Стиркіна Ю. С.

(м. Полтава)

Сучасні ЗМІ у навчанні іноземної мови: актуальність і проблеми

Сучасні ЗМІ представлені пресою, радіо, телебаченням, комп'ютерними мережами, за допомогою яких інформація поширюється на великі аудиторії. Періодична преса традиційно є одним з основних засобів у системі масової інформації й пропаганди. Так, матеріали газет містять факти, їхню оцінку, характеристику процесів і тенденцій розвитку сучасної дійсності. Відповідно до своєї позиції газета виражає думку з найважливіших політичних і суспільних проблем, прагне на основі матеріалів, що друкуються, надавати читачеві повну інформаційну картину світу, сприяє оволодінню іноземними мовами, що є умовою інтеграції особистості в систему світової культури, взаєморозуміння людей і співробітництва між ними. Тому робота студентів з газетою на заняттях з іноземної мови допомагає не тільки зняттю бар'єра, що закриває доступ до світової інформаційної системи, але й формуванню особистості як активного члена суспільства. Крім того, друкована періодика дає можливість студентам опановувати унікальною тематичною розмаїтістю лексики, тому що газета виступає як носій сучасного варіанта мови; її можна розглядати як невичерпну в значеннєвому плані основу для комунікативної діяльності.

Таким чином, друкована періодика на заняттях з іноземної мови викликає безсумнівний інтерес. Однак, як показує аналіз, робота з газетним матеріалом у вузах в основному є одноманітним процесом, часто зводиться просто до здачі так званих "тисяч друкованих знаків". Проведені спостереження показують, що студент тільки за умови педагогічно доцільно організованої підготовки зможе опанувати активний суспільно-політичний словник, розвинути мовні навички й навчитися спілкуватися в позначених рамках.

У психолого-педагогічній і методичній літературі досліджуються питання використання періодичної преси з метою обґрунтування виховної функції засобів масової комунікації, виявлення впливу засобів масової інформації на студентство (С. А. Абдоков), виховання в школярів інтересу до політичних знань (С. А. Кіперман), формування політичної культури молоді (Г. А. Амінєв, А. О. Копаньова й ін.). Опубліковано посібники й науково-методичні рекомендації (Н. В. Баранова, Д. В. Малявін, М. С. Латушкіна, Е. В. Розен і ін.) з питань форм і методів роботи з газетним матеріалом [8, с. 109 - 111].

