Мельничук К. В.

Київський національний

торгово-економічний університет

м.Київ

 

МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ПЛАНУВАННЯ ОПЛАТИ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВАХ РІЗНИХ ФОРМ ВЛАСНОСТІ

Анотація

Актуальність матеріалу, викладеного у статті, обумовлена важливим фактором фонду оплати праці для підприємств різних форм власності. Заробітна плата в суспільстві виступає не тільки в ролі елементу господарського механізму, але і несе високе соціальне навантаження. Метою роботи є обґрунтування методичних підходів, дослідження сучасного стану та удосконалення планування фонду оплати праці на підприємствах. Планування фонду оплати праці має свою специфіку в зв’язку з особливостями технології виробництва на підприємствах різних галузей і підгалузей промисловості. Отже, все це підтверджує необхідність подальших досліджень планування фонду оплати праці за структурою персоналу, об’єктами діяльності та структурними підрозділами.

Ключові слова: фонд оплати праці, заробітна праці, елемент господарського механізму, методичні підходи.

 

Основним джерелом доходів найманих працівників є і надалі залишатиметься заробітна плата. Нині саме заробітній платі належить переважаюче значення в мотиваційному механізмі. Саме її як економічну категорію відносять до числа найскладніших. Оплата праці стимулює виробничу поведінку співробітників компанії, спрямовує їх на досягнення стратегічних завдань, тобто поєднує матеріальні інтереси працівників із стратегічними завданнями організації [4, с.378].

У нових умовах господарювання найважливішими його завданнями є: у встановлені терміни проводити розрахунки з персоналом підприємства щодо оплати праці (нарахування зарплати і інших виплат, сум до утримання і видачі на руки), своєчасно і правильно відносити в собівартість продукції (робіт, послуг) суми нарахованої заробітної плати і відрахувань органам соціального страхування, збирати та групувати показники праці і заробітної плати для цілей оперативного керівництва і складання необхідної звітності, а також розрахунків з органами соціального страхування, Пенсійним фондом і фондом зайнятості [2, с.591].

Заробітна плата, відповідно до статті 1 Закону України «Про оплату праці», – це винагорода, обчислена у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу [1,c.5]. В останні роки з`явилось досить багато серйозних і актуальних публікацій, присвячених методичним підходам планування оплати праці підприємств, зокрема висвітлюються на сторінках економічних журналів, газет: «Фінанси України», «Економіка України», «Голос України», «Урядовий кур`єр» та ін. Варто відзначити, що ефективним організаційним засобом і мотивуючим фактором оплати праці на підприємствах різних форм власності є правильно підібраний підхід щодо її планування із врахуванням особливостей трудового процесу, завдань, що стоять перед конкретним робочим місцем, професією і кваліфікацією робітника, його особистих інтересів тощо.

Величина фонду оплати праці безпосередньо впливає на собівартість продукції, товарів, робіт, послуг. Метою планування собівартості є обґрунтоване визначення величини витрат, необхідних у плановому періоді для виробництва кожного виду та всієї промислової продукції підприємства і відповідає вимогам щодо якості.

Плановий фонд заробітної плати - це вся сума коштів, виділених для оплати праці працівників за виконану роботу та відпрацьований час, а також суми виплат і доплат, які передбачені державними законодавчими актами та діючими преміальними системами у запланованому періоді. На промисловому підприємстві планування заробітної плати включає визначення розміру фонду та середньої заробітної плати виробничого й невиробничого персоналу в цілому і за окремими категоріями працівників, а також фонду заробітної плати не облікового складу [3, с.832].

Вихідними даними для визначення розміру планового фонду заробітної плати персоналу є: виробнича програма; трудомісткість продукції; чисельність працівників за категоріями, професіями і кваліфікацією; тарифна система; штатний розпис працівників, спеціалістів, службовців; законодавча база України про оплату праці. Доцільно приріст фонду оплати праці ув’язувати не тільки з показниками, які характеризують обсяги виробництва, а й з основними якісними показниками, зростанням продуктивності праці, зниженням витрат на одну гривню продукції.

Фонд оплати праці на основі нормативів його приросту обчислюється за формулою:

ФОПпл = ФОПбаз * (100+Нопрпп*ППпр+ Нвпр)     (1),               

           100

де ФОПбаз - фонд оплати праці у базовому періоді; Но, Нпп, Нв - нормативи приросту фонду оплати праці, відповідно за приріст обсягів виробництва, продуктивності праці та зниження витрат на одну гривню продукції; Опр, ППпр, Впр - відповідно приріст обсягів виробництва, продуктивності праці, зниження витрат на одну гривню продукції.

Для ув’язки обсягу виробництва й оплати праці використовують нормативний метод:

ФОПплпл  (2),

де Опл - плановий обсяг виробництва продукції у вартісному виразі; Н - норматив затрат заробітної плати промислово-виробничого персоналу на одну гривню вартості продукції [5, с.805].

Розрахунок планового фонду заробітної плати за підрозділами і категоріями персоналу підприємства включає по елементний метод. Розрахунок фонду заробітної плати для різних категорій працівників здійснюється з урахуванням характеру їх роботи та форм оплати праці. Важливу частку загального фонду складає фонд заробітної плати робітників. У плануванні фонду заробітної плати робітників, що залежить від характеру доплат і виплат, розрізняють годинний, денний, місячний, квартальний та річний фонди заробітної плати.

До фонду прямої заробітної плати робітників включають суми коштів, нараховані за відрядними розцінками робітникам-відрядникам і за тарифними ставками - робітникам-погодинникам.

