Экономические науки/7. Учет и аудит

Кайбуллаєва Е.Т.

Науковий керiвник: к.е.н., викладач Аблязова С.А.

РВНЗ «Кримський iнженерно-педагогiчний унiверситет»

Імперативи розвитку аудиту в Українi

Постановка проблеми. Становлення громадянського суспільства, розвиток

приватного підприємництва як його економічної основи зумовили появу аудиту в Україні. Ухвалення в квітні 1993 р. Закону України «Про аудиторську діяльність» надало легітимності цій формі незалежного фінансового контролю і стало імпульсом її інтенсивного розвитку. За цей проміжок часу в Україні сформовано систему незалежного аудиту подібну країнам з ринковою економікою. У сучасних умовах постала проблема необхідності удосконалення ринку аудиторських послуг з метою забезпечення збалансованості розвитку суб’єктів господарювання в умовах зовнішніх коливань економіки.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Великий внесок в розробку теоретичних основ і методологічних підходів до шляхів удосконалення аудиторських перевірок та аудиторського контролю в цілому внесли провідні вчені-економісти: М.Т.Білуха, А. Білоусов, В.Г.Гетьман, М.Я.Дем’яненко, В.П.Завгородній, Г.Г.Кірейцев, М.В. Крапивко, Б.Ф. Усач та інші вчені.

Постановка завдання - аналіз світового досвіду та виявлення можливих напрямків перспективного розвитку аудиту в Україні.

Виклад основного матеріалу дослідження. Сучасні результати розвитку аудиту охоплюють правову та методичну базу, організацію проведення аудиту, оформлення результатів, взаємозв’язок сторін та ін.

Правова база. Закон України «Про аудиторську діяльність», прийнятий в 22.04.1993 році, зазнав небагато, за вітчизняною правовою практикою, змін: у 1995, 1996, 2003, 2004, двічі – у 2005 році та тричі – у 2006 році.

Методична база. Вітчизняний аудит завжди випереджав вітчизняний облік. Перші національні нормативи аудиту були прийняті на 2 роки раніше стандартів обліку, з 2004 року в Україні Аудиторська палата України (АПУ) прийняла в якості національних стандарти аудиту та етики IFAC (Міжнародна Федерація Бухгалтерів), які вже у 2004 - 2007 роках знову потерпали зміни. Тому стандарти аудиту слугують лише певним протоколом дій для досягнення мети.

Організація аудиторської діяльності. Офіційним регулятором аудиту в Україні є Аудиторська палата, повноваження якої поширюються на такі важливі сфери аудиторської практики, як сертифікація аудиторів, підвищення кваліфікації, ведення реєстру суб’єктів аудиторської діяльності, застосування стандартів аудиту, контроль якості аудиторських послуг. В Україні існують професійні об’єднання аудиторів: Спілка Аудиторів України (САУ), Федерація Бухгалтерів та аудиторів України, Українська Асоціація бухгалтерів та аудиторів та ін. Починаючи з 1993 року АПУ видала 6350 сертифікатів аудиторів, у т.ч. 259 сертифікатів аудиторів банків. В реєстрі АПУ на 1.01.2010 р. знаходиться 2238 суб’єктів аудиту, з них 766 приватно практикуючих аудиторів. Аналіз динаміки структури суб’єктів аудиту за 2000 – 2010 рр. свідчить про збільшення питомої ваги приватних аудиторів та зменшення питомої ваги і кількості аудиторських фірм. Впевнено можна зазначити, що вітчизняні аудиторські компанії неконкурентоспроможні в порівнянні з нерезидентами. Вітчизняний аудит все ще концентрується на бухгалтерському та податковому обліку, не помічаючи інші предмети своєї професійної уваги, такі як якість менеджменту, внутрішній контроль та внутрішній аудит, інноваційна та інвестиційна діяльність тощо. Відсутність права законодавчої ініціативи гальмує реалізацію будь-яких інновацій в розвитку професійного аудиту.

Для забезпечення професіоналізму суб’єктів аудиту, в край необхідні такі заходи:

- поновлення ліцензування аудиту, при цьому ліцензія повинна видаватися за кошти щорічно;

- встановлення страхування аудиторських ризиків;

- посилення вимог до кандидатів в аудитори, при цьому право на здачу іспиту на сертифікат аудитора повинна мати лише особа, яка пройшла не менше трьох років стажування в аудиторській фірмі та рекомендована керівником такої фірми.

- посилення вимог до результатів підвищення кваліфікації.

Поєднання вказаних вище напрямків розвитку аудиторської професії закладають підґрунтя для її подальшого впровадження у вітчизняну господарську практику та відносини між власниками. Чим скоріше ці питання будуть вирішені, тим більше перспектив у незалежного аудиту в Україні.

Висновки з даного дослідження. Зважаючи на те що аудиторська діяльність в Україні знаходиться на початковому етапі свого розвитку, вона має ряд суперечностей та невизначеності. Саме тому досвід зарубіжних країн має стати її своєрідним орієнтиром. Основні аспекти перспективи розвитку аудиту вбачаються в орієнтації на аудит ефективності його детальне вивчення та впровадження. З метою удосконалення інформаційною бази, яка є обов'язковою для проведення аудиту ефективності, потрібно завершити впровадження механізмів програмно-цільового методу, забезпечивши не тільки формування, але і застосування в бюджетному, процесі повної і достовірної звітності по результативних показниках, виконання бюджетних програм. На особливу увагу заслуговують питання подальшого розвитку та реформування нормативів регулювання аудиторської діяльності, згідно з досвідом провідних країн світу, що являються запорукою динамічного та продуктивного розвитку аудиту України в майбутньому.

Література

1. Крапивко М. Роль аудита в дальнейшем недопущении финансового кризисна/М.Крапивко // Аудитор України. – 2008. - № 20. – С. 20 – 21.

2. Редько О. Аудиторські послуги в Україні: перші кроки до ринку / О.Редько //Бухгалтерський облік і аудит. – 2008. - №11. – С. 48 – 55.

3. Усач Б. Проблеми розвитку аудиту в Україн / Б.Усач // Регіональна економіка. – 2007. - № 4. - С. 217 – 222.