Сучасне трактування практичного оволодіння іноземними мовами пов'язане, насамперед, з необхідністю здійснювати мовне спілкування в реальних ситуаціях, відповідно до норм поводження і мовного етикету, що є прийнятними в даному співтоваристві. Успішність мовного спілкування багато в чому залежить від здатності тих, хто спілкується, впливати один на одного адекватно завданням спілкування і відповідно до цього вживати мовні висловлення. Використання сучасних газетних статей у якості додаткового навчального матеріалу на заняттях з розмовної практики може вдало вирішити відразу кілька навчальних завдань. По-перше, газетні матеріали, присвячені таким темам як, наприклад, "шлюб і родина", "розлучення", "виховання дітей", допоможуть освітити сучасні тенденції розвитку британського чи американського суспільства, зрозуміти, що хвилює представників іншої культури. По-друге, як правило, статті містять дискусійні питання, що допоможе зорганізувати обговорення й мотивувати формулювання і висловлення власної думки у вивчаючого мову. Оскільки автори статей найчастіше полемізують з попередніми публікаціями з даної теми або висвітлюють нові процеси, що відбуваються в суспільстві, з'являється можливість звернути увагу вивчаючих на фігури мови і способи аргументації різних точок зору. По-третє, газетні публікації містять не лише велику кількість лексичних одиниць з певної тематики, але і визначені кліше, стійкі лексичні сполучення, що означають досить складні концепції, велику кількість фразеологічних й ідіоматичних висловів. Вивчення кліше і стійких лексичних сполучень, зворотів мови має особливе значення, тому що найчастіше вивчаючі мають тенденцію формулювати і виражати свої думки іноземною мовою, відверто калькуючи звороти і вираження, типові для рідної мови, особливо під час обговорення проблем, що вимагають побудови складних речень. Таким чином, газетні матеріали можуть як знайомити з культурою, стереотипами поводження, процесами, що відбуваються в суспільстві, так і використовуватися як матеріали для роботи над розвитком комунікативних навичок і формування мовленнєвої компетенції. При цьому лексичний матеріал засвоюється на тлі вивчення особливостей менталітету конкретного соціуму, що не може не відбитися на зацікавленості вивчаючих. Можливість обговорювати поточні, сучасні проблеми суспільства, шляхи їхнього рішення, порівнювати тенденції розвитку інших соціумів з аналогічними тенденціями у своєму соціумі не може не слугувати могутнім стимулом до вивчення й удосконалення знань іноземних мов. Володіння іноземною мовою неможливо у відриві від культури і реалій життя англомовних країн, а газета, як засіб масової інформації, є невід'ємною частиною культури. Через розуміння змісту газетних публікацій вивчаючі мову повинні прийти до розуміння особливостей мови і життя. Але на жаль, читання газети англійською мовою втратило свій первинну функцію – засобу інформації. Ми читаємо газети не з метою дістати інформацію, а з метою покращити знання з іноземної мови.

