Судова влада в Домініканській республіці

Згідно з Конституцією судову владу в Домініканській Республіці здійснюють Верховний суд, Апеляційний суд, земельні суди, суди першої інстанції, мирові суди і трибунали, створені на підставі закону.Суди першої інстанції діють в кожній провінції, так само як земельні трибунали і апеляційні суди. Мирові судді діють у кожному муніципалітеті і в національному окрузі. Крім прямо передбачених Конституцією діє система спеціалізованих судів: адміністративних, трудових, дорожньо-транспортних, у справах неповнолітніх. Є також військові і поліцейські суди.

Верховний суд складається з 16 суддів, що обираються Сенатом. У серпні 1997 р. члени Верховного суду вперше вибиралися Національною радою магістратури. До внесення поправок до Конституції 1994 р. Сенат також обирав суддів нижчих судів. В даний час це повноваження перейшло до Верховного суду. Національна рада магістратури (Consejo Nacional de la Magistratura) складається з голів Сенату та Палати депутатів; 2 членів, що призначаються на розсуд останніх; голови Верховного суду і ще 1 судді, призначеного Верховним судом із числа своїх членів. Головою в Національній раді магістратури є Президент Республіки, а в його відсутність - Віце-президент.

Відповідно до Конституції Верховний суд володіє наступними винятковими повноваженнями: 1) розглядати в першій і останній інстанції звинувачення проти Президента Республіки, сенаторів, депутатів, державних секретарів, заступників державних секретарів, членів Верховного суду, генерального прокурора Республіки, суддів і прокурорів апеляційних судів та членів національного дипломатичного корпусу, 2) розглядати касаційні скарги; 3) розбирати в останній інстанції справи, для яких першою інстанцією є апеляційні суди; 4) здійснювати вищу дисциплінарну владу стосовно всіх членів судових органів з правом припиняти їх діяльність або усувати з посади; 5) переводити (тимчасово або постійно) з одного судового округу в іншій суддів першої інстанції, Постійних членів земельних судів і судових слідчих; 6) встановлювати розмір платні суддям та іншим службовцям судової влади. Конституція Домініканської Республіки на відміну від основних законів інших країн Латинської Америки не передбачає судового конституційного контролю. Цю функцію "явочним" порядком з кінця 1970-х рр.. виконує Верховний суд. Прокуратура (Ministerio Publico) представлена у Верховному суді генеральним прокурором Республіки, особисто або через своїх заступників, визначених законом. Прокуратура також представлена в кожному апеляційному суді генеральним прокурором або його заступниками. Органом фінансового контролю в Домініканській Республіці є Рахункова палата (Camara de Cuentas), що складається як мінімум з 5 членів, що обираються Сенатом з кандидатур, запропонованих Президентом Республіки. Крім повноважень, передбачених законом, Рахункова палата компетентна перевіряти загальні та спеціальні рахунки Республіки і представляти Конгресу на його першої чергової сесії доповідь про рахунки попереднього року.

Верховний суд має виключне право вважати юрисдикцією в питаннях, які зачіпають президента та інших високопоставлених посадових осіб, діяти в якості суду касаційної інстанції, в якості суду останньої інстанції у питаннях, прямує з апеляційних судів, для здійснення остаточних дисциплінарних заходів в порівнянні з іншими співробітників судових органів, і для передачі суддів з однієї юрисдикції в іншу. Верховний суд не має формальної влади для розгляду конституційності законів, постанов, резолюцій чи введені в дію президента або Конгресу, хоча рух розпочався в кінці 1970stoward обмеженого судового контролю державних актів. Суди в Домініканській Республіці історично були підпорядковані уряду при владі. Крім того, політики часто домінують судового розгляду, і всієї судової системи може бути предметом для зовнішнього тиску і, часом, навіть залякування. Тим не менш, з початку 1960-х років судова система стала сильнішою, і судова влада стала більш незалежною.