фонди (серед яких Euroventures Ukraine, фонд прямих інвестицій “Україна” та Commercial Capital) оперують менш значними сумами – в межах 20-40 млн. дол. кожний. За даними венчурних компаній в українські підприємства вже вкладено біля 250 млн. дол. венчурних інвестицій. Суми, що у найближчий рік можуть бути спрямовані венчурними компаніями на інвестиції, коливаються від 20 млн. до 100 млн. дол., і при наявності достатньо великої кількості ринків, що динамічно розвиваються, по оцінках експертів, є дуже незначними. Найближчим часом можливість надходження значного іноземного капіталу в Україну як і раніше залишається дуже низькою [5].

Менеджери венчурних фондів констатують, що протягом останніх двох років умови їхньої роботи на українському ринку достатньо серйозно змінилися. По-перше, венчурний капітал, який по своїй природі спеціалізувався на придбанні невеликих (до 49%) пакетів акцій, після кількаразових втрат дрібних пакетів був змушений переключитися на контрольні. Це, у свою чергу, призвело до значного збільшення суми однієї інвестиції (від 1-3 млн. до 7-10 млн. дол.) і скоротило кількість угод. По-друге, зіштовхнувшись із серйозними проблемами забезпечення ефективності інвестицій, так як останнім часом жодний з відомих операторів українського ринку не зміг навести приклад продажу свого великого підприємства стратегічному інвестору, сьогодні венчурні фонди орієнтуються на роботу лише з компаніями, що вже сформувались. По-третє, дотепер більшість фахівців венчурного інвестування намагаються особливо не ризикувати й вкладають венчурний капітал в українські підприємства лише на 2-3 роки. Венчурні фонди сьогодні змушені працювати на відносно невеликих за розмірами ринках, які на даному етапі характеризує низька конкуренція серед виробників товарів і послуг, а також достатньо невисока платоспроможність населення. Насамперед це стосується споживчих ринків, наприклад, виробництва продуктів харчування і будівельних матеріалів, а також сфери роздрібної торгівлі. Ці ринки залучають венчурних інвесторів тому, що вони динамічно розвиваються і мають прямий «вихід» на кінцевого споживача, а отже, на «живі гроші».

Звертаючи  увагу на зарубіжний досвід венчурного інвестування, в Україні варто вирішити такі завдання:

          ·        Оцінка інвестиційного потенціалу у високотехнологічній сфері.

          ·        Надання посередницьких послуг виробникам і споживачам наукоємних проектів.

          ·        Підвищення освітнього рівня підприємців та усіх зацікавлених осіб у сфері венчурного бізнесу.

Отже, венчурний бізнес в Україні перебуває в початковій стадії. Провівши ряд економічних реформ та перейнявши світовий досвід, Україна зможе привернути до себе увагу світових країн-інвесторів та залучити в свою економіку значний венчурний інвестиційний капітал, налагодити ділові стосунки та взаємини із потенційними світовими партнерами.

Список використаних джерел

1.     Варфоломєєва В.О. Венчурний бізнес у сфері малого інноваційного підприємництва і форми його забезпечення//Актуальні проблеми економіки.- 2005.- №12.- С. 121-127.

2. Закон України “Про інститути спільного інвестування ( пайові та корпоративні інвестиційні фонди)”, №2299-III від 15.03.2001 р.

3.     Динамічне зростання ІСІ виводить вітчизняний інвестиційний бізнес на новий рівень//Українська асоціація інвестиційного бізнесу  http://www.uaib.com.ua/files/articles/245/2_4.doc)

4.     Економіка та організація інформаційного бізнесу: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2002. — 667 с.

5.     Зябрева Н. Oсобенности украинского венчура / Н.Зябрева//Компаньон. – 2002. – №41. – ст. 32-35.

6.     Кузнєцова І.С. Інститут венчурних інвестицій: стан та перспективи розвитку в Україні//Наука та інновації, 2008.– Т4. – №1. – С. 87-95.