Загальновідомо, що кількість і якість активної мовленнєвої продукції знаходиться у прямій залежності від об’єму і якості інформації, яку ми пасивно сприймаємо. Намагаючись ввести студентів в англомовну середу спілкування, ми використовуємо аудио-та відеотехніку, даємо можливість почути носіїв мови в процесі їх природного спілкування. Крім відеокурсу “Headway” (Pre-Intermediate, Intermediate, Upper-Intermediate), що постійно використовується на заняттях з англійської нашого вишу, особливо жваво проходять заняття з аудіювання і сприймання телевізійного каналу ВВС. Диктори цього каналу говорять чітко, “королевською англійською”, з урахуванням того, що їх слухають не лише англомовні країни. Переводячи іноземну мову з площини об’єкту вивчення на засіб отримання реальної, потрібної інформації про світ, ми наближаємо мову до виконання її основної функції – комунікативної. Використання англомовної преси, телебачення, Інтернет-новин допомагає відчути автентичні характеристики мовлення, воно перестає бути уніфікованим. Звичайно, досить не просто підписатися у нашій країні на “Daily Mail” або “Times”, але Інтернет-сайти мають практично всі англійські газети, тому, не маючи можливості щотижня читати “Sunday Times”, можна прочитати усі новини на сайті цієї газети. За умови відповідного використання автентичних засобів масової інформації номер солідного журналу може цілком замінити підручник англійської мови на місяць. Зверніть увагу студентів на граматичні явища у статті, на стилістичні особливості тексту, запропонуйте самим написати статтю на тему, яка цікава студентам, проконтролюйте засвоєння незнайомих слів, обсудіть проблему, що є предметом статті – і ви відчуєте, як на очах зростає рівень володіння мовою, впевненість, а головне, з’являється стимул, зацікавленість у навчанні. Студенти завжди залюбки читають про те, що їм цікаво, чи то останній одяг Брітні Спірс, особисте життя зірок, музика (дівчата), чи то новинки комп’терної та авто-техніки, спорт (хлопці). Одного разу відчувши, що англійська може бути засобом здобуття нової, ще не відомої у нашій країні інформації, студенти отримують величезний стимул до її вивчення, намагаються використати будь-яку нагоду (слухаючи радіо, дивлячись телевізор, входячи до всесвітньої мережі). Так, широким джерелом отримання інформації є канал ВВС. Він транслює новини, і, крім того, велику кількість корисних загальноосвітніх програм, які розгалужують світосприйняття студентів, розповідаючи про новини техніки (“Click-on-line”), події в історії Великобританії (“History of Great Britain”), новини у світі кіно (“Talking movies”), екологічну ситуацію у світі (“An Earth report”), нові дива архітектури (“Dreamspaces”), цікаві події з життя геніїв різних часів і народів (“Genius”) тощо. На практиці навчання відбувається так: програма записується на відеокасету (інформація не повинна бути застарілою), потім кожний епізод новин або передачі прослуховується в аудиторії. Коротке опитування може бути проведено в усній або письмовій формі і містити відповіді на запитання: де відбувається подія, хто її герой, що особливо подобається, чи згодні ви з думкою героя. Завданням може бути також виписати у зошит незнайомі слова, а потім знайти їх у словнику. Студенти повинні вміти самостійно користуватися словником, постійно поповнюючи свій словниковий запас, працювати над збільшенням запасу не лише з вчителем, а й автономно. На початку такої роботи виникають певні ускладнення. Відсутність навички аудіювання на відповідному рівні (автентичне мовлення носія) спричиняє багато непорозумінь. Тут на допомогу вчителеві і учням може прийти Інтернет, де детально пояснюється сутність кожного репортажу (http://www.bbcworld.com). Сайт телеканалу ВВС – величезне джерело не лише інформації, а й вивчення англійської мови. За умови наявності Інтернету можна навіть побачити відеозйомку репортажів або почути аудиозапис промови Тоні Блейєра. Ми пропонуємо студентам роздруковки сторінок сайту, де вони можуть перевірити, чи всю інформацію вони зрозуміли правильно, перевірити написання незнайомих слів. Вчитель пропонує уважно прочитати інформацію. Обов’язково відбувається обговорення найдетальніших епізодів подій. На нашу думку, проблема активного, системного використання ЗМІ у навчанні іноземної мови полягає у тому, що попит на англомовні видання, англомовні телевізійні трансляції, радіопередачі залишається досить низьким, зростає, але надто повільно. Відсутність інформації замикає коло, розірвати яке вчителю досить складно – студенти не сприймають мову як засіб здобуття інформації, оскільки англомовна інформація більшості з них не є доступною. Натомість, маючи можливість постійно отримувати англомовну інформацію, багато хто з вивчаючих, безперечно, знайшов би для себе новий стимул навчання.

