„Педагогические науки”.

5. Современные методы проподавания

Ковальчук В.Ю., Білецька Л.С., Стасів Н.І., Силюга Л.П.

Дрогобицький державний педагогічний університет  імені Івана Франка

         

ОПТИМІЗАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ШЛЯХОМ СТВОРЕННЯ

НАВЧАЛЬНИХ СИТУАЦІЙ НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ

 

         Навчальний процес являє собою складну динамічну систему, у якій в органічній єдності відбувається взаємопов’язана діяльність вчителя і учня. Уся навчально-виховна діяльність учителя при цьому спрямована на оптимізацію пізнавальної діяльності учнів.

Під оптимізацією пізнавальної діяльності учнів розуміють таку органі­за­цію процесу засвоєння знань, в результаті якої учні в основному на уроці оволо­дівають знаннями, способами дій, соціально значимою ціннісною орієнтацією в навколишній дійсності, вчаться застосовувати здобуті знання на практиці. Усі зазначені аспекти діяльності учня на уроці мають перебувати у постійній взаємодії та взаємозв’язку, а це забезпечується комплексним підходом до створення навчальних ситуацій на уроці.

Комплексним підходом до розробки і створення навчальних ситуацій на уроці математики у початкових класах передбачається диференційована постановка навчальних завдань, керування процесом опанування учнями певного обсягу знань, організації їхньої самостійної мисленнєвої діяльності.

Ефективність навчання істотно зростає, коли вчитель не тільки викладає готові істини, а й керує процесом їх відкриття і засвоєння учнями, формує в них потрібні для цього розумові дії, навчає самостійно поповнювати свої знання.  

 Активізації навчальної діяльності сприяє таке керування учінням, коли учні поступово переходять від простих до складних пізнавальних, проблемних завдань; з допомогою вчителя оволодівають способами самостійного розв’я­зування, узагальнюють їх, переносять у нові ситуації.

Навчальні ситуації уроку, які сприяють формуванню в учнів прийомів розумової діяльності, різні як за своїм змістом, так і за функціями. Джерела виникнення їх також неоднакові. Одні з них спеціально розробляються вчителем, інші – виникають стихійно. Деякі ситуації виникають у процесі діяльності вчителя, інші – зумовлюються діяльністю учнів. Одні ситуації, що виникають на уроці, сприяють засвоєнню учнями практичних дій, інші – викликають у них потребу виконувати розумові дії.

Навчальні ситуації у реальному навчальному процесі є не тільки умовою виникнення мислення, а й засобом його формування та розвитку. Вони фактично є показником сформованості, активності, вміння вчитися, критерієм розвитку учня початкових класів як творчої особистості. У цьому плані актуальними є методичні аспекти створення навчальних ситуацій на базі певного програмового матеріалу з урахуванням специфіки початкового курсу математики, використання їх на доступному рівні не на спеціальних заняттях, а на звичайних уроках, щоб ця робота природно впліталась в їхню структуру.

Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроці потребує спеціальної розробки навчальних ситуацій, в яких учні займалися б  різними ви­да­ми діяльності – ігровою, учбовою, трудовою, спілкуванням. Виконуючи різні види діяльності на уроці, учні займають позицію активного суб’єкта дій. Учень молодших класів не може обійтися без усної розповіді вчителя. Виклад, усне повідомлення знань учителем не просто замінює книжку. Ці засоби є важли­ви­ми психологічними передумовами свідомого засвоєння навчального матеріалу. Слухаючи вчителя, його усну мову, учень сприймає зміст і значення слів.

На основі аналізу результатів проведених досліджень, в яких розкри­ва­лася роль спеціально створених навчальних розвивальних ситуацій як чинника успішного засвоєння математичних знань молодшими школярами, було з’ясовано, що такі ситуації можна створювати за допомогою завдань, що спрямовують учнів на вибір понять і принципів, необхідних для виконання завдання; понять, які можуть використовуватися при розв’язуванні певного типу задач; за допомогою задач, у процесі розв’язування яких узагальнюються мисленнєві дії і операції; при цьому вважається, що поняття і принципи мають засвоюватись у процесі розв’язування задач, в яких вони застосовуються.

Оптимізація пізнавальної діяльності учнів на уроці математики забезпечуватиметься при умові, якщо кожному учневі надаватиметься можливість самостійно від­кри­вати для себе знання, стверджувати почуття власної гідності. Крім того, оптимізації процесу учіння сприяють такі види діяльності вчителя, як оцінювання умов, спрямованих на формування основних понять на уроці; аналіз розумових дій та операцій, які виконувались учнями; співвіднесення методів роботи із змістом навчального матеріалу та інтелектуальними можливостями учнів, які виявлялися  на уроці і які мають в них розвиватись; виділення суттєвого в навчальному матеріалі, узагальнення матеріалу; контроль за власною мовою і мовою учнів (змістовність, словниковий  склад мови, чіткість формулювань, виразність, образність, синтаксична структура тощо); створення умов для розвитку їх репродуктивної і творчої уяви; контроль за емоційним станом дітей на уроці і створення ситуацій для формування вольових якостей особистості; управління спілкуванням учнів на уроці і виховання в них дисциплінованості, організованості та діловитості.

При розробці навчальних ситуацій уроку потрібно враховувати набутий життєвий досвід і знання учнів, спеціально спрямовувати їх на виділення основних властивостей об’єктів навчального мате­ріалу, зокрема тих, що потрібні їм для засвоєння наступних знань і що можуть застосовуватись у практичній діяльності. Важливою вимогою в органі­зації спостережливості учнів є постановка конкретного завдання.

Таким чином, у навчальних ситуаціях, що створюються на уроці матема­тики, реалізується певна система взаємодій вчителя і учнів. Головна їх мета не лише засвоєння програ­мо­вого навчального матеріалу, а й оволодіння уміннями користуватися здобутими знаннями на практиці.

 

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ

 

1. Ковальчук Володимир Юльянович – доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри математики та методики викладання математики початкового навчання Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка.

2. Білецька Любов Степанівна – кандидат фізико-математичних наук, доцент кафедри математики та методики викладання математики початкового навчання Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка.

3. Стасів Наталія Іванівна – кандидат фізико-математичних наук, доцент кафедри математики та методики викладання математики початкового навчання Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка.

4. Силюга Людмила Петрівна – кандидат фізико-математичних наук, доцент кафедри математики та методики викладання математики початкового навчання Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка.

 

 

 

 

 

 

 

 

Телефон: (8 024) 45-16-47

 

         Адреса:

        

Білецька Л.С.

         Вул. Морозенка 10

м. Дрогобич

82100 Львівська обл..