Фонд прямої заробітної плати основних робітників-відрядників можна визначити із виробничої програми і витрат заробітної плати на одиницю продукції. На підприємствах часто застосовують метод визначення прямого фонду заробітної плати основних робітників-відрядників за трудомісткістю запланованої продукції, тобто із урахуванням відсотку її зниження у результаті здійснення організаційно-технічних заходів. Множення кількості нормо-годин за окремими видами робіт і розрядами на відповідну тарифну ставку, та, сума, як результат, становить основний фонд заробітної плати робітників-відрядників [6, с.784].

Таким є і механізм розрахунку прямого фонду заробітної плати для допоміжних робітників-відрядників, але при цьому враховується обсяг допоміжних робіт.

Прямий фонд заробітної плати робітників-погодинників () розраховується за формулою:

            (3),

де п – кількість груп робітників-погодинників різних розрядів; ГТС – годинна тарифна ставка робітників-погодинників і-го розряду; - планова чисельність робітників-погодинників і-го розряду; Тпл – корисний фонд робочого часу одного середньооблікового робітника в плановому періоді.

Окрім основного фонду заробітної плати робітників, необхідно також визначити премії, доплати, що входять до складу годинного, денного і річного фондів [10,c.8]. 

Суму премій відрядникам і погодинникам визначають на основі чинних преміальних положень на підприємствах. Оскільки різні групи робітників преміюються за різними показники, то їх розміри визначають для кожної групи робітників за одними й тими ж показниками.

      (4),

де  - загальна планова сума премій, грн.; ФЗПр.в, ФЗПрп – відповідно   основний відрядний і погодинний фонд заробітної плати, грн.; Нв, Нп - розмір (норматив) премії відповідно відрядників і погодинників [9,c.3]. 

Фонд заробітної плати, призначений для оплати чергових і додаткових відпусток, розраховують за показниками фонду денної заробітної плати, середньої тривалості відпусток і корисного річного (планового) фонду робочого часу. Розмір оплати часу виконання державних і громадських обов’язків визначають на основі середньоденної заробітної плати і загальної кількості невиходів із цієї причини [7, с.116].

Плановий фонд заробітної плати не облікового складу працюючих розраховують на підставі фактичних даних базового періоду [7, с.114].

Після встановлення фондів заробітної плати визначають рівень середньої заробітної плати для всіх категорій персоналу, який характеризує рівень матеріального добробуту працівників. Планова середня заробітна плата одного працівника у певному плановому періоді () визначається за формулою:

          (5),

де ФЗПпл. - плановий фонд заробітної плати, грн.; Чпл - планова середньооблікова чисельність працівників, осіб.

Планування заробітної плати потребує забезпечення випереджаючого зростання продуктивності праці порівняно із зростанням середньої заробітної плати, що приведе до збільшення фонду накопичення і сприятиме зростанню матеріального добробуту працівників підприємства. Співвідношення темпів (І) визначають індексним методом:

              (6),

де Іпп- індекс продуктивності праці; Ізп - індекс оплати праці [8].  .

Таким чином, аналіз механізму формування фонду оплати праці свідчить, що планування фонду оплати праці є важливою і невід’ємною складовою планування діяльності в цілому. Форми і системи оплати праці на підприємствах, що існують в Україні, не забезпечують очевидного росту заробітної плати працівникам і досягнення високої якості життя людей. Середня заробітна плата в Україні значно нижча, ніж в багатьох країнах світу, що свідчить про необхідність вдосконалення системи соціально-економічного регулювання заробітної плати і доходів всіх категорій персоналу, яка б забезпечила справедливу винагороду за працю і компенсувала  особисті трудові витрати.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел та літератури:

 

1.            Закон України «Про оплату праці» №108/95-ВР від 24.03.95.

2.            Бутинець Ф.Ф., Малюга Н.М. Бухгалтерський облік: облікова політика і план рахунків, стандарти, кореспонденція рахунків, звітність [Текст]: Навч.посіб. 3-тє вид., перероб. і доповн] / За ред. Проф. Ф.Ф.Бутинця. [- Житомир: ЖІТІ: ПП «Рута», 2008. – 512 с.

3.            Бухгалтерський облік та фінансова звітність в Україні [Текст]: Навч.-практ. посіб. / За ред. С.Ф.Голова. - Дніпропетровськ, ТОВ «Баланс-Клуб», 2006. – 832 с.

4.            Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств [Текст]: Навч. посібник / М.Я.Коробов. - К.: Т-во «Знання», КОО, 2004. – 378 с.

5.            Лень В.С. Бухгалтерський облік в Україні, основи та практика [Текст] / В.С.Лень, В.В.Гливенко – К.: Знання, 2004. – 805 с.

6.     Ткаченко Н. М. Бухгалтерський облік на підприємствах України [Текст]: підручник [5-те вид., доп. й перер.] / Н. М. Ткаченко. - К.: А.С.К., 2007. – 784 с.

7.     Усач Б.Ф. Система документування і первинного обліку праці та заробітної плати [Текст] / Усач Б.Ф. та ін.// Вісник ТАНГ. - Тернопіль: Економічна думка, 2009. - с.114-119.

8.            [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www URL : http://revolution.allbest.ru/economy/00257425.html

9.            [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www URL : http://free.infoworks.com.ua/viewfree.php?diplomID=100

10.        [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www URL : http://www.kiev-diplom.com/119-fond-oplati-praci-jogo-sklad-derzhavne.html