Викладання іноземної мови – це достатньо специфічний предмет, оскільки вивчення іноземної мови, не дивлячись на спроби активізувати навчання, залишається у більшості своїй об’єктом вивчення, втрачаючи свій статус засобу отримання інформації. Ми змогли б підсилити мотивацію навчання, якщо запропонували б студентам ту інформацію, з якою вони ще не ознайомились рідною мовою, англійською (нова книжка про Гаррі Поттера, наприклад). Саме таким чином підвищує мотивацію домашнє читання, яке ми пропонуємо студентам на практичних заняттях з іноземної мови. Сучасна англійська проза, новинки якої (наприклад, книжки Роада Даля), ще не видані російською мовою, також зацікавлює студентів, стимулює їх до навчання.

         Всі пам’ятають нудні політінформації англійською мовою, які років п’ятнадцять тому ще проводились на уроках англійської у школі. Вони повністю дублювали радянські новини, газета „Morning Star” лаяла імперіалістів їхньою ж мовою і, оскільки екземпляри були завжди застарілими, не цікавила учнів і студентів – вони просто мусили це робити. Після певних змін у суспільстві політінформація зникла, а студенти втратили цікавість до такого виду роботи.

Скористувавшись можливістю безмежного джерела англомовної інформації у вигляді телебачення та Інтернету, ми вирішили певним чином відновити інформаційні заняття у новій формі. Приблизно раз на місяць проводимо перегляд та обговорення випуску новин на каналі ВВС, що записані на відеокасету. Новини мають бути свіжі, що найпізніше, учорашні, студенти про проведення заняття не попереджаються (щоб не дивились новин рідною мовою). До відеозапису необхідно додати Інтернет-сторінки з детальною інформацією про кожен репортаж випуску на сайті www.bbc.world.com та на сайтах відомих англійських газет „Times”,”Observer” www.timesonline.co.uk/. і www.timesonline.co.uk/.

Перш ніж переглянути відео фрагмент, необхідно активізувати сприйняття контексту за допомогою введення і пояснення незнайомих слів. Вони можуть бути представлені у вигляді списку слів з перекладом, або написані на дошці. Необхідно також провести опитування з питань політичних новин, запитати, хто цікавиться політикою, якими були останні новини українською мовою, новини якого плану цікавлять більше. Потім ми переглядаємо новини перший раз для перевірки загального розуміння подій.

Далі студентам пропонуються картки з таблицями для аудіювання з переліком новин, що пропонуються для перегляду. Упродовж слухання студенти мають заповнити такі графи у табличках: де відбулася подія, коли відбулася подія, головні учасники, країна, стать журналіста (-ів), що повідомляв подію і його одяг, фон, на якому відбуваються зйомки (наприклад, зеленою ручкою). Далі студенти розподіляються на групи відповідно до кількості подій і кожній групі надається інформація, поділена на невеличкі елементи. Кожна група повинна дописати незрозумілу при першому прослухуванні інформацію, але ручкою іншого кольору. У процесі роботи студенти спілкуються англійською мовою, оскільки в кожного свій елемент інформації, пояснюючи одне одному. Після цього групи виділяють відповідального, одного від групи, який пояснює іншим групам нові деталі. Потім схеми підписуються та здаються. Викладач в цілому не втручається у групову роботу і взаємонавчання, хіба у випадках явних непорозумінь або грубих граматичних помилок у мовленні. За роботу студенти отримують дві оцінки: аудіювання та усне мовлення.

Звичайно, види робіт з текстом можуть варіюватися: це й формулювання запитань до текстів, і розробка підстановчих вправ (вчителем або самими студентами), і дискусія з приводу почутого.

Обов’язково після роботи з текстом необхідно втретє переглянути фрагмент, щоб учні відчули себе впевненіше, впізнали нові слова – це дасть їм відчуття певного успіху, досягнення. Домашнім завданням після такого уроку можна зробити порівняння трактовки вже відомих подій на сторінках англійських газет „Times”, ”Observer”. Звичайно, ми не можемо виписувати свіжу „Times” прямо з Лондону, але кожна газета має свою Інтернет-сторінку, звідки можна дізнатися про події, що цікавлять нас. Ці Інтернет-сторінки можна роздати у роздрукованому вигляді, а можна запропонувати студентам відвідати Інтернет-клуб або увійти в Інтернет з домашнього комп’ютера, якщо це можливо, порівняти засоби подачі інформації у різних виданнях. Також необхідно вивчити незнайомі слова, які перевіряються за допомогою диктанту. Альтернативним типом завдання є підготовка усної розповіді про освітлення відповідної події у пресі.

Методичний зміст роботи з іншомовним текстом докладно описано в статтях Г. В. Рогової і Ж. І. Мануэл'ян [5, с. 37-40], а також у відповідних розділах підручників і з методики викладання іноземних мов у школі, тому ми зупинимось лише на окремих рекомендаціях. Читанню текста повинна передувати робота зі зняття лексико-граматичних ускладнень. Правильному розумінню може також перешкоджати незнання політичної ситуації, реалій країни, де відбулася подія. Основною формою читання газетних текстів є читання про себе, однак читання вголос при роботі з газетою виключити цілком неможливо. Наприклад, під час попередньої роботи зі зняття лексико-граматичних ускладнень навіть рекомендується читати вголос і переводити деякі заголовки, речення, а іноді і цілі абзаци, які є найбільш важкими для розуміння. Як уже говорилося, основна мета роботи з газетними текстами - навчити учнів читати про себе, тому що тільки такий вид читання дає можливість учнем зосередитися на значеннєвій стороні тексту, навчити їх здобувати з тексту інформацію. Переклад не сприяє, а найчастіше заважає зрозуміти зміст тексту, тому що відволікає учнів на операцію по перекодуванню іншомовного тексту українською. Тому, особливо на початковому етапі, варто підбирати такі нескладні газетні статті, які б переконували учнів, що можна зрозуміти без перекладання, використовуючи мовну здогадку, не фіксуючи уваги на невідомих словах, тобто без перекладу як такого. Не варто також подрібнювати текст на частини, тому що це руйнує його композицію і не сприяє розумінню інформації. Однак коли текст надмірно великий, учитель може порекомендувати учням опустити окремі абзаци за умови, якщо це не порушить основного змісту. В цілому, пропонуємо такі етапи роботи з текстами до читання:

1. Ознайомлення студентів із загальним змістом тексту і визначення мети роботи (вступне слово вчителя). Учитель ставить ряд попередніх запитань, що спрямовують на тематику тексту і тим полегшують подальше розуміння його змісту. Далі вступне слово, у якому вчитель, не розкриваючи змісту тексту, коротко розповідає про його проблематику, пояснює значення фактів, зв'язаних із суспільно-політичним життям країни, де відбуваються описувані в тексті події, дає пояснення окремих реалій, характеристику окремих осіб, що згадуються в тексті.

2. Роз'яснення окремих слів, граматичних моделей, словосполучень для зняття ускладнень лексичного і граматичного характеру. Завдання вчителя - допомогти студентам розібратися в тексті, зняти ускладнення лексичного і граматичного характеру. Але, з іншого боку, повна попередня обробка тексту знижує можливості розвитку мовної здогадки студентів. Корисно запропонувати учнем переглянути текст, щоб виявити індивідуальні ускладнення у первинному сприйманні його змісту.

3. Після читання можна запропонувати виконання вправ, спрямованих на контроль розуміння прочитаного і більш повне осмислення змісту тексту та виконання завдань творчого характеру на основі прочитаного тексту. Навчаючи газетній лексиці, необхідно працювати зі словосполученнями, а не з ізольованими словами. Якщо вчитель буде вести роботу з засвоєння типових газетних фраз систематично, студенти легко будуть пізнавати їх. Вчитель може сам відбирати сталі словосполучення при читанні газети, заносити на картки і використовувати для підготовки до занять з газетою.

З методичної точки зору використання газетних текстів уможливлює виконання цілого ряду завдань, що сприяють розвитку усних мовленнєвих навичок. Це такі завдання, як формулювання основної ідеї статті чи доповіді, переказ різних точок зору, запропонованих у статті. У якості одного з завдань можна запропонувати рольову гру «прес-конференція», а саме: група розділяється на дві підгрупи, А і В. Група А (журналісти) отримує завдання скласти список питань до групи «офіційних осіб»; група В (експерти) одержує завдання підготувати короткі виступи по проблемних питаннях, що обговорюються у вихідній статті. Підготовка може зайняти від 7 до 15 хвилин. Далі відбувається прес-конференція. Процес комунікації, що дозволяє активно застосовувати отримані знання, виходить на перший план.

У якості наступного завдання можна запропонувати студентам висловити власну думку з приводу проблем, що обговорюються у вихідному матеріалі. Для розширення спектра обговорення можна запропонувати порівняти і співвіднести факти, думки, ситуації, розглянуті в закордонній пресі, з матеріалами преси рідною мовою. Якщо вихідний матеріал пропонує полярні точки зору, з'являється можливість організувати дебати, запропонувати підгрупам, що дотримуються різних точок зору, аргументувати і захистити свою позицію. Усі розглянуті типи завдань дозволяють розвивати комунікативні уміння, нарощуючи при цьому лексичний запас і розширюючи представлення про соціум і культуру досліджуваної мови.

Закінчується робота над текстом його інтерпретацією.

Сучасні ЗМІ є ефективним засобом засвоєння учнями того або іншого язикового матеріалу, оскільки є концентратом культури англомовних країн. З їх допомогою студенти не тільки удосконалюють мову, але і приходять до розуміння особливостей життя англомовних країн. Але для ефективного використання газетного тексту в навчанні вчителеві необхідний правильний підхід  до подачі матеріалу, тому що газетні статті мають визначену специфіку й існують певні ускладнення у розумінні газетного тексту. Тому необхідний підготовчий етап для роз'яснення  всіх цих особливостей, і тільки після цього можлива ефективна робота з газетним текстом.

Література:

1.                 Барабаш Т.А. Readіng newspapers and talkіng polіtіcs / Т. А. Барабаш. - М. : АРКТИ, 1971, 71 с.

2.                 Рогова Г.В. Методика обучения иностранным языкам в средней школе / Г.В.Рогова, Ф.М.Рабинович, Т.Е.Сахарова. – М.: Академия, 2004. – 416 с.

3.                 Вдовіна Т.О. Модель навчання майбутніх учителів іноземної мови

читання художніх текстів в аспекті міжкультурного спілкування//Іноземні

мови. – 2004. - №4. – с. 34-35

4.        Тарнопольський О.Б. Методика навчання іншомовної мовленнєвої

діяльності у вищому мовному закладі освіти. Навчальний посібник. – К:

Фірма «ІНКОС», 2006. – 248 с.

5.       Рогова Г.В., Мануэльян Ж.И. Методика работы над текстом в

старших классах средней школы. – Иностранные языки в школе. – 1973. - № 5. – с. 28-41

6.   Скляренко Н.К. Сучасні вимоги до вправ для формування іншомовних мовленнєвих навичок і вмінь // Іноземні мови. – 1999. - №3, с. 3-7

7.   Саєнко Наталія Віталіївна. Періодична преса як засіб оволодіння іноземною мовою студентами вищих технічних навчальних закладів: Дис. канд. пед. наук: 13.00.09 / Харківський держ. педагогічний ун-т ім. Г.С.Сковороди. — Х., 2003. 155-168.

8.    Королькова, В. А. Learn to Read Papers. - М. : Высш. шк., 1967. - 112 с.

Відомості про автора:

Стиркіна Юлія Сергіївна, викладач англійської мови, доцент, кандидат педагогічних наук, працює на кафедрі філологічних дисциплін психолого-педагогічного факультету, домашня адреса вул. Зигіна 25, кв. 39., тел. дом. 26030, моб. 0997040918

Резюме

Розглянуто можливості використання сучасних ЗМІ у навчанні іноземної мови і сформульовано висновок, що їх можливо і потрібно використовувати. Аналізується окрема сучасна література з цього питання, яка доводить можливість і необхідність використання оригінальних медіа-текстів для оптимізації навчання іноземної мови.

Ключові слова: сучасні ЗМІ, інформаційні технології, газетно-публіцистичні тексти.

Аннотация

Рассмотрены возможности использования современных СМИ в обучении иностранному языку и формулируется вывод, что их можно и необходимо использовать. Анализируется современная литература по этому вопросу, которая доказывает возможность и необходимость использования оригинальных медиа текстов для оптимизации обучения иностранному языку. 

Ключевые слова: современные СМИ, информационные технологии, газетно-публицистические тексты.

Resume

The some opportunities of use the modern Mass Media materials in training the foreign language are considered and a conclusion that it is possible and it is necessary to use them is formulated. The separate modern literature on this question, which proves an opportunity and necessity of original media texts' usage for optimization of training the foreign language is analyzed.

Key words: modern Mass Media, informational technologies, newspaper texts.